Справа №345/2635/25
Провадження № 2/345/1287/2025
25.06.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позицій сторін:
позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 18.09.2002 у відділі РАГС Калуського міського управління юстиції Івано-Франківської області , актовий запис № 369. Сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з нею та при розірванні шлюбу залишити прізвище ОСОБА_4 .
Свої вимоги мотивує тим, що 18.09.2002 вона зареєструвала шлюб з відповідачем по справі. Від шлюбу у них є двоє дітей, повнолітня дочка та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з чоловіком не склалося. У них різні характери, різні погляди на життя. Вони тривалий час фактично разом не проживають. Вони намагалися зберегти сім'ю. Вона неодноразово розмовляла з чоловіком, просила, щоб він змінив своє ставлення до сім'ї, задумався над своєю поведінкою, але він висновків не робить, живе так, як вважає за потрібне. На її думку, майбутнього у їхньої сім"ї немає. Кожний живе своїм життям, примирення не можливе, і вона твердо вирішила шлюб розірвати.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву останній не скористався, хоча ухвалу про відкриття провадження разом із копію позовної заяви із доданими до неї документами він отримав, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
сторони по справі перебувають у шлюбі з 18.09.2002, який зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Калуського міського управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 369, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 18.09.2002 (а.с. 4).
За час шлюбу у сторін по справі народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.05.2010 (а.с. 7)
Між сторонами виник спір з приводу розірвання шлюбу, який вони, враховуючи наявність неповнолітньої дитини, не можуть розірвати в позасудовому порядку.
Оцінка суду:
вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові заяви та докази, які надані позивачкою на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося, вони подружніх відносин не підтримують, позивачка не бажає зберігати сім'ю за умов, які склалися між сторонами, відповідач заперечень з даного приводу чи будь-яких інших заяв та клопотань не заявляв, тому відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Виходячи з цього, суд вважає за необхідне позов задовольнити, шлюб між сторонами розірвати, після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_4 позивачці не змінювати, що відповідно до ст. 113 СК України є її правом після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.
Щодо позовної вимоги про залишення сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом з позивачкою суд зазначає наступне.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК України).
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом (ч. 3 ст. 29 ЦК України).
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч. 2 ст. 29 ЦК України).
Частина друга статті 47 ЦПК України надає можливість неповнолітнім особам віком від 14 до 18 років особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.
Вказані норми кореспондуються із нормами Сімейного Кодексу України.
Частиною першою статті 18 СК України визначено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу, а частиною четвертою статті 152 СК України визначено право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 161 СК України визначено порядок вирішення спору між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Водночас у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження №61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
З урахуванням зазначеного, встановивши обставини справи, зокрема те, що сину сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 14 років, суд, враховуючи положення частини другої статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України, дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для визначення судом місця проживання його з матір'ю , оскільки закон не встановлює права суду визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років, оскільки ОСОБА_5 вправі вільно обрати з ким з батьків, які проживають окремо, він бажає проживати, та для вирішення цього питання набув повної цивільної дієздатності, а тому в цій частині позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 18, 56, 105, 110, 112, 114, 141, 152, 160, 161 СК України, ст.ст. 29, 47 ЦК України, та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 206, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.09.2002 у відділі реєстрації актів громадянського стану Калуського міського управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 369, розірвати.
Прізвище позивачки ОСОБА_4 після розірвання шлюбу не змінювати.
В іншій частині позову відмовити.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя: