Справа № 466/9511/24
Провадження № 2/466/678/25
іменем України
04 червня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Федорової О.Ф.
секретар судового засідання Волянська Н.В.
склад учасників справи:
позивач ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Приндота У.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:
19.09.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16.09.2015 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб. У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 .
09.01.2023 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано шлюб.
Зазначає, що ще задовго до розірвання шлюбу, не проживав із відповідачем ОСОБА_2 .
Із вересня 2019 року відповідач ОСОБА_2 виїхала з України на постійне місце проживання у Республіку Казахстан, як громадянка цієї країни і в Україну з того часу жодного разу не приїздила.
Донька ОСОБА_3 перебуває на утриманні позивача ОСОБА_1 та проживає із ним.
Вказує, що відповідач ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини, не піклується про її фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально.
10.03.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Малофєєва Артема Івановича на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову.
Зазначає, що фізична розлука матері з дитиною сталась через незалежні від відповідача ОСОБА_2 обставини (пандемія COVID-19, військові дії в Україні). Позивач ОСОБА_1 цілеспрямовано обмежував можливості відповідача ОСОБА_2 спілкуватися із дитиною, блокуючи її контакти. Неактивна участь матері у житті доньки, обумовлена у тому числі перебуванням відповідача ОСОБА_2 за межами України із 2019 року.
Вказує, що відповідач ОСОБА_2 до кінця 2022 року перераховувала кошти на утримання доньки.
Звертає увагу, що відсутні підстави для позбавлення батьківських прав, що є крайнім заходом.
03.04.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли заперечення представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Малофєєва Артема Івановича проти позову про позбавлення батьківських прав, у яких він просив відмовити у задоволенні позову з підстав аналогічних тим, що були зазначені у відзиві. Також зазначив, що висновок органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав є неналежним доказом.
Заяви (клопотання) учасників справи:
28.10.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Загвойської Оксани Володимирівни про витребування доказів.
23.01.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик та допит свідків.
23.01.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стефанович Юрія Михайловича про витребування висновку про доцільність позбавлення батьківських прав.
25.02.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Малофєєва Артема Івановича про вступ у справу як представника відповідача.
13.03.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Малофєєва Артема Івановича про поновлення строку для подання відзиву.
14.03.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Приндоти Уляни Геннадіївни про долучення документів до матеріалів справи.
26.03.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради Миргорода Володимира Васильовича про долучення доказів.
08.05.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Приндоти Уляни Геннадіївни про долучення додаткових доказів.
08.05.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Приндоти Уляни Геннадіївни про допит свідка.
03.06.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява відповідача ОСОБА_2 , у якій вона просила не позбавляти її батьківських прав, проводити розгляд справи без її участі.
03.06.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Малофєєва Артема Івановича, у якій він просив відмовити у задоволенні позову, розгляд справи проводити без участі відповідача та її представника.
Процесуальні дії суду по справі:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.10.2024 року витребувано інформацію щодо перетину кордону відповідачем ОСОБА_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.01.2025 року задоволено клопотання про виклик та допит свідків, третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, як орган опіки та піклування зобов'язано надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.02.2025 року постановлено проводити розгляд справи у режимі відеоконференції.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.2025 року задоволено клопотання про виклик та допит свідка.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання:
- відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подала заяву, у якій просила проводити розгляд справи без її участі;
- представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Малофєєв Артем Іванович не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подав клопотання про проведення судового засідання без участі відповідача та її представника;
- представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подав клопотання про проведення судового засідання без участі представника третьої особи.
В судовому засіданні:
- позивач ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
- представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Приндота Уляна Геннадіївна підтримала позовні вимоги, просила позовну заяву задовольнити.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що він є батьком ОСОБА_1 та дідусем ОСОБА_3 . Свою колишню невістку ОСОБА_2 він не бачив з вересня 2019 року, відтоді як вона полетіла з України у Казахстан. Вихованням та утриманням ОСОБА_3 повністю займався ОСОБА_1 , а він з дружиною допомагали, водили дитину у садочок. Після початку війни ОСОБА_1 із ОСОБА_3 переїхали з м. Херсон до м. Бровари, а потім у м. Львів. ОСОБА_3 називає мамою нинішню дружину ОСОБА_1 - ОСОБА_5 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 - її учениці школи танців. ОСОБА_1 приводить доньку на заняття і забирає її, інколи йому допомагає його дружина ОСОБА_5 . Про існування біологічної матері ОСОБА_3 , вона дізналася вже під час розгляду судової справи про позбавлення її батьківських прав.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила, що знайома з сім'єю ОСОБА_8 із кінця 2022 року. Часто ходять в гості один до одного. ОСОБА_2 ніколи не бачила. ОСОБА_3 називає ОСОБА_5 мамою.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила, що є дружиною ОСОБА_1 з 07.09.2023 року. Після переїзду в 2022 році у м. Львів, проживає разом із ОСОБА_1 та його донькою ОСОБА_3 . ОСОБА_3 попросила називати її мамою. Виховання, дозвіллям та утриманням ОСОБА_3 повністю займається ОСОБА_1 . Жодних перешкод біологічній матері у спілкуванні з донькою ніхто не чинить, у дитини є телефон і її номер, про що знає ОСОБА_2 .
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:
Судом встановлено що:
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 16.09.2015 року, про що зроблено відповідний актовий запис №597.
Згідно з копією свідоцтва про народження № НОМЕР_2 , народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до копії заочного рішення Броварського районного суду Київської області у справі №361/1994/22 від 09.01.2023 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 07.09.2023 року, про що зроблено відповідний актовий запис №148.
Відповідно до копії довідки ЗДО ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує ЗДО АДРЕСА_1 з 17.08.2022 року.
Згідно з копією характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2024 року, виданої ЗДО 55, ОСОБА_3 доглянута, охайна, добра, комунікабельна, позитивна, соціалізована. ОСОБА_3 в садок приводить та забирає тато ОСОБА_1 , який бере активну участь у її вихованні, постійно цікавиться її успіхами, відвідує батьківські збори, долучається до благодійних акцій. ОСОБА_2 працівники садка не бачили жодного разу, вона дитиною не цікавиться, протягом усього часу дошкільний заклад не відвідувала.
Відповідно до копії характеристики на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.10.2024 року, ОСОБА_3 відвідує танцювальну студію Bakun Dance studio з вересня 2022 року. Протягом усього часу її супроводжує на навчання її батько ОСОБА_1 та мачуха ОСОБА_5. Рідна мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 жодного разу не відвідувала заняття в студії, не була присутня на виступах дитини та не виявляла жодного інтересу до її успіхів або розвитку.
Згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №19-80740/18/24-Вих від 20.11.2024 року, ОСОБА_2 18.09.2019 року виїхала з Києва в Алмати.
Відповідно до копії консультації дитячого психолога Дитячого діагностичного центру ВП «Лікарня Святого Миколая» від 15.01.2025 року, виданої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тато є центральною фігурою (великий за розміром) і зі слів дівчинки дбає про добробут сім'ї також разом із мамою (ОСОБА_5) піклуються про неї, коли хвора.
Згідно з копією характеристики учениці 1-Д класу СЗШ №99 м. Львова ОСОБА_3 від 11.02.2025 року, батько ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню та навчанню доньки, відвідує навчальний заклад, регулярно цікавиться успіхами дитини у навчанні, поведінкою, емоційним станом, спілкується із класним керівником. Позитивно відгукується на можливі ініціативи, допомогу під час організації навчально-виховного процесу. Мати ОСОБА_2 від початку навчального процесу жодного разу в школі не була, участі у вихованні та навчанні доньки не бере. Дитину приводять або зустрічають ОСОБА_5 або дідусь.
Відповідно до копії акту обстеження умов проживання від 17.02.2025 року зі слів ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_3 з'ясовано, що іі виховує батько та мачуха ОСОБА_5 . Біологічну маму називає по імені. З 2019 року ОСОБА_2 не приймає участь у вихованні дочки.
Згідно з висновком Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідує, що Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею ч. 1 ст. 164 СК України передбачений перелік підстав, за наявності однієї з яких мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, в тому числі якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а також якщо вони є хронічними алкоголіками, або наркоманами.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Статтею 12 вищезгаданого Закону передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї.
Як зазначено у пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року із змінами і доповненнями від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. З Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
В контексті п. 2 ст. 8 Конвенції про права дитини, ЄСПЛ наголосив, що в усіх випадках основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. Згідно з ч. 1 ст. 9 Конвенції, визначення компетентними органами, що розлучення дитини з батьками необхідне застосовувати в якнайкращих інтересах дитини може бути необхідне у випадку, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до ст. 18. Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Враховуючи вищенаведене, оцінюючи в сукупності зібрані докази, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом частин першої та другої статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Цей обов'язок є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд вважає, що оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, то такий розмір аліментів забезпечить дитині збереження певного матеріального рівня утримання.
Законом України від 17 травня 2017 року №2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, внесено зміни до СК України, ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», який, зокрема, передбачає підвищення мінімального розміру аліментів, спрощення процедури стягнення аліментів та оголошення аліментів власністю дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають. Таким чином, доводи позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Розподіл судових витрат між сторонами:
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ гривень 20 /двадцять/ копійок судового збору за позовною вимогою про позбавлення батьківських прав. У зв'язку із задоволенням даної позовної вимоги, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Оскільки позивача відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення аліментів, та така позовна вимога задоволена, то він має бути стягнутий із відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись:
ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства»,
ст. ст. 150, 155, 180, 184, 191, 192, 195, 196, 200 СК України,
ст. ст. 76 - 81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України, -
ухвалив:
Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви, а саме з 19.09.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ гривень 20 /двадцять/ копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ гривень 20 /двадцять/ копійок.
Допустите негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.
Текст рішення складено 13.06.2025 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер паспорта НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 25792440, місцезнаходження: 79019, Львівська обл., Львівський р-н, м. Львів, вул. Липинського, буд. 11.
Суддя О. Ф. Федорова