Справа № 681/610/25
Провадження 2/681/443/2025
24 червня 2025 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У травні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» (надані - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 02.08.2024-100002211 від 02.08.2024 у розмірі 26260,17 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування вимог представник позивача вказував, що 02.08.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем (позичальником) було укладено вказаний вище кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 11000 грн на реквізити електронного платіжного засобу позичальника.
Кредитний договір укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.
Відповідач за умовами договору отримав кредит на умовах строковості, платності та поворотності, зобов'язувався його повернути, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, пов'язану з наданням кредиту, на умовах визначених договором.
Товариство свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу кредит у передбаченому договором розмірі.
Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату подачі позовної заяви (19.05.2025) утворилась заборгованість у розмірі 26260,17 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10484,94 грн, заборгованості по процентам в розмірі 10275,23 грн, неустойки в розмірі 5500 грн, чим порушуються права та інтереси Товариства.
Разом з тим відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вище вказаному кредитному договору - 15.08.2024, 29.08.2024 та 12.09.2024 на суму 2445,02 грн кожна, що було враховано позивачем при визначенні розміру заборгованості.
Згідно з ухвалою судді від 21 травня 2025 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи; за клопотанням позивача витребувано докази, які надійшли до суду 27.05.2025.
Відповідачу копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем цінним листом 16.05.2025.
ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження надіслана судом за зареєстрованою адресою місця проживання, конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з довідкою відділення Укрпошти від 27.05.2025 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак за положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК відправлення вважається врученим адресату. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та згідно зі ст. 280 ЦПК України за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 02.08.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02.08.2024-100002211. При укладенні вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку, під час якої з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Кредитний договір між сторонами укладений на вебсайті позивача шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором Е912 пропозиції позивача укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», надання ТОВ «Споживчий центр» заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 02.08.2024 за посиланням htpp://sgroshi/com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», а також відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаної вказаним одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону зазначений позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті.
Відповідно до умов заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору № 02.08.2024-100002211 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 11000 грн шляхом перерахунку коштів за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника 5355-28ХХ-ХХХХ-0029 на строк 140 днів з дати його надання, дата повернення кредиту - 19.12.2024, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту, що дорівнює 2200,00 грн, яка нараховується та обліковується в день видачі кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту - 24450,06 грн, загальні витрати за споживчим кредитом - 13450,06 грн, неустойка - 110 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання.
Умовами кредитного договору також визначено графік платежів, які здійснюються шляхом внесення позичальником дев'яти чергових платежів у розмірі 2445,02 грн кожен та десятого платежу у розмірі 2444,88 грн з періодичністю внесення кожні 14 днів, дата внесення останнього платежу - 19.12.2024.
Видача кредитних коштів за договором кредиту підтверджується даними листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №59-0905 від 09.05.2025, листа АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за №КНО-07.8.5/6768бт від 23.05.2025, виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 та інформації про рух коштів за 02.08.2024, від 22.05.2025, відповідно до яких на емітовану на ім'я відповідача платіжну карту платіжну картку № НОМЕР_1 02.08.2024 перераховано кошти в розмірі 11000 грн за вище вказаним кредитним договором, які того ж дня були зараховані на рахунок відповідача.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
За умовами кредитного договору відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.
При цьому, як зазначає позивач, відповідач 15.08.2024, 29.08.2024, 12.09.2024 провів часткову оплату по вище вказаному кредитному договору шляхом внесення трьох платежів в розмірі 2445,02 грн кожен, що враховано позивачем при визначенні розміру заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до довідки-розрахунку за кредитним договором № 02.08.2024-100002211 від 02.08.2024 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 26260,17 грн та складається з 10484,94 грн основного боргу, 10275,23 грн - проценти, 5500 грн - неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 02.08.2024 по 19.12.2024.
Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з такого.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)
Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст.1049 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір № 02.08.2024-100002211, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, Товариство виконало умови договору та надало позичальнику кредит в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
ОСОБА_1 свої обов'язки за договором не виконав, у встановлений договором строк кредит не повернув та відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі не сплатив.
Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір, позивач має право вимагати від позичальника повернення кредиту, сплати процентів за користування ним.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної суми заборгованості за кредитом, не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позовну заяву, не надав власного розрахунку заборгованості, не навів жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин.
За наведених обставин, позовні вимоги Товариства в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10484,94 грн та за процентами в сумі 10275,23 грн підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.
Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного відсутні підстави для стягнення з відповідача 5500 грн неустойки, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану.
Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 20760,17 грн.
В силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 79,1 %, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1916,12 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-285, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 02.08.2024-100002211 від 02.08.2024, яка станом на 19.05.2024 складається з: 10484,94 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 10275,23 грн - заборгованість за відсотками, а всього в загальному розмірі 20760 (двадцять тисяч сімсот шістдесят) грн 17 коп.
В решті вимог позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1916 грн 12 коп.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ поштовий індекс 01032.
Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: