12.06.2025 Справа №607/8169/25 Провадження №3/607/3540/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.ст.124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
16.04.05.2025 о 10:05 м. Тернополі вул. Руська,19 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Nissan Leaf р.н. НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, перед початком маневру не переконався, що це буде безпечно, рухаючись заднім ходом допустив наїзд на припаркований транспортний засіб Skoda Octavia р.н. НОМЕР_2 , який припаркував водій ОСОБА_2 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, чим порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП.
Крім того, 16.04.05.2025 о 10:05 м. Тернополі вул. Руська,19 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Nissan Leaf р.н. НОМЕР_1 будучи причетним до ДТП місце події залишив, чим порушив вимоги п.2.10 (а) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст.122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи згідно протоколів серії ЕПР1 №304071 від 18.04.2025, серії ЕПР1 №304056 від 18.04.2025 не повідомивши причин своєї неявки, в судове засідання не з'явився, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався, а тому із врахуванням положень статті 268 КУпАП, відповідно до яких адміністративні правопорушення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність, передбачена цією статтею, настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП доказуванню підлягають: факт того, що особа є учасником ДТП; факт порушення учасником ДТП правил дорожнього руху; факт спричинення пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; причинний зв'язок між фактом порушення особою правил дорожнього руху та наслідками, що настали.
При цьому слід зазначити, що стаття 124 КУпАП за своїм змістом є бланкетною нормою, оскільки відсилає до Правил дорожнього руху України, тому суд під час розгляду матеріалів справи повинен встановити чи порушив водій пункти ПДР України, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та чи призвело таке порушення ПДР України до спричинення пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №304071 від 18.04.2025, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог пунктів 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Пункт 2.3 (б) Правил дорожнього руху передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до пункту 10.1. Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до пункту 10.9. Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
У відповідності до пункту 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи суд враховує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП і не може бути перекладено на суд.
У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху.
Згідно з абз. 1 п. 1.5. Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до положень пунктів 1 та 4 розділу ІХ Інструкції, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський, а також показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності).
Так, зі змісту додатку 8 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (пункт 1 розділу IX) - «Схема місця ДТП» вбачається, що на його першій сторінці міститься спеціально відведена графа для зазначення уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи особою відомостей, зокрема про дату та час ДТП.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Так, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, з чого слідує, що обов'язковою складовою об'єктивної сторони вказаного правопорушення є підтверджений факт дорожньо-транспортної пригоди.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 у даній справі, визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії та бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх повній сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №304071 від 18.04.2025; серії ЕПР1 №304056 від 18.04.2025; схемою місця ДТП від 03.05.2025; відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції; схемою місця ДТП від 16.04.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; рапортом поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області В.Поворозника від 16.04.2025; протоколом огляду транспортного засобу від 18.04.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.04.2025.
Як вбачається із довідки виданої УПП в Тернопільській області ДПП від 18.04.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, тобто - порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів чи іншого майна та ст. 122-4 КУпАП, тобто - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП України, в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, суд, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, те, що ОСОБА_1 умисно вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, обставини справи, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 122-4, 124, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується штраф в подвійному розмірі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Дуда О.О.