Справа № 405/2907/25
провадження № 1-кс/405/1299/25
12.06.2025 м. Кропивницький
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2025, -
16.05.2025 до Подільського районного суду м. Кропивницького надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2025.
В обґрунтування скарги заявник зазначила, що 23.04.2025 в порядку ст. 214 КПК України вона звернулась до ГУНП в Кіровоградській області з заявою про вчинення злочину, в якій вказала подію злочину, фігурантів злочину та їх мету у вчиненні злочину проти неї.
Станом на 16.05.2025 відомості про кримінальне правопорушення, згідно поданої заяви від 23.04.2025 не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Просила зобов'язати посадових осіб Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області внести відомості про кримінальне правопорушення згідно її заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2025.
В судове засідання заявник не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд скарги без її участі, подану нею скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Представник ГУНП в Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, з заявою про відкладення розгляду скарги не звертався.
Відповідно до ст.107 ч.4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За казаних обставин та враховуючи положення ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне розглянути скаргу у відсутність представника ГУНП в Кіровоградській області за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши скаргу та матеріали, долучені до скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_3 надіслала заяву про вчинення злочину від 23.04.2025 до ГУНП в Кіровоградській області на підставі ст. 214 КПК України, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності громадянку ОСОБА_4 , оскільки 15.01.2025 згідно поданої заяви до КРУП ГУНП в Кіровоградській області ВП №2 інспектору СРПП ВП №2 м. Кропивницький старшому лейтенанту поліції громадянка ОСОБА_4 дала неправдиві покази та ввела в оману слідство тим, як в заяві вказала, щоб притягнули ОСОБА_5 до відповідальності та її сестру ОСОБА_6 , на підставі того, що начебто ОСОБА_7 намагалась завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_4 в обличчя та по спині та висловлювалась в її бік нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, так як начеб то ОСОБА_7 вибила з рук Молдован мобільний телефон.
В тексті протоколу при допиті останньою, інспектор старший лейтенант поліції вказує, що видимих тілесних ушкоджень потерпіла не отримувала, проте остання вказує, що звернулась в СМЕ та вказує, що до СМЕ прибувала не вперше, що не відповідає дійсності, так як жодного разу ОСОБА_7 не вчиняла вищевказані дії. В протоколі на сторінці 2 в підпункті 3 не вказується чи застосовувалось фізичне насильство та погрози. В пункті 4 пуста графа в заподіянні тілесних ушкоджень на 15.01.2025. Протиправними діями громадянки ОСОБА_4 їй завдано дуже великих моральних страждань, а також її сестрі ОСОБА_8 .
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Відповідно до п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
За ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Таким чином, положення ст. 214 КПК України, перебувають у тісному взаємозв'язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.
Так, відповідно до вимог ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані (а не суто гіпотетичні, надумані чи уявні), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому, навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце та наявний склад кримінального правопорушення, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 висловлено правову позицію, згідно з якою «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
У постанові ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 зазначено, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним, з точки зору використання державних ресурсів.
Проаналізувавши заяву ОСОБА_3 від 23.04.2025, з'ясувавши обставини та надавши оцінку доказам, слідчий суддя приходить до висновку, що за своїм змістом та суттю заява ОСОБА_3 не є повідомленням про злочин, оскільки не містить викладу обставин, які б могли свідчити про вчинення будь-яких дій, які мають ознаки кримінального правопорушення.
Як вбачається з заяви від 23.04.2025, її зміст зводиться до незадоволення заявника з тим, як здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за поданою заявою ОСОБА_4 .
Разом з тим, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування передбачений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, тобто спеціальні норми процесуального закону безпосередньо визначають цей порядок.
Таким чином, на підставі викладеного, а також проаналізувавши наведені у скарзі доводи, оцінивши наявні матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов до висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 303, 305 - 307, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9