Провадження №1-кп/447/112/25
Справа №447/3421/24
24.06.2025 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві Львівської області матеріали кримінального провадження №120245141250000418 від 26.07.2024 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, українця, громадянина України, не одруженого, з повною вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, водія такелажного взводу 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні молодший сержант,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
прокурор: ОСОБА_4
обвинувачений: ОСОБА_3
встановив:
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 30.03.2023 у справі №758/1346/23, ОСОБА_3 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу. 10.04.2023 вказана постанова набрала законної сили.
Крім того, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.06.2023 у справі №752/9103/23, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу. 04.07.2023 вказана постанова набрала законної сили.
Також, постановами Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2023 та 10.10.2023 у справах №758/1061/23 та №758/10151/23, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у виді штрафі розміром 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу та 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років. 20.10.2023 та 21.10.2023 вказані постанови набрали законної сили.
Зокрема, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, які набрали законної сили та будучи ознайомлений з такими, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч рішення суду, 25.07.2024, близько 23 год. 50 хв. рухаючись по вул. Просвіти, 1 у м. Миколаїв, Стрийського району, Львівської області, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Хюндай Соната», р.н.з. НОМЕР_2 , після чого був зупинений працівниками СРПП ВнП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, у зв'язку з порушенням правил дорожнього руху.
Крім того, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаних вище постанов суду, які набрали законної сили та будучи ознайомлений з ними, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення , що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч вказаного рішення суду, повторно, 28.07.2024, близько 18 год. 15 хв., рухаючись по вул. Дроговизька, 2 у м. Миколаїв, Стрийського району, Львівської області, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Хюндай Соната», р.н.з. НОМЕР_2 , після чого був зупинений працівниками СРПП ВнП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівської області.
Також, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, які набрали законної сили та будучи ознайомлений з ними, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч вказаному рішенню суду, повторно, 03.09.2024, близько 13:24 год., рухаючись по вул. Івана Франка, 2, у с. Тростянець, Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Ауді Q3», р.н.з. НОМЕР_3 , після чого був зупинений працівниками СРПП ВнП №2 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, у зв'язку з порушенням правил дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно не виконав постанови суду, що набрали законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
Прокурор ОСОБА_4 просив суд визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
У судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: довідку видану КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня» №502947 від 30.09.2024 відповідно до якої ОСОБА_3 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.07.2022 №92 відповідно до якого ОСОБА_3 01.07.2022 справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов'язків за посадою; довідку №061/29/1-01/7950 від 20.09.2024 комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» відповідно до якої ОСОБА_3 за амбулаторною психіатричною допомогою в ППА №3 не звертався; вимогу про наявність судимостей, згідно якої відомості у базі даних відносно ОСОБА_3 відсутні; постанову Яремчанського міського суду Івана-Франківської області від 21.11.2022 за ч.1 ст. 130 КУпАП відповідно до якої на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік; постановою Подільського районного суду м. Києва від 30.03.2023 за ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу; постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21.06.2023 за ч.3 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу; постанову Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2023 за ч.5 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800(сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу; постанову Подільського районного суду м. Києва від 10.10.2023 за ч.3 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. 00 коп. (п'ятдесят одну тисячу) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Суд вважає за неможливе призначити запропоноване прокурором покарання у виді штрафу та з яким погодився підсудний, так як на час розгляду справи встановлено, що жоден штраф ОСОБА_3 не сплачено, а їх загальна сума становить близько 500 000 грн., а відтак покарання у виді штрафу не буде з високою ймовірністю виконане та не сприятиме його виправленню.
Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, можливе при призначенні покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України. Потерпілі у вказаному кримінальному провадженні відсутні. Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не заподіяно. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судових витрат не понесено, викривач у кримінальному провадженні відсутній. Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з випробуванням та призначити йому 1 (один) рік іспитового строку, поклавши на нього наступні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речовий доказ по справі, а саме: цифровий оптичний диск з маркувальним позначенням «MEDIA» DVD-R, на якому міститься відео, надане із реєстратора службового автомобіля, та відео нагрудних «BODI-камер» працівників СРПП ВнП №2 Стрийського РУП ГУНП - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1