Справа № 462/9665/24
19 червня 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Кирилюка А. І.,
за участю секретаря судового засідання Алекберової Я. Т.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», про відкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
Короткий виклад обставин справи.
Позивач ОСОБА_2 24.12.2024 року, звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із згаданим вище позовом, в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_3 шкоду у розмірі 608 988 грн 28 коп., що становить вартість
відновлювального ремонту транспортного засобу;
- стягнути з ОСОБА_3 шкоду у розмірі 4 320 грн 00 коп. - вартість транспортування пошкодженого транспортного засобу на штраф майданчик після ДТП, 990 грн 00 коп. - вартість зберігання транспортного засобу на штраф майданчику, 3 700 грн 00 коп. - вартість транспортування транспортного засобу з штраф майданчику до м. Золочів, 4896 грн 00 коп. - вартість огляду та дефектовці пошкодженого Т3, 9 847 грн 00 коп. - вартість судової експертизи;
- стягнути з ОСОБА_3 шкоду у розмірі 30 000 грн 00 коп. - вартості оренди замінного транспортного засобу;
- стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 20 000 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.06.2024 року у с. Гаї, відповідач, керуючи транспортним засобом - автомобілем "BMW 525", реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхала з другорядної дорого на головну не надавши переваги в русі позивачу, який рухався по головній дорозі на автомобілем "Toyota Land Cruiser 150", реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв'язку із чим відбулося зіткнення. Внаслідок ДТП автомобіль "Toyota Land Cruiser 150", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу на праві власності, отримав істотні механічні пошкодження, а пасажирку ОСОБА_4 була госпіталізована. Вина відповідача у скоєному адміністративному правопорушенні була встановлена Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 13.09.2024 року у справі № 462/6677/24.
22.08.2024 року було проведено експертне дослідження та видано Висновок експерта №24 за результатами проведеного транспортно-товарознавчого дослідження за заявою ОСОБА_2 .
За наслідками проведеного дослідження судовий експерт дійшов висновків: що відновлювального ремонту (без врахування зносу), «Toyota Land Cruiser 150 Prado 3,0 D-4D (J15)» 2013 року випуску, ідентифікаційний номер ЈТЕВН3FЈ205061044, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його, пошкодження, виходячи з результатів обстеження 26.07.2024 року, в цінах на час ДТП 19.07.2024 року, становить 768 988 грн. 28 коп.
Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля "Toyota Land Cruiser 150 Prado 3,0 D-4D (J15)" 2013 року випуску, ідентифікаційний номер реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його ЈТЕВН3FЈ205061044, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його, пошкодження, виходячи з результатів обстеження 26.07.2024 року, в цінах на час ДТП 19.07.2024 року становить 487 018 грн. 63 коп.
Представник позивача зазначає, що станом на день подання позовної заяви до суду, позивачеві ПАТ «СК «Євроінс Україна» відшкодовано 160 000 грн. 00 коп. Відтак, станом на сьогодні Позивачеві такі не відшкодовано шкоду у розмірі 608 988 грн. 28 коп., які підлягають стягненню з винної особи - ОСОБА_3 .
Окрім цього, що внаслідок пошкодження транспортного засобу, останній не може належним чином займатися підприємницькою діяльністю, так як виведений з ладу транспортний засіб, який використовувався у підприємницькій діяльності. Позивач був змушений взяти в оренду інший транспортний засіб 01.08.2024 року. Відповідно до акту наданих послуг № 15 від 30.09.2024 року вартість оренди транспортного засобу за серпень-вересень 2024 року становить 30 000 грн. 00 коп. Крім цього, після ДТП транспортний засіб позивача був транспортований на штраф майданчик. Вартість транспортування становила 4 320 грн. 00 коп., зберігання на штраф майданчику 990 грн. 00 коп., а транспортування з штраф майданчика до м. Золочів 3 700 грн. 00 коп. Також Позивач поніс витрати щодо огляду та дефектовці пошкодженого транспортного засобу у розмірі 4 896 грн. 00 коп. та проведення судової експертизи у розмірі 9 847 грн. 00 коп. Крім цього, позивач поніс моральну шкоду в розмірі 20 000 грн 00 коп., з огляду на зазначене просить позов задовольнити.
Рух справи в суді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Залізничного районного суду м. Львова від 24.12.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Кирилюка А. І. (а.с. 109).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01.01.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження. З метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. (а.с. 112-113).
19.03.2025 року (вх. № 6097) до Залізничного районного суду м. Львова надійшов відзив на позовну заяву. (а.с. 143-168).
Відповідач просила відмовити у задоволені позову, зазначила, що розмір заявленої до відшкодування суми є завищеним і не відповідає реальним збиткам, що поданий стороною позивача висновок №24 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 22.08.2024 року є необгрунтованим, суперечливим, та необ'єктивним. Оскільки не містить урахування коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу, що є порушенням вимог чинного законодавства та методики оцінки транспортних засобів. Сума відновлювального ремонту зазначена позовній заяві не відображає реальну ринкову вартість запчастин та робіт з ремонту автомобіля з урахуванням віку, пробігу та технічного стану транспортного засобу.
Крім того, відповідно до Звіту № 40020 від 14.08.2024 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу виконаного на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» вартість відновлювального ремонту «Toyota Land Cruiser 150Prado 3,0D-4D (J15)» 2013 року випуску, ідентифікаційний номер ЈТЕВН3FЈ205061044, реєстраційний номер НОМЕР_3 з урахуванням фізичного зносу складових, які підлягають заміні , станом на дату оцінки становить 275 895 грн. 04 коп.
Так відповідач, зазначила, що вище вказані експертизи містять розбіжності, а при проведенні судової експертизи № 24 від 22.08.2024 року невраховано ступеня фізичного зносу, а наведені в позовній заяві обставини, якими позивач обгрунтовує заподіяння йому моральної шкоди загалом є надуманими, голослівними та безпідставними, оскільки останній не надав суду необхідних належних та допустимих доказів. шо зазначена сума відповідає дійсним моральним стражданням, які він нібито зазнав. Дані вимоги є виключно декларативними, без належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння йому шкоди та відповідно її розмір. З огляду на зазначене просит відмовити у задоволені позовних вимог.
15.04.2025 року (вх. № 8372) до Залізничного районного суду м. Львова надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача підтримав викладені в позовній заяві вимоги просив суд такі задовольнити. (а.с. 173-179).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.03.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 183-184).
Позиція учасників справи.
Уповноважений представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Суха Ю. О. у судовому засідання вимоги позовної заяви підтримала, зазначила, що на даний час транспортний засіб збережений в пошкодженому стані, жодні ремонтні роботи по відновленню транспортного засобу не проводилися, покликаючись на обставини викладені у позовні заяві просила таку задовольнити в повному обсязі
Відповідач ОСОБА_3 , яка належним чином була повідомлена про час, день та місце розгляду справи, у судові засідання повторно не з'явилася, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Уповноважений представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Федак Р. Р. повторно у судове засідання не з'явився, разом з цим, 18.06.2025 року (вх. № 13321) подав заяву у якій просив відкладсти судове засідання, у зв'язку із занятістю в іншому судовому засіданні.
Уповноважений представник третьої осби ПАТ «СК «Євроінс Україна» у судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина першастатті 44 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на зазначене та беручи до уваги те, що представником відповідача не було надано доказів на підтвердження поважності причин його неявки, суд вважає за можливим проводити розгляд справи без учасників справи, які не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи за позовом, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 19.07.2024 року о 21 год. 00 хв. в с. Гаї, на вул. Бандери, ОСОБА_5 , керувала автомобілем марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_4 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не зреагувала на її зміну, рухаючись по другорядній дорозі, не дала дорогу автомобілю марки «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався на головній дорозі. Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 13.09.2024 року у справі № 462/6677/24 відповідача було визнано винною у вчинені адміністратиного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с. 33).
З копії повідомлення, яке надійшло позивачу вбачається, що Страховою компанією «Євроінс Україна» на рахунок позивача 20.11.2024 року було перераховано страхове відшкодування на суму 160 000 грн 00 коп. (а.с. 106).
Згідно з висновком експерта № 24 від 22.08.2024 року за результатами проведення транспортного-товарознавчого дослідження, було встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля (без врахування зносу) «Toyota Land Cruiser 150 Prado 3,0 D-4D (J15)» 2013 року випуску, ідентифікаційний номер ЈТЕВН3FЈ205061044, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його, пошкодження, виходячи з результатів обстеження 26.07.2024 року, в цінах на час ДТП 19.07.2024 року, становить 768 988 грн. 28 коп. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля "Toyota Land Cruiser 150 Prado 3,0 D-4D (J15)" 2013 року випуску, ідентифікаційний номер реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його ЈТЕВН3FЈ205061044, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його, пошкодження, виходячи з результатів обстеження 26.07.2024 року, в цінах на час ДТП 19.07.2024 року становить 487 018 грн. 63 коп. (а.с. 44-77).
