(ЗАОЧНЕ)
Єдиний унікальний номер №443/389/25
Провадження №2/943/996/2025
24 червня 2025 року м.Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,
при секретарі Пирка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
ОСОБА_3 звернувся в суд з означеним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що згідно судового наказу Буського районного суду від 20.01.2025 року, з нього в користь відповідачки ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання трьох дітей ОСОБА_5 , 2018 року народження, ОСОБА_6 , 2020 року народження та ОСОБА_7 , 2022 року народження, в розмірі половини його заробітку, починаючи з 10.12.2024 року, до досягнення дітьми повноліття. Крім того за рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 16.06.2018 року з нього стягуються аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку, на користь першої дружини, на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 19.01.2028 року, до його повноліття. Отже по двох виконавчих провадженнях, з позивача утримуються аліменти на 4-х дітей в розмірі 83,3% від заробітку, середній розмір якого становить 20283 гривень, після відрахування аліментів, йому залишається менше 15% заробітної плати, іншого доходу немає. Просить суд змінити спосіб утримання аліментів в межах 50% від заробітної плати, на всіх дітей по 12,5% від заробітку та зобов'язати виконавчу службу здійснювати розподіл утримання аліментів пропорційно між всіма отримувачами, з врахуванням встановленого законом обмеження щодо утримання не більше 50 % доходу платника аліментів.
Позивач в судове засідання не з'явився, направив суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити.
Відповідачка, за викликом суду, не з'явилася, була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про розгляд справи у її відсутності, пояснень, заперечень, відзив на позов, не подала.
За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 76820273 від 20.01.2025 року, на підставі судового наказу Буського районного суду Львівської області від 12.12.2024 року справа № 943/2782/24, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, з дня подачі заяви 10 грудня 2024 року, до досягнення дітьми повноліття.
Крім того, згідно виконавчого листа, виданого 26.02.2018 року Погребищенським районним судом Вінницької області, справа № 143/78/18, з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя м. Жидачів Жидачівського району Львівської області на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки с. Очеретня Погребищенського району Вінницької області стягуються аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.01.2018 року, до повноліття дитини.
На підставі означеного виконавчого листа № 143/78/18 від 21.03.2018 року, заступником начальника Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 14.06.2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач офіційно працевлаштований, працює монтером заводу ТзОВ «ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГМБХ».
Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників про джерела/суми нарахованого доходу, станом на 07.03.2025 року, за період з липня 2024 року по січень 2025 року позивач отримував заробітну плату, також зазначено суми нарахованого та сплаченого податку та сума військового збору. Однак розмір стягуваних аліментів не вказаний.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров'я учасників аліментних відносин.
Частиною 1 ст. 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Згідно положень п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті (1/4), на двох дітей - однієї третини (1/3), на трьох і більше дітей - половини (1/2) заробітку (доходу) платника аліментів, але небільше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Так, Буським районним судом Львівської області 12.12.2024 року, справа № 943/2782/24 винесено судовий наказ, за яким з позивача ОСОБА_3 в користь відповідачки ОСОБА_4 стягуються аліменти в розмірі половини заробітку (1/2 частка) заробітку платника аліментів на трьох неповнолітніх дітей, що повністю узгоджується з приписами ст. 161 ЦПК України.
Щодо перегляду розміру аліментів, які стягуються з позивача на користь першої дружини ОСОБА_12 на утримання сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки доходу платника, на підставі виконавчого листа, виданого 26.02.2018 року Погребищенським районним судом Вінницької області, Буський районний суд немає повноважень на перегляд рішень інших судів.
Крім того, щодо позовної вимоги - зобов'язати виконавчу службу здійснювати розподіл утримання аліментів пропорційно між всіма отримувачами, з врахуванням встановленого законом обмеження щодо утримання не більше 50 % доходу платника аліментів, суд не наділений повноваженнями щодо пропорційного розподілу аліментів між всіма отримувачами, також не може зобов'язати виконавця Жидачівського відділу ДВС вчиняти певну дію, оскільки такий не залучений до участі у справі, ні в якості відповідача, ні в якості третьої особи, а склад учасників справи обирає саме позивач.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Так, позивач просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на чотирьох дітей від різних шлюбів, при цьому, з наданих позивачем доказів на підтвердження позовних вимог, суд не вбачає підстав для зміни в сторону погіршення матеріального стану, або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я. Лише факт стягнення з позивача аліментів на дітей.
На переконання суду, підстави наведені в позовній заяві не є підставою для зменшення розміру аліментів на дітей.
Суд звертає увагу, що підставою для зменшення раніше встановленого розміру аліментів є, зокрема, зміна матеріального або сімейного стану. Тобто позивачем має бути доведено, що його матеріальний або сімейний стан з моменту встановлення судовим рішенням розміру аліментів до моменту звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів змінився настільки, що унеможливлює сплату ним аліментів у раніше визначеному розмірі.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист.192СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тількист.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Звертаючись з позовом до суду, позивач як не вказав обставин, що мають істотне значення для зменшення розміру аліментів, так і не надав доказів погіршення чи зміни матеріального стану/здоров'я.
Тому розмір аліментів, визначений судовим наказом Буського районного суду Львівської області від 12.12.2024 у справі №943/2782/24 відповідає вимогам сімейного законодавства, а зменшення розміру аліментів, присуджених до стягнення, у зв'язку з тим, що у позивача погіршилося матеріальне становище, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дітей сторін та суперечитиме їх інтересам.
Враховуючи наведене, приймаючи те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги не надав, суд не вбачає законних підстав для зменшення розміру аліментів, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 247, 258-259, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 184, 185,192 СК України, суд -
ухвалив :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Б. М. Журибіда