Справа № 120/7530/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук К.О.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
24 червня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
представника відповідача: Павленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,
в червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках № 236-ІФ, що прийнята Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 21 листопада 2023 року.
Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
23 червня 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка обґрунтована тим, що адвокат буде здійснювати представництво по іншій справі. Дослідивши подане клопотання, колегія суддів вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки представник позивача вже вдруге не з'являється в судове засідання. Окрім того, адвокатом Бєлкіним Л.М. не повідомлені поважні причини відсутності його в судове засідання, яке призначене на 10 червня 2025 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" є учасником фондового ринку (ринку капіталу) України та здійснює професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає брокерську діяльність, професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає дилерську діяльність на підставі ліцензій від 05 серпня 2018 року, а також здійснює субброкерську діяльність відповідно до ліцензії, що видана на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01 липня 2021 року № 420.
29 серпня 2023 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" винесено розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках № 270-ІФ.
Відповідно до вказаного розпорядження позивачу протягом 10 днів необхідно було усунути порушення законодавства шляхом:
1) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у складі довідки про розрахунок нормативу ліквідності активів достовірної інформації щодо мінімального розміру початкового капіталу та нормативу ліквідності активів за періоди з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року, з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, з 10 червня 2023 року по 30 червня 2023 року та з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року;
2) приведення пруденційних показників у відповідність до нормативних значень, та протягом 10 днів з моменту отримання розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках письмово проінформувати уповноважених осіб комісії та департамент аналізу фінансової звітності учасників ринків капіталу та пруденційного нагляду про виконання цього розпорядження, надавши при цьому:
- інформацію про дату приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, розрахункове значення пруденційного показника та вихідні дані, на основі яких здійснено його розрахунок, на дату приведення показника у відповідність до нормативного значення;
- документи, що підтверджують відповідність показника нормативному значенню;
- інформацію про заходи, здійсненні з метою приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, разом з документами, що підтверджують здійснення вказаних заходів.
05 жовтня 2023 року уповноваженою особою Національної комісії винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, відповідно до якої керівнику товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Говерла» запропоновано з'явитися для підписання акта про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках та надання письмових пояснень 17 жовтня 2023 року.
17 жовтня 2023 року уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку складено акт № 261-ІФ про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, у якому зазначено, що станом на 03 жовтня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" не проінформувало уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та департамент аналізу фінансової звітності учасників ринків капіталу та пруденційного нагляду про виконання розпорядження від 29 серпня 2023 року № 270-ІФ. Тобто, актом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" не виконало розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21 листопада 2023 року № 236-ІФ за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме: брокерської та дилерської діяльності, виданих на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04 вересня 2018 року № 602 з необмеженим строком дії з 05 вересня 2018 року та з урахуванням рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 червня 2021 року № 420, субброкерської діяльності з необмеженим строком дії з 01 липня 2021 року, відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 червня 2021 року № 420.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків визначаються Законом України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР “Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» (надалі - Закон № 448/96-ВР, тут і далі в редакції, чинній на день прийняття оскаржуваної постанови).
Метою державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків є, в тому числі, дотримання учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків вимог актів законодавства (стаття 2 Закону № 448/96-ВР).
Відповідно до статті 5 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Основний перелік завдань, який покладається на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, визначено у статті 8 Закону № 448/96-ВР.
Відповідно до пункту 5 цієї статті Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у разі порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, виносити попередження, зупиняти або анулювати дію ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону.
Крім того, пунктом 14 статті 8 Закону № 448/96-ВР також передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Відповідальність за правопорушення на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках визначена статтею 11 Закону № 448/96-ВР.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 11 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Абзацом 84 частини першої статті 11 Закону № 448/96-ВР також визначено, що крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію, передбачену статтею 4 цього Закону.
Конкретні підстави для анулювання ліцензії на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках визначаються статтею 73 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі також Закон № 3480-IV).
Зокрема, відповідно до пунктів 6, 13, 14 та 20 частини 1 статті 73 цього Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право анулювати видану ліцензію на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у разі, якщо, зокрема у разі, якщо: професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків вчинив системне та грубе порушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках; професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків відмовив Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у проведенні перевірки; професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків не виконав надіслане офіційним каналом зв'язку розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (зокрема щодо порушення ліцензійних умов); з інших підстав, прямо передбачених законом.
Таким чином, проаналізувавши приписи статті 11 Закону № 448/96-ВР у системному взаємозв'язку з положеннями статті 73 Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», суд дійшов висновку, що, як правило, за правопорушення на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках, яке полягає у неподанні до Комісії інформації чи невиконання рішення Комісії, до суб'єкта застосовуються відповідні фінансові санкції.
При цьому застосування такого виду санкції, як анулювання ліцензії, не є обов'язковим та визначається виключно за власним розсудом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, про що свідчать вжиті у відповідних нормах слова “може», “має право». При цьому реалізація такого права пов'язана із наявністю визначених у статті 73 Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» підстав.
Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови від 21 листопада 2023 року № 236-ІФ, колегія суддів установила, що в ній хоч і міститься посилання на конкретні правові норми, які надають право Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку анулювати ліцензію за виявлене правопорушення (зокрема вказівка на пункт 14 частини 1 статті 73 Закону від № 3480-IV), проте взагалі не розкриті фактичні підстави та мотиви, що зумовили відповідача застосувати відносно позивача найсуворіший вид відповідальності у вигляді анулювання ліцензії.
Водночас, оцінюючи саму сутність виявлених відповідачем порушень та перевіряючи дотримання останнім принципу пропорційності застосованої до позивача санкції, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Правові засади здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків та державного контролю за емісією (видачею) і обігом, укладенням та виконанням фінансових інструментів в Україні врегульовано Законом України "Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" (далі - Закон № 2115-ІХ, в редакції Закону від 27 липня 2022 року № 2463-ІХ, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови).
Підпунктом 1 пункту 1 Закону № 2115-ІХ установлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 цього ж Закону № 2115-ІХ дія підпунктів 1 і 4 цього пункту не поширюється на подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, звітних даних та іншої звітності (іншої, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов'язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність), на розкриття таких даних, а також на перевірку своєчасності та повноти їх подання.
Учасники ринків капіталу та професійні учасники організованих товарних ринків, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку:
подають до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звітні дані та іншу звітність (іншу, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов'язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність), а також у інший спосіб розкривають їх відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
зобов'язані подавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (у тому числі на її запит або вимогу) іншу інформацію та документи відповідно до встановлених законодавством України вимог.
Отже, незважаючи на те, що з дня набрання чинності Законом від 27 липня 2022 року № 2463-ІХ відновлено обов'язок подання учасниками, які провадять професійну діяльність на ринках капіталу, до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звітних даних та іншої звітності, проте відповідні законодавчі норми не роблять обов'язковими подачу саме фінансової звітності.
Відтак для правильного вирішення цієї справи слід встановити, чи може бути подана в повному обсязі та з достовірною інформацією та звітність, яка вимагалася відповідачем в тому разі, коли позивачем не сформована та не подана фінансова звітність, подання якої безпосередньо нормами цього ж Закону № 2115-ІХ не вимагається.
Так, колегією суддів встановлено, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку від товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" вимагалося подати:
- довідки про розрахунок нормативу ліквідності активів достовірної інформації щодо мінімального розміру початкового капіталу та нормативу ліквідності активів за періоди з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року;
- інформацію про дату приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, розрахункове значення пруденційного показника та вихідні дані, на основі яких здійснено його розрахунок, на дату приведення показника у відповідність до нормативного значення; документи, що підтверджують відповідність показника нормативному значенню;
- інформацію про заходи, здійсненні з метою приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, разом з документами, що підтверджують здійснення вказаних заходів).
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; користувачі фінансової звітності - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Отже, з аналізу цих положень Закону № 996-ХІV слідує, що джерелом достовірних даних про результати діяльності підприємства, які ґрунтуються на грошовому вимірнику, є виключно фінансова звітність, складена відповідно до вимог цього Закону.
Мета, склад і принципи складання фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73 (тут і далі, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови).
Відповідно до цього Національного положення (стандарту) фінансова звітність складається зокрема з: активів, балансу, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (пункт 1 розділу ІІ Стандарту).
При цьому активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вимог у майбутньому (абзац 2 пукнту 3 розділу І Стандарту).
Баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний каптал (абзац 3 пункту 3 розділу І Стандарту).
Звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду (абзац 12 пункту 3 розділу І Стандарту).
Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (абзац 13 пункту 3 розділу І Стандарту).
У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки, інший сукупний дохід підприємства за звітний період (пункт 8 розділу ІІ Стандарту).
У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. При складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства можуть обрати спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми звіту (пункт 9 розділу ІІ Стандарту).
У звіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У графах звіту про власний капітал, призначених для наведення складових власного капіталу, зазначаються показники, наведені у розділі І “Власний капітал» балансу (пункт 10 розділу ІІ Стандарту).
Перелік, порядок та строки подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку особами, що здійснюють управління активами інституційних інвесторів, інформації щодо Компанії та щодо інститутів спільного інвестування, а також порядок та обсяг розкриття інформації про інститути спільного інвестування врегульовано Положенням про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 жовтня 2012 року № 1343 (далі - Положення № 1343).
Згідно з пунктом 3 розділу І Положення № 1343 дані подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в обсязі, що встановлений цим Положенням, не пізніше строків, визначених у пункті 1 розділу III цього Положення. Дані повинні містити всі визначені цим Положенням довідки. Усі довідки Даних мають бути заповнені, містити достовірну та повну інформацію. Інформація в довідках повинна бути заповнена відповідно до додатків 1-17 до цього Положення. Дані складаються станом на кiнець останнього дня звітного періоду.
Таким чином, відповідно до цієї норми подача недостовірних чи неповних даних не є належною подачею даних.
Крім того, відповідно до підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ повинна бути забезпечена можливість перевірки своєчасності та повноти подання відповідної інформації.
Отже, з наведеного слідує, що усі дані, які мають подаватися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, мають бути належним чином заповнені в документі, в якому вони подаються, містити достовірну та повну інформацію.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення № 1343 дані, які складаються та подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, поділяються на дані щодо Компанії та дані щодо інституту спільного інвестування як щоденні, щомісячні, щоквартальні, річні.
При цьому, як слідує зі змісту розпорядження від 29 серпня 2023 року № 270-ІФ та оскаржуваної постанови, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку вимагалося від товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" подати саме щомісячні звіти.
Так, згідно підпункту 1 пункту 3 розділу II Положення № 1343 щомісячні дані щодо Компанії складаються з:
довідки про Компанію (додаток 2 до цього Положення);
довідки про перелік інституційних інвесторів, активами яких управляє Компанія (додаток 3 до цього Положення);
довідки про відповідність розміру статутного та власного капіталу Компанії вимогам законодавства (додаток 4 до цього Положення);
довідки про пруденційні нормативи, що застосовуються до Компаній (додаток 5 до цього Положення);
довідки про активи Компанії (додаток 6 до цього Положення).
Дослідивши зміст показників відповідних форм довідок (зокрема додатки 5 та 6), зазначених в додатках до Положення № 1343, які мають подаватися в структурі щомісячних даних, про які йдеться в оскаржуваній постанові, колегія суддів дійшла висновку про те, що значна частина даних, яка має заповнюватися в цих довідках, ґрунтується на показниках грошового вимірника - гривні, які можливо отримати виключно на підставі фінансової звітності.
Проте відповідна фінансова звітність не підлягала подачі товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" в період дії воєнного стану відповідно до підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ.