Окрім цього судом досліджено заяву про страхове відшкодування від 28.08.2024 року, поліс №220467537, свідоцтво про реєстрацію ФОП серії НОМЕР_5 , рахунок-фактур № ДМ00070065 від 27.07.2024 року та квитанцію про оплату від 27.07.2024 року, копію платіжної інструкції № 9349-3521-5246-7721 від 25.07.2024 року з якої вбачається, що ОСОБА_2 сплатив за евакуацію транспортного засобу у розмірі 4 320 грн. 00 коп., копію платіжної інструкції № 9349-3522-8974-4533 від 25.07.2024 року з якої вбачається, що ОСОБА_2 сплатив за зберігання транспортного засобу у розмірі 990 грн. 00 коп., копію виписки із медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого №65563, копію платіжної інструкції № 148 за оплату оренди транспортного засобу у розмірі 30 000 грн. 00 коп., копію договору оренди транспортного засобу №22/20 від 01.08.2024 року, копію платіжної інструкції № 9349-3518-0340-9494 про оплату проведення експертизи транспортного засобу, звіт № 40020 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних погкодженням транспортного засобу від 14.08.2024 року та інші докази, які містяться у матеріалах справи.
Застосоване судом законодавство.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, §23, ЄСПЛ від 18.07.2006 року).
Процесуальним законодавством встановлено стандарти мотивування судових рішень, вищі та суворіші за ті базові та мінімальні, які гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції та відповідною практикою ЄСПЛ щодо порушення цієї норми. А саме, п. 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України імперативно зобов'язує суд цивільної юрисдикції надати в мотивувальній частині судового рішення мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
У контексті дотримання судом стандартів мотивування слід звернути увагу на рішення «РуїзТоріха проти Іспанії» (№ 18390/91, 09.12.1994 року, § 29) та «Проніна проти України» (№ 63566/00, 18.07.2006 року, § 23, 25), у яких ЄСПЛ зауважив, що в рішеннях національних судів мають бути належним чином зазначені мотиви, на яких вони ґрунтуються; міра, до якої суд має виконати свій обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення; проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді.
Мотиви прийняття рішення та висновки суду.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
Таким чином, відповідач, як особа, яка своїми протиправними діями завдала шкоди позивачу, зобов'язаний відшкодувати завдану ним шкоду в повному розмірі, якщо не доведе, що шкоду завдано не з його вини.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між такими діями і шкодою є безпосередній причинний зв'язок. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду лише у випадку, якщо він доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду. Натомість обов'язок доказувати відсутність підстав для покладення відповідальності по відшкодуванню шкоди закон покладає на її завдавача.
Таким чином, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК та ч. 1 ст. 1166 ЦК України сукупність яких має застосовуватись до спірних правовідносин, що виникли з заподіяння шкоди між двома джерелами підвищеної небезпеки, у позивача виникло право вимагати від відповідача відшкодування розміру завданої йому шкоди.
Окрім цього, суд не примає твердження позивача про розбіжність, які містяться у звітах через неврахування коефіцієнта фізичного зносу автомобіля, оскільки у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-6691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Аналогічні за змістом висновки щодо відшкодування потерпілому саме вартості відновлюваного ремонту викладено у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 по справі 757/33065/18-ц (провадження № 61-691сп21) та від 17.08.2022 у справі № 761/15232/18 (проваджений № 61-19661св20).
Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу у межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що стороною позивача доведено факт завдання матеріальної та моральної шкоди саме з вини відповідача, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, а відповідачем згідно вимог ст. 12, 81 ЦПК України ці факти не спростовано.
Судові витрати по справі.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжної інструкції № 9364-4272-9576-9527 від 23.12.2024 року (а.с. 14) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 827 грн 42 коп.
З огляду на те, що заявлені позовні вимоги задоволено повністю, то на підставі ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений таким судовий збір у розмірі 6 827 грн 42 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», про відкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі - 608 988 (шістсот вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 шкоду у розмірі - 4 320 (чотири тисячі триста двадцять) грн. 00 коп. - вартості транспортування пошкодженого транспортного засобу на штраф майданчик після ДТП, 990 (дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп.- вартості зберігання транспортного засобу на штраф майданчику, 3 700 (три тисячі сімсот) грн. 00 коп. - вартості транспортування транспортного засобу з штраф майданчику до м. Золочів, 4 896 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. - вартості огляду та дефектовці пошкодженого ТЗ, 9 847 (дев'ять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 00 коп.- вартості судової експертизи;
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 шкоду у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. - вартості оренди замінного транспортного засобу;
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцяти тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 6 827 (шість тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 42 коп. сплаченого судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 );
Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ: 22868348, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102)
Текст судового рішення складено 25.06.2025 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: