Справа № 240/17410/24
24 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 12.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796;
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 12.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197) та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
В решті позову в цій частині, відмовлено.
08.05.2025 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про роз'яснення постанови від 17.02.2025.
Відповідно до ч.3 ст.254 та ч.2 ст.313 КАС України, заява розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Ч. 1ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно із частиною третьою цієї статті суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі № 138/815/17, від 07 серпня 2018 року у справі № 826/16871/16 та від 11 грудня 2018 року у справі № 638/7215/16-а та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 серпня 2022 року (Справа № 160/2743/21).
Виходячи із наведеного, невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, з приводу яких виникають суперечки щодо його розуміння під час виконання та які позбавляють зацікавлених осіб можливості його реалізації; роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Поряд з цим, як вбачається із заяви про роз'яснення судового рішення, позивач вказує на те, що під час виконання рішення суду виникла неузгодженість щодо правильного розуміння його резолютивної частини. ГУ ПФУ у Житомирській області неправильно інтерпретує згаданий у рішенні «показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески». Замість фактичного показника, що підлягає застосуванню при обчисленні пенсії позивача, відповідач помилково вважає таким показником суму 3764,40 грн. Водночас правильним є показник 7763,17 грн, що відповідає середній заробітній платі за 2017-2019 роки і використовуватися при обчисленні пенсії позивача в 2020 році. Через цю розбіжність у трактуванні рішення суду його виконання стало неправильним, що порушує права позивача на належний розмір пенсії.
При цьому, заявник звернув увагу суду на те, що необхідність в зверненні до суду з даною заявою про роз'яснення судового рішення виникла у зв'язку з тим, що суд в резолютивній частині рішення не зазначив розмір в гривнях показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, вказане свідчить, що позивач просить роз'яснити не зміст судового рішення, а порядок його виконання, що не є підставою для роз'яснення судового рішення.
Щодо незазначення судом в резолютивній частині показника 7763,17 грн, що відповідає середній заробітній платі за 2017- 2019 роки, як просив ОСОБА_1 , то колегія суддів звертає увагу, що в цій частині позовних вимог останньому відмовлено з тих підстав, що на момент звернення до суду спір між сторонами стосовно застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. був відсутній, оскільки як з'ясовано з матеріалів справи саме такий показник при перерахунку пенсії позивача відповідачем застосовувався, а відтак підстави вважати, що при перерахунку пенсії на виконання цього рішення суду, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні буде змінено, у суду були відсутні.
Верховний Суд України в своїй ухвалі від 13.07.2016р. (справа № 21-452іп16) вказав, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду-це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Виходячи із системного тлумачення даної норми, роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Згідно з п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції.
Так, у мотивувальній частині постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у даній справі, зокрема вказано, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, який становить 3764,40 грн) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у даній справі є чіткою і зрозумілою: терміни, вжиті у ній, відповідають тому змістові, що вони мають згідно з законодавством України; ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; текст правової норми, застосованої судом, відтворений без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд надає своє тлумачення її змісту з відповідними висновками в контексті аналізу обставин справи. Судове рішення не містить положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст.243, 254, 313, 325, 328, 329 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.