Справа № 943/558/25 Головуючий у 1 інстанції: Кос І. Б.
Провадження № 33/811/847/25 Доповідач: Галапац І. І.
24 червня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Межвінського Святослава Дмитровича на постанову судді Буського районного суду Львівської області від 23 травня 2025 року,
з участю захисника правопорушника ОСОБА_1
- адвоката Межвінського С.Д.
цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП України та, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно постанови судді, 23 березня 2025 року о 09 год. 13 хв. на вулиці Петрушевича, 26 у місті Буську Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 23 березня 2025 року о 09 год. 31 хв. на вулиці Київська, 4 у місті Буську Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Межвінський С.Д. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи, та через порушення норм матеріального і процесуального права, так як, працівниками поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення були грубо порушені вимоги КУпАП та відомчих інструкцій, а тому такі порушення дають право стверджувати, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП. Зазначає, що працівниками поліції не задокументовано і не доведено належним чином допустимими доказами факту порушення водієм будь яких правил дорожнього руху, які б давали підстави для зупинки транспортного засобу, відтак, інші вимоги працівників поліції є незаконні. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи немає відповідних доказів відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Межвінського С.Д. про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Висновок судді зроблений внаслідок всебічного, повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи та підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №279246 та ЕПР №279263 від 23 березня 2025 року, де викладені фабули вчинених правопорушень; письмовими направленнями поліцейського ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 23 березня 2025 року; відеозаписами подій та іншими матеріалами справи, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, місцевий суд обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008р., огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 р.
Згідно з п. 6, п. 7 Розділу І цієї Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці чи в закладі охорони здоров'я, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, вищевказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року №1452/735, у зв'язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими.
Щодо тверджень апелянта на те, що працівники поліції незаконно зупинили ОСОБА_1 , то такі можуть бути предметом іншого розгляду у визначеному законом порядку.
Крім цього, апеляційний суд відхиляє доводи адвоката Межвінського С.Д. про те, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки такі не спростовують вину останнього в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, а сам факт незастосування працівниками поліції заходів забезпечення провадження в ході оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення не спростовує факту його вчинення.
Таким чином, покликання апелянта на те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Межвінського С.Д. - залишити без задоволення, а постанову судді Буського районного суду Львівської області від 23 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП України та, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.