Справа № 536/2308/24
Провадження № 2/524/1842/25
24 червня 2025 року
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
судді Ковальчук Т. М.,
за участю секретаря Воблікової І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці Полтавської області заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про стягнення боргу, пені та моральної шкоди,
У провадженні Автозаводського районного суду міста Кременчука перебуває цивільна справа № 536/2308/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про стягнення боргу, пені та моральної шкоди.
24 червня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 20 червня 2025 року про відвід головуючого судді у цій справі Ковальчук Т. М.
Заява про відвід мотивована тим, що достатнім та допустимим доказом відсутності легітимності судді Тетяни Ковальчук є те, що ухвалою від 16 червня 2025 року Полтавський апеляційний суд відкрив провадження, а ухвалою від 18 червня 2025 року призначив до розгляду справу № 524/1449/25, у якій зазначена суддя є відповідачем, а ОСОБА_1 третьою особою на стороні позивача ОСОБА_2 .
Відповідно до частин першої-третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд, дослідивши заяву ОСОБА_1 , дійшов таких висновків.
Оскільки заява ОСОБА_1 від 20 червня 2025 року надійшла до суду у день судового засідання у цій справі - 24 червня 2025 року, то в силу вимог частини третьої статті 40 ЦПК України ця заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
Так, відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта цієї статті).
Верховний Суд в ухвалі від 21 лютого 2022 року по справі № 910/17344/20 зазначив, що: «Вирішуючи питання про відвід судді (складу суду), необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника стосовно недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій). Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, ставиться під сумнів його (їх) безсторонність. За висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. Щодо об'єктивного критерію, то окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім у певній справі, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Водночас, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці і зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялися суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. При об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді».
Суд вважає, що заява про відвід не містить жодних обґрунтованих підстав для сумнівів у об'єктивності та неупередженості головуючого судді Ковальчук Т. М., а ухвали Полтавського апеляційного суду від 16 червня 2025 року та від 18 червня 2025 року у справі № 524/1449/25 не можуть бути підставою для відводу.
Так, у поданій заяві про відвід судді позивач посилається на те, що він є третьою особою на стороні позивача у справі, де суддя є відповідачем.
Однак, ОСОБА_1 не надав жодних даних на підтвердження того, що вказаний позов прийнятий до розгляду судом першої інстанції та у справі відкрито провадження.
Крім того, питання про залучення у справі третьої особи вирішується виключно судом. Саме по собі зазначення у позовній заяві третьої особи не призводить до автоматичного залучення її до участі у справі.
Так, відповідно до частини третьої статті 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Таким чином, наразі відсутні підстави вважати, що наявні будь-які обставини, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Ковальчук Т. М.
Ураховуючи викладене, суд вважає заявлений відвід безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Ковальчук Т. М., подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про стягнення боргу, пені та моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т. М. Ковальчук