23 червня 2025 року
м. Київ
справа №140/5046/24
адміністративне провадження № К/990/17267/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У травні 2024 року Служба безпеки України (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням в Національній академії Служби безпеки України у сумі 94965,16 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі № 140/5046/24 позов СБУ було залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 123, пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 апеляційну скаргу Служби безпеки України залишено без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі № 140/5046/24 без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Служба безпеки України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2025 касаційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 140/5046/24 повернуто.
26.03.2025 до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Служби безпеки України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 140/5046/24.
Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2025 касаційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 140/5046/24 повернуто.
23.04.2025 до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Служби безпеки України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 140/5046/24.
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2025 касаційну скаргу Служби безпеки України залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надати: клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Так, в ухвалі Верховного Суду від 13.05.2025 скаржнику вказувалося про те, що наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Скаржнику було роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 13.05.2025) доставлена в Електронний кабінет Служби безпеки України 14.05.2025 о 13 год 09 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
26.05.2025 від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження касатор вказує, що виготовлення витягу на підтвердження повноважень особи, яка подала касаційну скаргу та направлення касаційної скарги до Верховного суду разом з документами на підтвердження повноважень підписанта було проведено у розумні строки.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Загороднюка А.Г. (наказ від 12.06.2025 № 35а/0/6-25), питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів по виходу судді з відпустки.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, зазначає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини другої статті 332 КАС України у системному зв'язку із частиною восьмою статті 169 КАС України, зі змісту яких слідує, що скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Колегія суддів зазначає, що за інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» вперше подану касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 21.03.2025 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що підписана особою, повноваження якої не підтверджені.
Вдруге подану касаційну скаргу у цій справі Верховний Суд ухвалою від 15.04.2025 повернув скаржнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, як таку, що підписана особою, повноваження якої не підтверджені.
Втретє подану касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 13.05.2024 касаційну скаргу Служби безпеки України залишено без руху, оскільки Суд встановив, що скаржник пропустив строк на касаційне оскарження без поважних причин і не надав доказів, які б підтверджували об'єктивні перешкоди для своєчасного подання скарги.
Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.
Сам по собі факт повернення касаційної скарги не свідчить про наявність дійсно істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій, які не залежать від волевиявлення особи. При вирішенні питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданого адміністративного позову.
Звернення з цією касаційною скаргою є третім, а підставою для повернення попередньої касаційної скарги стало недотримання саме скаржником вимог статі 332 КАС України щодо надання повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, тобто, саме проявлений скаржником підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення.
При цьому, Верховний Суд не наділений повноваженнями надавати оцінку іншим ухвалам, постановленим Верховним Судом у порядку визначеному цим Кодексом.
Суд повторно звертає увагу касатора, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд зауважує на періоді часу, у якому відбувалося повторне звернення сторони позивача із повторною касаційною скаргою, що свідчить про допущення ним необґрунтованих зволікань щодо реалізації права на повторне звернення до суду. Так, загальний строк, що минув з дати виготовлення повного тексту постанови апеляційного суду і до дати звернення із цією касаційною скаргою становить більше чотирьох місяців, що значно виходить за межі строку, встановленого КАС України для касаційного оскарження судових рішень.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
При цьому поновлення строку не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Суд повторно наголошує, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Посилання скаржника на виготовлення витягу щодо підтвердження полвноважень не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання касаційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними(постанови Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, 08.08.2024 у справі № 440/15583/23).
Отже, зазначені скаржником в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі та не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України..
Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження, а та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
Водночас касаційна скарга не містить доводів щодо об'єктивної неможливості звернутися позивачу із цією касаційною скаргою без зайвих затримок та зволікань.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Скаржнику було роз'яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 13.05.2025 про залишення касаційної скарги без руху.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, а також, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 329, 333, 359 КАС України, Суд
Визнати неповажними причини пропуску Службою безпеки України строку на касаційне оскарження ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі № 140/5046/24.
Відмовити у задоволенні заяви Служби безпеки України про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі № 140/5046/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Служби безпеки України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк