Справа № 450/1290/25 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І.
Провадження № 33/811/880/25 Доповідач: Головатий В. Я.
25 червня 2025 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Винту Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Винту Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.05.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 23.03.2025 року о 06 год. 39 хв., на автодорозі «Мукачево-Івано-Франківськ-Рогатин-Львів» 437 км, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота водія, тремтіння кінцівок рук, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу алкотестер Драгер 0295 на місці зупинки та слідувати в медичний заклад ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На зазначену постанову захисник Винту Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ОСОБА_1 погодився на складання відносно нього адміністративних матеріалів та збрехав про те, що день перед цим вживав алкогольні напої, оскільки не бажав бути доставленим працівниками поліції до РТЦК та СП, куди йому першочергово пропонували поїхати. Зазначає, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним та не містить вказаних подій.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи захисника Винту Є.Ю., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 279216 від 23.03.2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення; даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу від 23.03.2025 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі та згідно з якими, у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук; наявними в матеріалах справи відеозаписами, якими підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі; даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4332602 від 23 березня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а лише погодився на складання відносно нього адміністративних матеріалів, оскільки не бажав бути доставленим працівниками поліції до РТЦК та СП, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, після зупинки транспортного засобу за порушення ПДР України та встановлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, останньому працівниками поліції були роз'яснені його права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП, запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі.
ОСОБА_1 чітко відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, пояснюючи це тим, що він день перед цим вживав пиво, а в своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення зазначив, що згідний з порушенням.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі є правильними.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції схилили ОСОБА_1 до складання відносно нього матеріалів про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, є голослівними, не підтверджуються жодними доказами та оцінюються судом апеляційної інстанції як форма захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
На відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи апелянта про те, що відеозапис є небезперервним, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, вважаю необґрунтованими.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутністю обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
постановив:
постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Винту Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Головатий В.Я.