Справа № 445/2181/23
провадження № 2/445/91/25
23 червня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М. В.
секретаря судового засідання Назар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід», ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, скасування рішення державного реєстратора, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Золочівського районного суду м. Львова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід», ОСОБА_2 , в якій просить усунути перешкоди у користуванні належним їй на праві приватної власності майном, а саме повернути їй, як власнику, із незаконного володіння земельною ділянкою, кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га, що розташована на території Куровицької сільської ради Золочівського району Львівської області, скасувати рішення державного реєстратора Кіріченко Віталія Васильовича, індексний номер: 14869495 від 01.08.2014 року про реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки площею 0,1752 га, кадастровий номер: 4621883900:07:000:0081, розташованої на території Куровицької сільської ради Золочівського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю'Райз-Захід» на підставі додаткової угоди від 29.09.2018 року до договору оренди землі від 10.06.2014, номер запису про інше речове право 6541211, стягнути судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що їй, ОСОБА_1 , на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер: 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га, що розташована на території Куровицької сільської ради Золочівського району Львівської області. Підтвердженням права власності є державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ №409908 та витяг з державного реєстру.
07 березня 2023 року ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га із Фермерським господарством «Згода», після чого у встановленому законом порядку пред'явила до реєстрації. Однак рішенням державного реєстратора №67520321 від 09.05.2023 їй було відмовлено у реєстрації договору від 07.03.2023 р., укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Згода», оскільки наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а саме земельні ділянка, кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га, що розташована на території Куровицької сільської ради Золочівського району Львівської області, перебуває в оренді ТОВ «Райз-Захід», де орендодавцем є ОСОБА_2 , котрий немає жодного відношення до переданої в оренду змельної ділянки.
Через наявність реєстраційних дій в реєстрі позивачу чиняться перешкоди у користуванні права власності земельною ділянкою ОСОБА_1 , оскільки неможливо у встановленому законом порядку зареєструвати договір оренди.
Наявність неукладеного власником договору оренди із ТОВ «Райз-Захід» порушує право власності ОСОБА_1 , яка не уклала договору оренди земельної ділянки кадастровий номер:4621883900:07:000:0081.
Зазначає, що договір оренди щодо земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07?000:0081, площею 1,9420 га, що розташована на території Куровицької сільської ради Золочівського району Львівської області, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Райз-Захід» є неукладним, оскільки власник земельної ділянки жодного договору оренди не із зазначеними особами не підписувала.
Згідно з правовим висновокм, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше - якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по -друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позовній заяві вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю земельну ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону
Таким чином, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про право оренди земельної ділянки за відповідачами, які не грунтуються на укладеному договорі оренди, порушують праа та законні інтереси позивачки на користування та розпорядження земельними ділянками шляхом передання її в оренду іншим особам, то ефективним способм захисту порушених прав позивачки є скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію прав оренди на земельні ділянки за ТОВ «Райз-Захід», що забезпечить реальне відновлення порушених прав. Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 у справі №922/3130/19.
З огляду на те, що спірна змельна ділянка вибула з володіння власника поза її волею, витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння відповідає вимогам ст. 387 ЦК України.
З урахуванням вищенаведеного, просить позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву, ОСОБА_3 вказав, що позивач у позовній заяві просить скасувати рішення державного реєстратора, проте позивається до осіб, які таким правом не наділені. Тобто ні ОСОБА_2 , ні ТОВ «Райз-Захід» не має жодних повноважень з реєстрації та взагалі доступу до державного реєстру. Зазначає, що порядок оскарження дій чи бездіяльності державного реєстратора чітко регламентований законодавством і передбачає дві форми - в позасудовому порядку, шляхом подання скарги в Міністерстві юстиції( ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») та в судовому порядку (ч.2 ст.2 КАС України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №705/3876/18 наголосив, що особа притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - визнається як неналежний відповідач. За результатами розгляду справи, суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо належного відповідача. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача щодо нього як до неналежного відповідача.
В судове засіданя позивач та її представник подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги просили задовольнити.
