24 червня 2025 року
м. Київ
справа №215/7343/24
адміністративне провадження №К/990/23986/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7343/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
21 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся Тернівського районного суду міста Кривого Рогу із позовом до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2024 року матеріали адміністративної справи передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2024 року у справі №215/7343/24 та визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані ОСОБА_1 .
Відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2024 року у справі №215/7343/24.
Не погодившись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою надіславши її засобами поштового зв'язку 1 червня 2025 року.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 14 лютого 2025 року, проте касаційну скаргу було подано до поштового відділення лише 1 червня 2025 року.
Водночас, позивач подає клопотання про поновлення процесуального строку та зазначає, що копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року отримав 12 травня 2025 року в конверті зі штрих-кодом 0610249325638. Однак скаржник копію конверту та супровідного листа до матеріалів касаційної скарги не надав.
Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Тобто, скаржник повинен надати Верховному Суду докази направлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови.
За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати відповідні докази, які б підтверджували зазначені у клопотанні підстави для його поновлення.
Також скаржник просить суд звільнити його від сплати судового збору.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху, з огляду на таке.
Дослідивши клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб'єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору мотивоване його скрутним матеріальним становищем, що підтверджується довідкою Тернівського Управління праці та соціального захисту населення міста Кривий Ріг від 16 травня 2025 року №2087 про суми отриманої ним компенсації за надання соціальних послуг на непрофесійній основі по догляду за ОСОБА_2 за період з січня 2023 року до грудня 2024 року.
Також скаржник у касаційній скарзі зазначив, що він є членом малозабезпеченої сім'ї, а спірні правовідносини у цій справі пов'язані із захистом його соціальних прав.
Згідно статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Статус малозабезпеченої набуває лише та сім'я, якій призначено відповідну державну допомогу, а право сім'ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім'ї та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» державна соціальна допомога призначається на шість місяців. Протягом цього часу сім'я має статус малозабезпеченої.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Підтвердженням статусу малозабезпеченої сім'ї є довідка відповідного управліннями праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги, форма якої визначена в додатку №11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справи отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці від 19 вересня 2006 року №345.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 24 лютого 2025 року у справі №215/5152/21, від 27 грудня 2022 року у справі №215/6727/20 та постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20.
Водночас скаржник на підтвердження того, що відповідним управлінням праці та соціального захисту населення сім'я позивача була визнана малозабезпеченою, жодних доказів не надав.
У контексті наведеного необхідно зауважити, що надана скаржником довідка Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг не є беззаперечним доказом того, що він є членом саме малозабезпеченої сім'ї.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 1 січня 2025 року (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 3028,00 грн.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 за подання касаційної скарги має сплатити: 3028,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження і не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України, Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, шляхом подання до суду: клопотання із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та наданням належних і допустимих доказів, що підтверджують ці обставини; документу про сплату судового збору, у визначеному Судом розмірі або надання належних доказів для звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Визнати неповажними, зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7343/24.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7343/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду