Справа №-613/654/25 Провадження №-2-а/613/95/25
19 червня 2025 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Шалімова Д.В.,
за участі секретаря Герасимюк Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить: скасувати постанову ЕНА № 04358177 від 26 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження у справі закрити з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення, стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивує тим, що 26 березня 2025 року внаслідок розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцією винесено постанову серії ЕНА № 04358177 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідно до вказаної постанови він нібито порушив вимоги пункту 6.8.5. ДСТУ 3649:2010 та пункту 31.1 ПДР України, оскільки на вітровому склі у зоні дії склоочисників наявні тріщини та сколи та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП. З винесеною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не згоден, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, сама постанова серії ЕНА № 04358177 від 26 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена не законно із явним порушенням норм матеріального права. Поліцейський не має ані правових підстав, ані технічних можливостей для оцінок і висновків, які відображено у постанові, що оскаржується. У правилах дорожнього руху є вичерпний перелік несправностей, з якими заборонена експлуатація автомобіля. Але тріщина на лобовому склі не входить до цього переліку. Дійсно, згідно з п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі колісних транспортних засобів не дозволено наявність сколів чи тріщин у зоні роботи склоочисників. Разом з тим, такі пошкодження не вважаються технічною несправністю автомобіля згідно з приписами ДСТУ 3649:2010. Перелік несправностей, з якими заборонена експлуатація транспортних засобів, наведено у пунктах 31.3, 31.4 ПДР. Зокрема, пунктом 31.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: Далі йде перелік, який містить 7 підпунктів, які в свою чергу мають ще 37 підпунктів. Цей перелік є вичерпним та імперативним, до якого однак не віднесено «тріщини та сколи в зоні дії склоочисника». Тобто Правилами дорожнього руху не забороняється експлуатувати транспортний засіб, у яких «тріщини та сколи в зоні дії склоочисника». Отже, він керував транспортним засобом, який не має заборон до експлуатації в розумінні ПДР України.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 02 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив, згідно якого 26 березня 2025 року о 13.01 год. на 400 кілометрі автомобільної дороги Т2106, водій ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі 320540-04, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, технічний стан якого не відповідає нормам ДСТУ 3649:2010, а саме мається тріщина вітрового скла в зоні роботи склоочисників, чим порушив п. 31.1 ПДР України затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), пункт 6.8.5 ДСТУ 3649:2010. Зазначений транспортний засіб був зупинений на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор підійшов до водія, ним виявився ОСОБА_1 , представився, пояснив причину застосування превентивних поліцейських заходів, а також довів до відома позивача нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи. Позивачеві було вказано, що транспортний засіб під його керування має не відповідність ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», що затверджений наказом Держспоживстандарту України №630 від 28.12.2010(далі - ДСТУ 3649:2010) і має тріщину на вітровому склі у зоні роботи склоочисників. Дана вимога щодо цілісності вітрового скла колісних транспортних засобів закріплена в пункті 6.8.5. ДСТУ 3649:2010. Враховуючи, що позивач керував транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, то це є об'єктивною стороною правопорушення передбаченого частиною другою статті 121 КУпАП. Інспектор, встановивши, що дана подія має цілісний склад адміністративного правопорушення, у відповідності до статті 278 КУпАП, розпочав підготовку до розгляду справи. В ході даної підготовки позивачем не було заявлено будь-яких клопотань. Після завершення підготовки до розгляду справи, інспектор, керуючись статями 279, 280 КУпАП, розпочав відносно позивача розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 121 КУпАП. Позивачеві в повному обсязі роз'ясненні його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. За результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, інспектором встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КУпАП, тому була винесена постанова серії ЕНА № 04358177. При винесенні цієї постанови, поліцейський керувався положеннями ПДР, КУпАП та ДСТУ 3649:2010, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне позивачем, а тому він діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим вважають, що позовна заява ОСОБА_1 щодо скасування постанови не підлягає задоволенню, оскільки постанова серії ЕНА № 04358177 винесена у відповідності до норм чинного законодавства, без порушень матеріального чи процесуального права.
Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4358177 від 26 березня 2025 року водій ОСОБА_1 26 березня 2025 року о 13.01 год. на автомобільній дорозі Т2601 М-03-Краснокутськ 6 км.+400 м, керував транспортним засобом типу «Автобус» д.н.з. НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, технічний стан якого не відповідає вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме мається тріщина вітрового скла в зоні роботи склоочисників, чим порушив п. 31.1 ПДР України, п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначені Законом України «Про дорожній рух».
Згідно з п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до відповідальності за порушення вимог п. 31.1 ПДР України та п. 6.8.5. ДСТУ 3649:2010.
Відповідальність за порушення п. 31.1 ПДР України, пп. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 водієм передбачена частиною 2 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ч. 1 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Положеннями п.31.1 ПДР передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно зі ст. 23 Закону України від 05 червня 2014 року № 1315-VII "Про стандартизацію" національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах (ч. 1 ст. 23). Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами (ч. 2 ст.23).
ДСТУ 3649:2010 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ КОЛІСНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» поширюються на колісні транспортні засоби категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
У зазначеному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.
Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.
Зокрема, підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Вимоги ГОСТ 5727-88 «Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови», не допускають наявність тріщин завдовжки більш як 50 мм на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу погіршують його прозорість.
Згідно вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 року №710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.12.2012 року за №2169/22481 (далі по тексту Вимоги), визначено, що на території України діють національні стандарти відповідності стану технічного транспортного засобу, зокрема ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методики контролювання», а також Міждержавні стандарти, серед яких, зокрема, ГОСТ 5727-88 «Скло безпечне для наземного транспорту. Загальні технічні умови».
Отже, при визначенні стану конструкції стекол колісного транспортного засобу, відповідач правомірно керувався саме вимогами пункту 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, який не дозволяє наявність тріщин чи сколів на лобовому склі в зоні роботи склоочисників.
Крім того, до суду відповідачем, з метою обґрунтування прийнятого рішення, долучено до матеріалів справи диск з відеозаписом адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, з якого вбачається, що транспортний засіб рухався, а позивач знаходився за кермом.
У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст.251 КУпАП.
Згідно зі ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У свою чергу, з урахуванням пояснень позивача, який не спростовує наявність тріщини та сколів на лобовому склі, суд вважає що факт порушення позивачем п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 України є доведеним, а відповідачем правомірно накладено на позивача адміністративне стягнення згідно ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Щодо посилання позивача на відсутність за ч. 2 ст. 121 КУпАП відповідальності за експлуатацію транспортного засобу, який має технічну несправність механічне пошкодження вітрового скла в зоні дії склоочисників, то воно є помилковим, оскільки з оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу інкримінується порушення п. 31.1 ПДР України, а не п. 31.4 ПДР України, у разі порушення якої передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП. У цьому випадку позивач здійснював пасажирські перевезення і є спеціальним суб'єктом адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 121 ПДР України, за що передбачена відповідальність за керування транспортним засобом , в тому числі ,технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам, стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. Відповідальність за порушення п. 31. 4 ПДР України передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, згідно якої керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатації його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 241-246, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ - 40108646.
Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2025 року.