Із цього слідує, що позивач, маючи передбачене Законом право не подавати у спірний період відповідної фінансової звітності (а отже і оперувати відповідними показниками), об'єктивно був позбавлений можливості заповнити та сформувати повні та достовірні звітні дані, що мали подаватися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Тобто, оскільки згідно з пунктом 3 розділу І Положення № 1343 вибіркове подання окремих даних відповідно до цього Положення заборонено, а повна подача таких даних включає в себе необхідність складання та подання фінансової звітності, що суперечить підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ, який надає позивачу право не подавати таку фінансову звітність, тому позивач хоч і формально не дотримався вимог пункту 1 розділу ІІІ Положення № 1343, проте його поведінка була зумовлена неможливістю сформувати в повному обсязі такі дані за наявності законодавчого припису, що звільняв його від обов'язку подавати фінансову звітність, показники з якої є необхідними для заповнення іншої звітності, що вимагалась відповідачем.
Таким чином, сама суть норми підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ при застосуванні її позивачем вказує на можливість її двоякого тлумачення, а саме: маючи обов'язок подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звітних даних та іншої звітності, в той же час позивач звільняється від подачі фінансової звітності та аудиторських звітів, вихідні дані з яких є необхідними для складання попередньої звітності.
Отже, незважаючи на той факт, що формально товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" не дотрималось вимог законодавства щодо подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щомісячних даних щодо ліквідності активів та нормативу ліквідності активів за періоди з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року, з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, з 01 червня 2023 року по 30 червня 2023 року та з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року, а також інформації про дату приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, розрахункового значення пруденційного показника та вихідних даних, на основі яких здійснено його розрахунок, на дату приведення показника у відповідність до нормативного значення, документів, що підтверджують відповідність показника нормативному значенню, інформацію про заходи, здійсненні з метою приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, проте основною причиною, що цьому сприяло - відсутність обов'язку для подання фінансової звітності.
При цьому заслуговують на увагу покликання представника позивача на те, що анулювання ліцензії є найсуворішою санкцією, тобто є одним із крайніх заходів впливу, а тому застосування такого заходу вимагає від суб'єкта владних повноважень належного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого суб'єктом господарювання порушення та з'ясування усіх причин та умов, що зумовили його вчинення.
Проте зміст оскаржуваної постанови від 21 листопада 2023 року № 236-ІФ таких обґрунтувань не містить, а відповідачем не доведено, що при накладені санкції у виді анулювання ліцензії ним з'ясовувались усі обставини вчиненого позивачем порушення, зокрема ті, про які зазначено судом вище, адже вони безумовно мали бути враховані при розгляді справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках та впливати на обсяг відповідальності позивача.
Суд також зауважує, що в якості підстави для анулювання ліцензії в оскаржуваній постанові відповідач послався на пункт 14 частини 1 статті 73 Закону України від "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та пункт 5 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", якими передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право анулювати видану ліцензію на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у разі якщо професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків не виконав надіслане офіційним каналом зв'язку розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (зокрема щодо порушення ліцензійних умов); Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у випадках і межах, встановлених законом має право у разі порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, виносити попередження, зупиняти або анулювати дію ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону.
Із системного аналізу зазначених вище норм слідує, що Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку надано право на власний розсуд вирішувати питання зокрема і щодо анулювання ліцензії.
Разом із тим, на переконання колегії суддів, таке право Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку має узгоджуватися з принципом верховенства права та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.
Натомість, оскаржувана постанова не містить обґрунтування доцільності застосування до позивача найсуворішої санкції у вигляді анулювання ліцензії.
При цьому відповідачем в процесі розгляду справи не доведено, що така санкція є пропорційною виявленим порушення, як і не зазначено про те, що при прийнятті спірного рішення були з'ясовані всі обставини, які зумовили причини допущеного правопорушення, про що судом наголошувалось вище.
Більше того, відповідач не обґрунтував, яким чином неподання позивачем певної звітності призвела чи могла призвести до порушення прав учасників ринків капіталу (у тому числі споживачів фінансових послуг) чи інших осіб (в тому числі держави), які негативні наслідки для відповідних осіб настали та чи є ці наслідки пропорційними по відношенню до тих негативних наслідків, які настали для самого позивача у зв'язку із реалізацією застосованої до нього санкції.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.03.2025 року у справі №120/18717/23.
З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини колегія суддів дійшла висновку, що постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21 листопада 2023 року № 236-ІФ є протиправною та підлягає скасуванню.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 24 червня 2025 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.