Представник відповідача ТзОВ "Райз-Захід" в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, подав письмовий відзив та заяву про розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що згідно Державного акту на право пласності на земельну ділянку, серії ЯЛ №409908, ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га, що розташована на території Куровицької сільської ради Золочівського району Львівської області. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Підставою для виникнення права власності є розпорядження голови Золочівської райдержадміністрації №286 від 13.07.2010. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актівна право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462180001002843.
07 березня 2023 року ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерське господарство «Згода» (орендар) уклала договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га, що розташована на території Куровицької сільської ради Золочівського району Львівської області.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно І.Благовісної № 67520321 від 09 травня 2023 року про відмову в проведенні реєстраційних дій, відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою від 03.05.2023 за реєстраційним номером 55165348 у зв'язку з наявними суперечностями та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме земельна ділянка, кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, цільове призначення: для ведення товарного виробництва, площею 1,9420 га, місце розташування Куровицька сільська рада, перебуває в оренді ТзОВ «РайЗахід», орендодавець ОСОБА_2 . Згідно додаткової угоди від 29.09.2018 року , договір укладено на сім років з дати укладення додаткової угоди.
Рішенням №14869495 від 01 серпня 2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державним реєстратором прав на нерухоме майно Кіріченко В.В., реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Львівської області проведено державну реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07:000:0081 за суб'єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід» ЄДРПОУ 33246716.
Додатковою угодою № б/н (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) від 29 вересня 2018 року, за умовами якої п. 1 зі згоди Орендодавця (чорнопис В.В.) Орендар (ТОВ «Райз-Захід») передав, а Новий орендар (« ТОВ «Західна агровиробнича компанія») прийняв на себе право та обов'язки сторони Орендаря за Договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 0,1752 га .
Пунктом 4 Додаткової угоди б/н від 29.09.2018 додатково крім заміни сторін орендаря, сторони домовились внести зміни у Договір оренди землі в п.2 та викласти його в новій редакції, а також внести зміни в пункт, яким визначено строк Договору оренди на 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди та право оренди на підставі її єє чинним до моменту закінчення збирання врожаю Оендарем.
Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої на запит замовника ОСОБА_4 , земельна ділянка з кадстровим номером 4621883900:07:000:0081, з цільовим призначенням: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,942 га, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», код ЄДРПОУ 41099127: дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав 28.07.2014.; номер запису про право (в державному реєстрі прав) 6541211; орган, що здійснив державну реєстрацію права - Золочівське районне управління юстиції.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав, індексний номер 142025659, дата, час формування - 20.10.2018 11:52; підстава формування витягу: заява з реєстраційним номером:30616946, заявник ОСОБА_5 (уповноважена особа), земельна ділянка кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Куровицької сільської ради Золочівського району Львівської області на підставі договору оренди, серія та номер б/н, виданий 10.06.2014, видавник: ТОВ «Райз-Захід»; Додаткова угода (про зміну сторони та внесення змін до Договору оренди), серія та номер б/н, виданий 29.09.2018, перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», код ЄДРПОУ: 41099127; орендодавець: ОСОБА_2 .
Рішенням №43589689 від 20.10.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державним реєстратором прав на нерухоме майно Левандовською І.Ч. Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області проведено державну реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07:000:0081 за суб'єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» ЄДРПОУ 41099127.
Перебування земельної ділянки в оренді ТОВ «Західна агровиробнича компанія» підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 142025659.
Згідно відповіді на запит №29-3373/0/1-23 від 08.09.2023 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повідомило, що земельна ділянка кадастровий номер 4621883900:07:000:0081 площею 1,9420 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №409908 від 03.10.2011 зареєстрована в Державному земельному кадастрі і також 28.07.2014 року Золочівським районним управлінням юстиції зареєстровано інше речове право (договір оренди землі) за ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» терміном на 7 років.
Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 просила усунути перешкоди у користуванні належною їй на праві приватної власності земельною ділянкою, кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га, що розташована на території Куровицької сільської ради Золочівського району Львівської області, шляхом повернення такої власнику. При цьому відповідачами зазначила: ТОВ «Райз-Захід» та ОСОБА_2 .
Наполягаючи на задоволенні позову, ОСОБА_1 посилалась на те, що ОСОБА_2 не міг укладати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га, оскільки не є її власником.
