Єдиний унікальний №334/3430/24 Головуючий в 1 інст.Коломаренко К.А.
Провадження №33/807/448/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
02 травня 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Яковенко В.І., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 12 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду, 17 квітня 2024 року о 14 годині 58 хв. в м.Запоріжжя по вул.Істоміна, 110, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив наявні докази у справі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис події.
Вказує на те, що з відеозапису події не зрозуміло, яким чином працівники поліції встановили у нього наявність ознак сп'яніння.
Посилається на відсутність у нього будь-яких ознак сп'яніння, що підтверджується відеозаписом події.
Наголошує на тому, що в медичному закладі він не зміг здати біологічний матеріал через фізіологічні особливості організму, що було розцінено лікарем-наркологом, як відмова від проходження огляду.
При цьому, звертає увагу на те, що відібрати інші зразки для дослідження та проведення огляду йому не пропонувалось.
Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Яковенко В.І., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280,283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №645814 від 17 квітня 2024 року, з якого убачається, що 17 квітня 2024 року о 14 годині 58 хв. в м.Запоріжжя по вул.Істоміна, 110, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 квітня 2024 року;
- у висновку №3881 від 17 квітня 2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким, ОСОБА_1 відмовився від проходження повного медичного огляду;
- у акті медичного огляду №3881 від 17 квітня 2024 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Кудінова Д., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби 17 квітня 2024 року о 14 год. 58 хв. за адресою: вул.Істоміна, 110, було зупинено транспортний засіб ЗАЗ Lanos д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п.2.9В ПДР України. На місці було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову серії ЕНА №1933888 за ч.1 ст.121-3 КУпАП. В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього були виявлені явні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, дуже розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Водій погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога. Прибувши до медичного закладу, водій ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду, що підтверджено висновком лікаря №3881 від 17 квітня 2024 року. Стосовно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУПАП за порушення п.2.5 ПДР України. Вилучено посвідчення водія. Видано тимчасовий дозвіл. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Подія зафіксована на бодікамери Motorola sоlution VB400 471252,473915, 474974.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Як зазначено в оскаржуваній постанові суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
Його захисник-адвокат Яковенко В.І. в суді першої інстанції зазначила, що її клієнт вину не визнає, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, але йому не вдалося здати аналіз сечі, а інші види біологічного матеріалу йому не пропонували здати. Також, від адвоката Яковенко В.І. надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі, в якому адвокат зазначає, що з оглянутого відео вбачається, що водієві співробітник поліції вказував на наявність ознак сп'яніння, проте не перелічував їх, з відео вбачається адекватне спілкування водія з поліцейськими. ОСОБА_1 зупинили за те, що у нього номерний знак був закритий решіткою, в процесі спілкування поліцейські почали оглядати транспортний засіб, а на обурення її клієнта зазначили, що у нього є ознаки сп'яніння та запропонували пройти огляд. На вказане ОСОБА_1 погодився, приїхав зі співробітниками поліції до медичного закладу, не відмовлявся здати біоматеріал для аналізу, проте не зміг здати біоматеріал у виді сечі, у зв'язку з фізіологічними особливостями організму. Проте, вказане безпідставно лікарем та працівниками поліції було розцінено, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Захисник наголошувала, що ОСОБА_1 не було запропоновано альтернативні варіанти здачі біоматеріалу.
При апеляційному розгляді справи захисник-адвокат Яковенко В.І. навела доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Зокрема, доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, про те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив наявні докази у справі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис події, є безпідставними та спростовуються змістом оскаржуваної постанови, де міститься посилання на докази, які суд дослідив, та якими суд обґрунтував свої висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні.
Докази, що містяться в матеріалах справи, відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності - також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апелянта про протилежне є необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
Перевіряючи доводи апелянта щодо порушення процедури проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, оскільки в медичному закладі через фізіологічні особливості організму він не зміг здати біологічний матеріал, що було розцінено лікарем-наркологом, як відмова від проходження огляду, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння №1452/735 та після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.
Зокрема, у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, що підтверджується відомостями, зазначеними в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відеозаписом події.
Згідно з направленням від 17 квітня 2024 року, працівниками поліції в результаті огляду ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: дуже розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Огляд за допомогою спеціального технічного приладу не проводився у зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння. В результатах огляду зазначено, що огляд на стан наркотичного сп'яніння не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 , що підтверджується висновком лікаря №3881 від 17 квітня 2024 року.
З відеозапису події убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння. У зв'язку із цим, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній погодився. Працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Далі, вказаним відеозаписом події зафіксовано, що лікар-нарколог запитав у ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд, на що ОСОБА_1 відповів згодою та запитав, як саме потрібно проходити огляд. Після цього, лікар-нарколог роз'яснив ОСОБА_1 процедуру проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі та пояснив, що якщо ОСОБА_1 протягом 2-х годин не надасть біологічний матеріал (сечу) - це буде вважатись відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. В подальшому відеозаписом події зафіксовано, що ОСОБА_1 , після роз'яснення лікарем-наркологом процедури проведення огляду, комусь зателефонував та повідомив, що його зупинили працівники поліції, виявили в нього ознаки наркотичного сп'яніння та відвезли в лікарню, а він до вбиральні не хоче та просив надати пораду, що йому робити в цій ситуації. Після закінчення телефонної бесіди, ОСОБА_1 повернувся до лікаря-нарколога та повідомив, що він не хоче до вбиральні, на що лікар порекомендував ОСОБА_1 попити води та ще раз повторно роз'яснив, що якщо він протягом 2-х годин не надасть біологічну речовину, це буде вважатись відмовою. Після цього, ОСОБА_1 підписав медичну згоду на проведення його огляду, лікар-нарколог дав ОСОБА_1 технічний прилад - Драгер для проходження огляду, провів візуальний огляд ОСОБА_1 та надав останньому додатковий час для можливості надати біологічну речовину. Далі, вказаним відеозаписом події зафіксовано, що після спливу 2-х годин ОСОБА_1 разом з працівниками поліції повернулись до медичного закладу, де лікар-нарколог в присутності ОСОБА_1 склав висновок про відмову від повного медичного огляду, оскільки ОСОБА_1 протягом встановленого часу (2 годин) не надав біологічну речовину (сечу). При цьому, ОСОБА_1 пояснював, що він не відмовлявся від проходження огляду, а не зміг здати біологічну речовину. З наявного в матеріалах справи відеозапису убачається, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що узгоджується і з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Висновок лікаря КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
У вищевказаному висновку лікаря зазначено про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що підтверджується підписом останнього із зазначенням про те, що в нього не вийшло сходити до вбиральні.
Окрім того, з Акту медичного огляду, який був витребуваний з медичного закладу за клопотанням сторони захисту під час розгляду справи в суді першої інстанції, убачається, що ОСОБА_1 протягом наданого йому часу (2 годин) не надав сечу для проведення аналізу. В графі «висновок та діагноз за результатами огляду» зазначено - відмовився від повного медичного огляду. В графі «заключний діагноз (за результатами огляду та тестів)» - відмовився від повного медичного огляду. Вказаний Акт огляду повністю узгоджується з висновком лікаря.
До версії ОСОБА_1 та його захисника про те, що ОСОБА_1 не зміг надати біологічну речовину через фізіологічні особливості організму, суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки така версія нічим не підтверджена.
Відповідних доказів стороною захисту не надано.
За наведених обставин, інспектором поліції у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, на підставі висновку лікаря та інших матеріалів був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.5 ПДР України, за що, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
Разом з цим, згідно з положеннями п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, про те, що лікар-нарколог не запропонував йому надати на дослідження інший альтернативний біологічний зразок, самі по собі не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.
Більше того, відповідно до Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, передбачено порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Відповідно до п.7 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, відібрання біологічного середовища необхідне для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Пунктом 12 передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Згідно з п.13. для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
В той же час, пунктом 14 визначено, що якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, в т.ч. відеозапису події, ОСОБА_1 перебував у свідомому стані та повний огляд останнього на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога не проведений у зв'язку з тим, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції, лікаря-нарколога, яким було складено висновок щодо результатів медичного огляду (відмова від повного медичного огляду) або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, стороною захисту не було заявлено.
В свою чергу, суд не вправі за власної ініціативи збирати докази.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення - а саме у відмові, як водія, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільнимНаказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 12 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 334/3430/24