ЄУН: 336/5003/25
Провадження №: 3/336/3406/2025
м. Запоріжжя 18 червня 2025 року
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Приходько Вікторія Анатоліївна, розглянувши справу відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомий,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17.05.2025 року серії ЕПР1 №333211, в якому зазначено що, 17.05.2025 року о 11:02 год. в м. Запоріжжя, по вул. Спартака Маковського, 3, водійка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda Cx5 д.н.з. НОМЕР_1 ставши учасником ДТП, залишила місце пригоди, чим порушила п.2.10.а.ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона мала намір паркуватися і здійснила відповідний маневр біля автомобіля ВАЗ 21103, який вже був припаркований в цьому місці, але її намір змінився і вона, не припаркувавшись, продовжила рух. Від'їхавши на певну відстань, їй надійшов дзвінок на телефон і поліцейський повідомив, що вона вчинила ДТП з пошкодженням автомобіля ВАЗ на стоянці, що її здивувало, оскільки вона не помітила того, що зачепила інший автомобіль. Вона оглянула свій автомобіль і виявила, що на автомобілі є невеличкі пошкодження у вигляді подряпини, після чого одразу приїхала на місце події. Із власником автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 вони порозумілись, вона відшкодувала шкоду, автомобіль підлягав ремонту, він до неї претензій не має, про що надав відповідну розписку. Також пояснила, що вона не помітила, що вчинила ДТП, зазначила, що вона має страховий поліс, який покриває збиток, спричинений під час ДТП та навмисно вона б не поїхала з місця пригоди, бо немає в цьому сенсу. Одночасно зазначила, що як тільки їй зателефонував патрульний поліцейський, вона одразу ж приїхала на місце, де відбулась подія.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного вище адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на таке.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.122-4 КУпАП, особа несе відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Досліджуючи фототаблицю до схеми ДТП, а саме фото автомобіля ВАЗ з пошкодженнями (а.с.9), суд критично поставився до пояснень ОСОБА_1 про те, що вона не помітила, що зачепила цей автомобіль і утворила цим дорожньо-транспортну пригоду з пошкодженням автомобілів. Але, разом з тим, неалежних доказів, які б свідчили про умисне залишення нею місця ДТП, матеріали справи не містять.
Так, ОСОБА_2 в своєму поясненні зазначає, що коли повернувся із магазину, то побачив своє припарковане авто пошкодженим, а саме - відірваний бампер. Зі слів очевидців, жінка на авто марки Мазда спробувала паркуватися, пошкодила його авто та покинула місце ДТП.
Очевидці, які бачили цю пригоду, не допитувались.
У суду є підстави сумніватися в правдивості пояснень ОСОБА_1 , аже ж і беззаперечних доказів її провини, а саме - умисного залишення місця ДТП, суду не надано.
Оскільки всі сумніви щодо доведеності провини особи трактуються на її користь, то вважаю, що провина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом.
Протокол про адміністративне правопорушення та наявні у справі матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 усвідомлювала те, що вона є учасником дорожньо-транспортної пригоди та пошкодила транспортний засіб, після чого умисно (задля уникнення відповідальності) покинула місце ДТП. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно залишила місце пригоди.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній прямий умисел на залишення місця транспортної пригоди з умислом навмисного уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а відтак в її діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 9, 122-4, 245, 247, 280, 283-285КУпАП, суддя, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП - закрити.
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя В.А.Приходько
Постанова набрала законної чинності « »________________20__рік.
Дата видачі « »________________20___рік.