Справа №761/9016/24
2-з/760/177/24
06 червня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Усатової І.А., за участю секретаря - Омелько Г.Т., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
До суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у сумі 220 000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют НБУ станом на день звернення до суду з заявою складає 8 378 392, 00 грн.; три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 12 382, 94 доларів США, що згідно офіційного курсу валют НБУ станом на день звернення до суду з заявою складає 471 586, 93 грн., а всього - 232 382, 94 доларів США, що згідно офіційного курсу валют НБУ станом на день звернення до суду з заявою складає 8 849 978, 93 грн.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, якою просить вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на все належне ОСОБА_2 нерухоме майно, транспортні засоби та грошові кошти, в тому числі, розміщені на рахунках у банківських установах, що належать або підлягають передачі по сплаті ОСОБА_2 і знаходяться у неї чи в третіх осіб.
В обґрунтування заяви зазначає, що предметом спору є стягнення грошових коштів за договором позики, а оскільки відповідач свої зобов'язання за договором не виконала грошові кошти у строк обумовлений ними не повернула, зустрічей та розмов з позивачем уникає тому позивач вважає, що наявність зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом спору, існує обгрунтована необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне відповідачці нерухоме майно, транспортні засоби та грошові кошти, в тому числі, розміщені на рахунках у банківських установах, що належать або підлягають передачі по сплаті відповідачці і знаходяться у неї чи в інших осіб, так як застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією з причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.
З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.
У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо:
- необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості за договором позики у розмірі сумі 220 000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют НБУ станом на день звернення до суду з заявою складає 8 378 392, 00 грн.; три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 12 382, 94 доларів США, що згідно офіційного курсу валют НБУ станом на день звернення до суду з заявою складає 471 586, 93 грн., а всього - 232 382, 94 доларів США, що згідно офіційного курсу валют НБУ станом на день звернення до суду з заявою складає 8 849 978, 93 грн.
Проте, заявником не доведено співмірність ціни позову з вартістю нерухомого майна відповідача, на яке просить накласти арешт, що водночас позбавляє суд можливості визначити чи є види забезпечення позову співмірними із заявленими вимогами.
Також, позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не вказано відомостей щодо майна (все нерухоме майно), на яке просить накласти арешт, не надано відомостей та не зазначено доказів, якими підтверджується, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження наміру відповідача умисно ухилитися від виконання рішення суду.
Таким чином, оскільки позивач не навів достатніх підстав щодо необхідності застосування забезпечення позову, суд вважає вимогу про забезпечення позову безпідставною, необґрунтованою та передчасною, і приходить до висновку про відмовити у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.А. Усатова