ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24218/24
провадження № 2/753/972/25
05 травня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Котенко Р. В., за участю секретаря судового засідання Троцковець К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У грудні 2024 року позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Полупанової Ольги Олександрівни звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи про те, що 25 травня 2018 року сторони уклали шлюб, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу представник позивача зазначає, що відносини між сторонами погіршилися і з лютого 2023 року шлюбні стосунки між ними припинені, спільне господарство не ведеться, спільний сімейний бюджет відсутній. Вказує, що після розірвання стосунків спільна дитина залишилася проживати з позивачкою. Також зазначає, що подальше збереження сім'ї і примирення з відповідачем є неможливими, суперечитиме її інтересам, тому просить шлюб розірвати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання на 18 лютого 2025 року.
04 лютого 2025 року представником позивачки суду була надіслана заява про проведення розгляду справи без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
У судове засідання 18 лютого 2025 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Суд, порадившись на місці, ухвалив розгляд справи відкласти до 10 березня 2025 року для повторного повідомлення сторін.
У судове засідання 10 березня 2025 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Суд, порадившись на місці, ухвалив розгляд справи відкласти до 31 березня 2025 року для повторного повідомлення сторін.
У судове засідання 31 березня 2025 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Суд, порадившись на місці, ухвалив розгляд справи відкласти до 05 травня 2025 року для повторного повідомлення сторін.
У судове засідання 05 травня 2025 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Від відповідача будь-яких заяв, клопотань до суду не надходило. Правом надати відзив на позовну заяву відповідач не скористався. Направлені за його зареєстрованим місцем проживання судові повістки-повідомлення та ухвала суду з копією позовної заяви, повернулися до суду з відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».
За таких обставин, враховуючи, що справа була призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, тобто явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, з урахуванням заяви представника позивачки про розгляд справи без їх участі, відсутності будь-яких заяв та клопотань відповідача, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 25 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 786. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_4 ». Зазначене підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 25 травня 2018 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
У шлюбі у позивачки та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 21 березня 2022 року Тетіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Позивачка вказує, що подальше спільне проживання з відповідачем, а також примирення та збереження їх сім'ї є неможливим.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивачка скористалась цим правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Беручи до уваги доводи позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам ОСОБА_1 , що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За наявності таких обставин справи суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для надання строку для примирення сторін немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, а заява про розірвання шлюбу відповідає її дійсній волі.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Судові витрати, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 травня 2018 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві за актовим записом № 786 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Суддя Р. В. Котенко