Справа №760/13595/25 1-кс/760/7137/25
23 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2, ч. 6 ст. 111-1 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22023101110000373 від 25.04.2023р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 22023101110000373 від 25.04.2023р., яке відповідає вимогам КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Підозрюваний ОСОБА_5 доставлений до суду під вартою.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим СУ ІНФОРМАЦІЯ_7, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи, що починаючи з 2014 року представниками РФ здійснено тимчасову окупацію частини території України, а починаючи з 24.02.2022 підрозділами ЗС РФ та іншими її військовими формуваннями здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, розуміючи, що представниками такої держави агресора вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку встановленого Конституцією України, свідомо умисно здійснив дії, направлені на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.
Так, у ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений час, але не пізніше 05.12.2022, виник злочинний умисел, направлений на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.
На виконання вказаного злочинного умислу ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер месенджеру «Телеграм» через можливість поширення інформації всесвітнею мережею «Інтернет» серед невизначеного кола осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.12.2022, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених досудовим розслідуванням обставин за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi Note 9 Pro, що перебував у його особистому користуванні та який під'єднаний до мережі Інтернет, у месенджері «Телеграм» створив канал, з вільним доступом до перегляду іншими користувачами, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
У подальшому, 05.12.2022 ОСОБА_5 , діючи умисно, в умовах воєнного стану та триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, маючи прямий умисел, направлений на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, серед користувачів месенджеру «Телеграм», усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в умовах воєнного стану, за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi Note 9 Pro, що перебував у його користуванні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного ним акаунту в месенджері «Телеграм» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 05.12.2022, з використанням засобів масової інформації, поширив публікацію за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має назву «Карта ударов возмездия 3.0, 5 декабря 2022 года на 16:30».
Вказана публікація містить виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та виправдовування тимчасової окупації частини території України.
Крім того, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України, в період дії воєнного стану, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, цілеспрямовано, переслідуючи ідеологічні мотиви, направлені на поширення виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер діяльності ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.02.2023, надав інтерв'ю ОСОБА_7 , яке у подальшому розміщено на відеохостингу «YouTube», з вільним доступом до перегляду іншими користувачам, на каналі із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_8», який налічує 156 тисяч підписників, а саме: відео під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_5 в якому виправдовував збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, та визнавав правомірною тимчасову окупацію частини території України.
Вказане інтерв'ю містить виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та випровдовування тимчасової окупації частини території України.
Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого проти основ національної безпеки України, а саме виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, громадянин України ОСОБА_5 вирішив здійснити інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором, а саме надати інтерв'ю та коментарі російським інформаційним ресурсам, зміст та контекст яких спрямований на шкоду державній та інформаційній безпеці України, та які в подальшому поширюються на російських медіа та соціальних ресурсах, чим надати допомогу представникам російської федерації в підривній діяльності проти України в інформаційній сфері.
Так у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.12.2022, діючи умисно, продовжуючи реалізацію прямого злочинного умислу, спрямованого на здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та проти основ національної безпеки України, а саме виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнанні правомірною тимчасової окупації частини території України, громадянин України ОСОБА_5 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених досудовим розслідуванням обставин з використанням засобів масової інформації, в месенджері «Телеграм» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_6 , поширив публікацію за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має назву «Карта ударов возмездия 3.0, 5 декабря 2022 года на 16:30».
Зазначена інформація містить інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором, шляхом надання їй допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в інформаційній сфері.
Крім того громадянин України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.02.2023, діючи умисно, продовжуючи реалізацію прямого злочинного умислу спрямованого проти основ національної безпеки України, а саме виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнанні правомірною тимчасової окупації частини території України, громадянин України ОСОБА_5 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених досудовим розслідуванням обставин надав інтерв'ю, текст якого, в подальшому, 22.02.2023 розміщено на відеохостингу «YouTube», на каналі із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_8», який налічує 156 тисяч підписників, а саме: відео під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Зазначена інформація містить інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором, спрямованих на підтримку держави-агресора, шляхом надання їй допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в інформаційній сфері.
30.03.2025 року ОСОБА_5 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
31.03.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 та ч. 6 ст. 111-1 КК України.
01.04.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28.05.2025 включно.
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки встановленні під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики, на думку прокурора, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, досудове розслідування в даному провадженні завершити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, а саме до 28.05.2025р. не можливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій, а саме: отримати висновок експерта за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи; отримати висновок експерта за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи; встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення; повідомити підозрюваному ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри; допитати підозрюваного щодо обставин скоєння ним кримінального правопорушення після повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Тому постановою заступника керівника Київської міської прокуратури продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22023101110000373 від 25.04.2023р. до трьох місяців, а саме до 31.06.2025 року.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про продовження троку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, та просив застосувати відносно нього альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи свого захисника.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 та ч. 6 ст. 111-1 КК України у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та виправдовування тимчасової окупації частини території України, з використанням засобів масової інформації, у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором, спрямованих на підтримку держави-агресора.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 та ч. 6 ст. 111-1 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються.
30.03.2025 року ОСОБА_5 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
31.03.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 та ч. 6 ст. 111-1 КК України.
01.04.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28.05.2025 включно.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існують на даний час, а саме:
- переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, один із яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років позбавленням волі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йому правопорушень, може переховуватися від слідства та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
- продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України та проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, з метою пособництва державі-агресору у ослаблені держави України, тому підозрюваний з метою продовження вчинення пособництва державі-агресору, може продовжувати вчиняти аналогічне правопорушення, в якому підозрюється.
- знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом слідства не проведено ще всі слідчі-розшукові дії, та не вилучено частину документів, які мають значення для досудового розслідування, тому підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може вчиняти дії з метою знищення, спотворення чи схову даних документів.
- незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ним показань.
Слідчий суддя враховує доводи прокурора з приводу того, що досудове розслідування завершити до закінчення дії попередньої ухвали від 01.04.2025р. неможливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій, а саме: отримати висновок експерта за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи; отримати висновок експерта за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи; встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення; повідомити підозрюваному ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри; допитати підозрюваного щодо обставин скоєння ним кримінального правопорушення після повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Тому постановою заступника керівника Київської міської прокуратури продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22023101110000373 від 25.04.2023р. до трьох місяців, а саме до 31.06.2025 року.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, майновий та сімейний стан, стан здоров'я, обставини вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушень проти основ національної безпеки України, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.06 2025р. включно.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинений ним під час дії воєнного стану в Україні злочин проти основ національної безпеки України (ст. 111-1), вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 червня 2025р. включно.
Строк дії ухвали закінчується о 23 год. 59 хв. 30 червня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1