Справа 697/1496/25
провадження № 2-а/697/17/2025
про залишення позовної заяви без руху
24.06.2025 р. м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до старшого інспектора Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції Кучер Володимира Миколайовича, Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до старшого інспектора Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції Кучер Володимира Миколайовича, Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення.
Здійснюючи підготовчі дії в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 171 КАС України, суддею встановлено, що позовна заява подана з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.
Аналіз змісту позовної завяи свідчить, що предметом його оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення, яка була винесена 16.03.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
До позовної заяви ОСОБА_1 додано заяву про поновлення процесуального строку подання позову. В обґрунтування підстав поважності пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що 05.05.2025 в його інтересах до Канівського міськрайонного суду Черкаської області подано адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення. До позову з додатками долучалось два примірника позову для відповідачів та було сплачено судовий збір. 03.06.2025 йому стало відомо, що Канівським міськрайонним судом 21.05.2025 на його домашню адресу було направлено ухвалу про повернення позовної заяви через неусунення недоліків, а саме, що станом на 20.05.2025 ухвала суду від 07.05.2025 не виконана. Станом на 10.06.2025 він так і не отримав жодного документа (ухвали), що направляв Канівський міськрайонний суд Черкаської області.
В цьому контексті суд зауважує, що частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Таким чином, законом встановлений десятиденний строк звернення до суду для оскарження оскаржуваної позивачем постанови і відповідний строк обчислюється з моменту отримання копії відповідної постанови.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Визначаючи можливість щодо поновлення строку слід звернути увагу, що поновлення процесуального строку звернення до суду можливе лише за умови встановлення судом поважності причин пропуску такого строку. Відповідні причини встановлюються судом на підставі доказів, що подаються учасниками справи.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Натомість, в заяві про поновлення процесуального строку позивач зазначає про постановлення судом ухвали від 21.05.2025 про повернення позовної заяви, а також те, що копію такої ухвали він не отримував.
Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи № 697/1152/25 до позовної заяви не додано. Крім того, до матеріалів позовної заяви не додано належним чином завіреної копії ухвали суду про повернення ОСОБА_1 поданого ним адміністративного позову у зв'язку з неусуненням недоліків.
Враховуючи зазначене, суд позбавлений можливості дослідити дотримання ОСОБА_1 строку на звернення до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Суд звертає увагу, що з даним позовом позивач звернувся до суду 16.06.2025. В той же час, позивач ініціює оскарження постанови, копія якої була отримана, як ним зазначено, 25.04.2025, тобто через 48 днів з дня її отримання, що є істотним строком, поновлення якого потребує особливо ретельної перевірки всіх обставин, щоб запобігти порушенню принципи правової визначеності.
Отже, з матеріалів позовної заяви з додатками та заяви позивача про поновлення строку звернення до суду судом не встановлено доказів на підтвердження обставин, які свідчать про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому відсутні підстави для прийняття рішення про поновлення такого строку.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 по справі № 543/775/17 сформовано висновок про те, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 605,60 грн.
Позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію до платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.4339623472.1 від 30.04.2025 на суму 605 грн. 60 коп.
Разом з тим, згідно з повідомленням канцелярії Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.06.2025, при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви по справі № 697/1496/25 надано інформацію про те, що судовий збір згідно квитанції № 0.0.4339623472.1 від 30.04.2025 був сплачений та приєднаний до адміністративної справи № 697/1152/25, провадження № 2-а/697/15/2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, квитанція № 0.0.4339623472.1 від 30.04.2025 не є належним підтвердженням сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 697/1496/25.
Тому, позивачу необхідно також надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору в сумі 605 грн. 60 коп. або надати докази того, що він відповідно до чинного законодавства звільнений від сплати судового збору.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання позову до Канівського міськрайонного суду Черкаської області можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://kn.ck.court.gov.ua/sud2308).
Належним документом про сплату судового збору в розумінні Закону України «Про судовий збір» є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
При цьому, суд звертає увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
Отже, оскільки позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, заява про поновлення строку звернення до суду не обґрунтована поважними причинами, а також те, що позивачем не надано до суду належного доказу сплати (перерахування) судового збору в сумі 605 грн. 60 коп. або доказу того, що він відповідно до чинного законодавства звільнений від сплати судового збору, тому позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів на їх підтвердження та сплати зазначеного розміру судового збору або надання доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору - тривалістю десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За змістом ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 169, 286, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого інспектора Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції Кучер Володимира Миколайовича, Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася з позовної заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б . К . Скирда