Окрім того, як свідчать матеріали справи, відповідач ОСОБА_2 звертався до ТОВ «Райз-Захід», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» із заявою про розірвання договорів оренди, з тих підстав, що орендар ТОВ «Райз-Захід» не повідомив його про продовження дії договору оренди, а тому такий є розріваним. Факт розірвання договору оренди необхідно реєструвати. Порядок реєстрації розірвання договору оренди такий самий як і для реєстрації самого договору. Оскільки реєстрація договору проводилась орендарем, вважає, що і реєстрація розірвання договору оренди повинна бути проведена орендарем.
Додатково зазначав, що звернувся в правоохоронні органи за фактом оформлення додаткових угод (про зміну сторони та внесення змін до договору оренди) б/н від 29.09.2018 згідно якої дію договору продовжено на сім років. Окрім того, вказав, що жодні додаткові угоди не підписував, і жодної згоди на їх підписання від його імені не надавав.
Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 та частини першої статті 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За змістом ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки із орендарем.
Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-Х1У (далі - Закон № 161-Х1У) є спеціальним законом, який регулює відносини, пов'язані з орендою землі.
Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Отже право оренди виникає на підставі договору оренди, укладеному між орендодавцем і орендарем.
За частинами 1, 5 ст. 6 Закону № 161-Х1У (чинної на час виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до ч. 1 cт. 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.
Відповідно до вимог ч.5 ст.116 ЗК України передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.
Як свідчать матеріали справи, власником земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є ОСОБА_1 .
Водночас, як вбачається із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень, орендодавцем (власником) земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва значиться ОСОБА_2 . Підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень слугувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14869495 від 01.08.2014 - для проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів набуття права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Поміж тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 уповноважувала ОСОБА_2 на укладення договору оренди б/н від 10.06.2014, за яким належна їй на праві приватної власності земельна ділянка кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, площею 1,9420 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва могла бути передана в оренду ТОВ «Райз-Захід», код ЄДРПОУ 33246716.
За змістом укладеного 10.06.2014 договору оренди землі б/н, орендодавець ( ОСОБА_2 ) надає, а орендар (ТзОВ «Райз-Захід») приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке знаходиться на території Куровицької сільської ради (п.1). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1752 га, у тому числі сіножать - 0,1752 га (п.2).
За змістом п. 20 Договору оренди б/н від 10.06.2014 передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк 3 робочі дні, після проведення державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Згідно Акту прийняття-передачі земельної ділянки, укладеного 10.06.2014 ОСОБА_2 передав, а ТзОВ «Райз-Захід» прийняв земельну ділянку площею 0,1752 га, в тому числі сінодать 0,1752 га.
Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), сторони визначили в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки площею 0,1752 га з метою надання її в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Куровицької сільської ради. Визначення меж зокрема проводилось на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №120081, виданого Золочівською райдержадміністрацією №462180001005972.
Із змісту відповіді на запит №29-3373/0/1-23 від 08.09.2023 Головне Управління Держгеокадастру у Львівській області повідомило, що земельна ділянка кадастровий номер 4621883900:07:000:0086 площею 2,3168 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_2 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №120081 від 02.08.2012 зареєстрована в Державному земельному кадастрі і також 28.07.2014 Золочівським районним управлінням юстиції зареєстровано інше речове право (договір оренди землі) з ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» терміном на 7 років.
З наведеного слід дійти висновку, що згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №120081 від 02.08.2012 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07:000:0086 і саме ця земельна ділянка площею, 0,1752 га, згідно Договору оренди землі від 10.06.2014, була передана в оренду ТзОВ «Райз-Захід».
Допущені під час виготовленя технічної документації щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4621883900:07:000:0081 помилки (описки) в кадастровому номері 4621883900:07:000:0086 замість помилково чи свідомо вказаного 4621883900:07:000:0081 фактично призвели до можливості ОСОБА_2 передати в оренду земельну ділянку, яка йому не належала та не належить. Розпорядження земельною ділянкою особою, яка не є її власником, є незаконним.
Подальше укладення додаткової угоди від 29 вересня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди землі від без дати) щодо земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07:000:0081 замість правильної 4621883900:07:000:0086, площею 0,1752 га, за яким земельна ділянка кадастровий номер 4621883900:07:000:0081 перейшла від орендаря ТзОВ «Райз-Захід» до нового орендаря ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» код ЄДРПОУ 41099127 без достатніх на те правових підстав, фактично позбавила права розпорядження своїм майном позивача ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що при заміні орендаря внаслідок відчуження права оренди недостатньо повідомлення орендодавця про заміну орендаря (стаття 516 ЦК України), з укладенням між первісним орендарем та новим орендарем договору (стаття 513 ЦК України), а є необхідним додержання вимог статті 520 ЦК України про згоду орендодавця.
У заяві, адресованій ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» ОСОБА_2 фактично визнав ту обставину, що додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4621883900:07:000:0081 не підписував. Наголосив, що договір оренди (додаткова угода) містить неправдиву інформацію щодо кадастрового номера земельної ділянки.
Відповідач ТзОВ «Райз-Захід» вказаних обставин не спростував, що, у свою чергу, свідчить про те, що додаткові угоди є неукладеними.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу його стороною.
Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
При цьому, неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц.
Відповідно до частин другої та третьої статті 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Таким чином, належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.
Позивачка у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача ТзОВ «Райз-захід» належним відповідачем ТзОВ Західна агровиробнича компанія» чи про залучення до участі у справі іншої особи, як співвідповідача, не заявляла.
За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі.
При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.
Зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи засвідчують, що спір виник з приводу права на земельну ділянку кадастровий номер 4621883900:07:000:0081, яка на час звернення до суду з позовом (13.09.2023) та на час розгляду справи перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» код ЄДРПОУ 41099127, якому у свою чергу таке право не належить.
Разом з тим, жодних вимог до ТзОВ «Західна агровиробнича компанія», в тому числі про визнання відсутнім права оренди позивач ОСОБА_1 не заявляла, із клопотанням про залучення до участі у справі ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» як належного відповідача не зверталась, хоча на час звернення до суду їй було відомо про перебування спірної земельної ділянки в оренді ТзОВ «Західна агровиробнича компанія».
Суд також зауважує, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23).
Зокрема, об'єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) дійшла висновку, що у задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди щодо спірної земельної ділянки з одночасним припиненням такого права належить відмовити з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту. Тому вимога про повернення позивачу спірної земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди на неї може бути заявлена та вирішена по суті разом з вимогою про визнання відсутнім права її оренди.
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі № 136/921/19.
Викладене дає підстави для висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні належним їй майном шляхом скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки може бути похідною від вимоги про визнання відсутнім права її оренди у ТзОВ « Західна агровиробнича компанія»
У свою чергу, суд вважає, що ТзОВ «Райз-Захід» не може бути належним відповідачем у справі, оскільки право оренди земельної ділянки з кадастровий номер 4621883900:07:000:0081 за ним не зареєстровано, що підтверджується зібраними у справі доказами. Зокрема, Договір оренди від 10.06.2014, який був укладений на 7 років припинив свою дію 10.06.2021, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено; згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речого права, сформованого 20.10.2018, орендарем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» код ЄДРПОУ 41099127; рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43589689 від 20.10.2018 підтверджується проведення державним реєстратором реєстраційних дій з приводу заміни орендаря з ТзОВ «Райз-Захід» на ТзОВ «Західна агровиробнича компанія».
Щодо вимог, заявлених до відповідача ОСОБА_2 , то суд першої інстанції не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки земельна ділянка кадастровий номер 4621883900:07:000:0081 йому не належить і не перебуває в його користуванні, відповідно суд не може зобов'язати його усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом її повернення.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність відмови в позові з підстав його пред'явлення до неналежного відповідача, що не позбавляє позивачку права на звернення до суду за захистом порушених прав з визначенням належного суб'єктного складу учасників процесу та обранням належного способу захисту.
На підставі ст. 4, 5, 10, 12,13, 76-79, 81-83, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід», ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, скасування рішення державного реєстратора - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 23.06.2025р.
Суддя М.В. Бакаїм