Справа № 358/1622/24 Провадження № 2/358/159/25
23 червня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Богуславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Третього відділу, про встановлення батьківства, -
03 жовтня 2024 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить встановити батьківство ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також просить внести зміни до актового запису за № 11 від 14 липня 2003 року складеного Карапишівською сільською радою Миронівського району про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записавши батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Карапиші Миронівського району Київської області, громадянина України та змінити дитині прізвище із « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 », ім'я дитини залишити без змін, по - батькові змінити із « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
В обґрунтування заяви посилається на те, що згідно свідоцтва про його народження серії НОМЕР_1 у графі «батько» зазначено: « ОСОБА_7 », в графі «мати» - « ОСОБА_8 ».
Із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження вбачається, що в актовий запис про народження ОСОБА_1 внесено відомості про батька відповідно до ч. 1 ст.135 СК України.
08 січня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб про що виконкомом Карапишівської сільської ради Миронівського району Київської області в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №1.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 09 серпня 2022 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 було розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув, про що Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 477.
Оскільки він є сином загиблого і відповідно до cт. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не може бути мобілізованим, а тому йому необхідно документально підтвердити батьківство ОСОБА_3 щодо нього. Крім того, він має право на спадкування після померлого батька та на отримання ним одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця у період дії воєнного стану.
Таким чином, заява про встановлення факту батьківства не може бути подана, оскільки вбачається спір про право, а тому він обрав спосіб захисту своїх прав в порядку позовного провадження. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 24 жовтня 2024 року справу було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28 листопада 2024 року на 12.00 годин, яке завершене 06.06.2025.
06 червня 2025 року закрито підготовче провадження справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12 червня 2025 року.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовну заяву про визнання батьківства із наведених у ній підстав та просили її задовольнити.
Відповідач - Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання свого представника не направив, в поданій до суду заяві просить розглядати справу без участі представника відділу, вказує, що заперечень з приводу заяви ОСОБА_1 немає.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Третього відділу надіслав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без представника.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, свідків та дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.
В судовому засідання встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14.07.2003 року Карапишівською сільською радою Миронівського району Київської області, актовий запис № 11, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , батьками зазначено: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.27).
Відомості про батька дитини у вказаному актовому записі внесено Карапишівською сільською радою Миронівського району Київської області у порядку частини першої статті 135 СК України - ОСОБА_7 , за вказівкою матері ОСОБА_8 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України № 00046480605 від 13.08.2024 (а.с. 10).
На момент народження дитини ОСОБА_1 мати ОСОБА_8 та ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованому шлюбі.
08 січня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб про що Виконкомом Карапишівської сільської ради Миронівського району Київської області в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . (а.с. 12).
Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області № 371/549/22 від 09 серпня 2022 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 було розірвано. Рішення набрало законної сили - 09.09.2022 (а.с. 13-14).
Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Андріївка Краматорського району Донецької області (а.с. 11).
Свідки ОСОБА_10 , яка є рідною тіткою позивача, та ОСОБА_9 , яка є рідною матір'ю позивача, у судовому засіданні підтвердили факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час безпосередньої участі у здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, був рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно довідки № 618/15/07-24 від 29.11.2024 року виданої Карапишівським старостинським округом № 7 ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно проживали разом без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 з квітня 2002 року по січень 2008 року. Під час спільного проживання у них народився син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 65).
Згідно довідки № 617/15/07-24 від 29.11.2024 року виданої Карапишівським старостинським округом № 7 ОСОБА_1 з червня 2006 року по серпень 2009 року дійсно відвідував Карапишівський дитячий садочок "Колосочок". Приводили та забирали дитину ( ОСОБА_12 ) із вказаного дошкільного закладу його батьки: мати - ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та батько ОСОБА_3 (а.с. 66).
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність та допустимість кожного письмового доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Преамбула та ст.ст. 7, 9, 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню. З метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у Конвенції, держави-учасниці надають батькам належну допомогу у виконанні обов'язків по вихованню дітей.
Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України - якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду. Отже, як випливає із даної норми існує добровільний порядок ( п. 1) і примусовий порядок (п. 3) згідно із статтею 125 СК.
Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.
Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.
Відповідно до статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
У роз'ясненнях, викладених у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 01 січня 2004 року , суд має вирішувати відповідно до норм Сімейного кодексу, зокрема, частини другої статті 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. Відповідно до пункту 9 указаної Постанови, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі, коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до статті 146 ЦПК України може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (в залежності від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
Так судом установлено, що по справі відповідно до ухвали Богуславського районного суду Київської області від 20 січня 2025 року призначалась судова молекулярно-генетична експертиза для вирішення питання, чи є позивач ОСОБА_1 сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак експертиза не була проведена експертною установою, оскільки вирішити питання біологічного батьківства шляхом дослідження зразків біологічного матеріалу рідної сестри передбачуваного батька та дитини неможливо, рівно як і встановити біологічну спорідненості між ними, у зв'язку з відсутністю відповідних методик, що підтверджується листом завідуючого відділенням судово-медичної генетичної ідентифікації Державної спеціалізованої установи "Київське міське бюро судово-медичної експертизи" № 100-112/473 від 11.03.2025 (а.с. 53).
Натомість, в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підтвердили, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час безпосередньої участі у здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, був рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Із заявленого позову судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 визнає батьківство ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказуючи, що останній перебував у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу із його (позивача) матір'ю ОСОБА_9 та у них народився син ОСОБА_1 , що не заперечується всіма учасниками справи.
В даній справі встановлено, що відомості про батька ОСОБА_1 в актовому записі про його народження були здійснені за вказівкою матері, згідно ч.1 ст. 135 СК України.
На теперішній час ОСОБА_1 бажає визнати батьківство ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки впевнений в своєму кровному спорідненні з батьком.
Отже, передумовою звернення до суду в таких справах є наявність кровного споріднення між особою, яка вважає себе дитиною, і батьком.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи було здобуто належні, достовірні та достатні докази, які в повній мірі підтверджують походження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому останнього слід визнати батьком дитини з внесенням відповідних змін до актового запису про її народження.
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем не заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, вони покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 125, 126, 128 СК України, ст.ст. 43, 48, 77-80, 95, 109, 263, 265 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити батьківство ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Андріївка Краматорського району Донецької області у віці 43 років, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у селі Карапиші Миронівського району Київської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане 14 липня 2003 року Карапишівською сіьською радою Миронівського району Київської області, актовий запис № 11).
Внести зміни до актового запису № 11 від 14 липня 2003 року, вчиненого Карапишівською сіьською радою Миронівського району Київської області, про народження - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: село Карапиші Миронівського району Київської області, зазначивши:
батьком дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, уродженець села Карапиші Миронівського району Київської області;
змінити прізвище дитини « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 »; по батькові з « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
Ім'я, дату та місце народження дитини ОСОБА_1 - залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов