Справа № 560/14944/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
23 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся 09.12.2024 до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправним рішення, вчиненого суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду згідно ст. 249, 383 КАС України, та просить забезпечити виконання рішення суду.
В обгрунтування заяви вказує, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/14944/23 період роботи в органах місцевого самоврядування з 24.10.2001 по 18.10.2004 зарахований до стажу державної служби, однак вказаний період не врахований відповідачем.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2024 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №560/14944/23, задоволено.
Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування періоду роботи ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування з 24.10.2001 по 18.10.2004 до стажу державної служби на виконання судового рішення у справі №560/14944/23.
Вирішено, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області невідкладно вжити заходів щодо усунення причин та умов, що спричинили порушення закону, зокрема, виконати рішення суду у справі №560/14944/23 щодо призначення пенсії державного службовця з урахуванням встановленої судом такої обставини, як зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 24.10.2001 по 18.10.2004.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вирішити питання притягнення до відповідальності за невиконання рішення суду у справі №560/14944/23 відповідальних працівників, і до 23.12.2024 повідомити суд і заявника про результат виконання рішення суду у справі №560/14944/23 та цієї окремої ухвали.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви позивача відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 312 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 по справі №560/14944/23, яке набрало законної сили згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.05.2023 про переведення на пенсію згідно Закону України “Про державну службу». Визнано протиправними висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області викладені в листі №5706-5114/С-03/8-2200/23 від 16.05.2023 щодо відсутності 20-річного стажу державної служби та відсутності підстав для переведення ОСОБА_1 на пенсію згідно Закону України “Про державну службу». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2023, та прийняти рішення за результатами цього розгляду, з врахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
02.12.2024 до суду поступив Звіт про виконання судового рішення за №2200-0803-7/108534 від 29.11.2024.
У Звіті суб'єкт владних повноважень пояснює, що на виконання окремої ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 та з урахуванням ухвали від 15.11.2024 у справі № 560/14944/23 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 21.11.2024 зараховано ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 10.06.1980 по 24.10.1986 та з 01.05.2023 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 60 % заробітної плати із врахуванням довідок від 27.04.2023 №02-23-124, №02-23- 127.
Згідно з ухвалою від 03.12.2024 суд прийняв Звіт про виконання судового рішення у справі №560/14944/23 за №2200-0803-7/108534 від 29.11.2024.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 по справі №560/14944/23, суб'єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувало ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 10.06.1980 по 24.10.1986 та з 01.05.2023 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», однак період роботи в органах місцевого самоврядування з 24.10.2001 по 18.10.2004 не зарахований до стажу державної служби.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що відповідач не виконав рішення суду в частині врахування висновків, викладених у рішенні суду, зокрема щодо наявності підстав для врахування періоду роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 24.10.2001 по 18.10.2004 до стажу державної служби.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Частинами 1 - 2 ст.249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами ч.ч. 4,7 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до ч.ч.2,3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Згідно матеріалів справи, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 по справі №560/14944/23, суб'єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувало ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 10.06.1980 по 24.10.1986 та з 01.05.2023 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», однак період роботи в органах місцевого самоврядування з 24.10.2001 по 18.10.2004 не зарахований до стажу державної служби.
Отже, відповідач не виконав рішення суду в частині врахування висновків, викладених у рішенні суду, зокрема щодо наявності підстав для врахування періоду роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 24.10.2001 по 18.10.2004 до стажу державної служби.
При цьому апеляційна скарга відповідача обгрунтована тим, що позивач немає належного стажу, а посади місцевих рад та їх виконавчих комітетів віднесені до відповідних категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців.
Тобто фактично відповідач не погоджується із судовим рішенням від 07.11.2023 у справі №560/14944/23.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущено невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, що є порушенням ст. 370 КАС України та ст.129-1 Конституції України, тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.