Справа № 212/2700/25
2/212/2156/25
24 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Савінської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі за відсутності учасників справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Руденко Юлія Вікторівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, треті особи: Комунальне підприємство «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Придніпровська товарна біржа, про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,
13 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Руденко Ю.В., звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, у якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі 08 квітня 1999 року між позивачем та відповідачами.
В обґрунтування позову посилається на те, що 08 квітня 1999 року позивач придбала у відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу був посвідчений Придніпровською товарною біржею нерухомості, без нотаріального посвідчення. Після укладення угоди позивач зареєструвала у Криворізькому БТІ право власності на нерухоме майно на своє ім'я. На теперішній час виникла необхідність у визнанні угоди дійсною, оскільки у інший спосіб позивач позбавлена можливості реалізувати свої права на розпорядження майном.
Ухвалою судді від 26 березня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті.
Позивач та її представник до суду не з'явилися, у наданій суду письмовій заяві представник позивача просила розглядати справу за відсутності позивача та за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача виконавчого комітету Покровської районної в місті ради в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. У поданому до суду відзиві на позов просила прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням зібраних по справі доказів.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання (у відповідності до частини 11 статті 128 ЦПК України - шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області: https://court.gov.ua/unknown/sud0413, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань про розгляд справи без їх участі або про відкладення судового засідання від них на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачами також не поданий.
Представник третьої особи Комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи.
Представник третьої особи Придніпровської товарної біржі, яка була належним чином повідомлена про час, місце та дату проведення судового засідання, до суду не з'явився, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності представника суду не надано, письмових пояснень від третьої особи також не надходило.
За викладених обставин, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 08 квітня 1999 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов якого Продавець продав, а Покупець купив нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
У договір зазначено про те, що він зареєстрований на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржи за №142-Н/99 та на підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягає нотаріальному посвідченню. На підставі ст. 227 ЦК України підлягає реєстрації у бюро технічної інвентаризації.
Згідно з довідкою КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» ДОР» за №216096 від 24 лютого 2025 року, відповідно до даних архівної справи, станом на 31.12.2012, право власності на житловий будинок з господарчими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване на праві приватної власності в КП «Криворізьке БТІ» ДОР» в реєстровій книзі №37, сторінка 106, запис 106 на ім'я ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого 08.04.1999 на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржи, реєстраційний номер 142-Н/99 (а.с.13).
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Таким чином, на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року, чинного на час їх виникнення.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.
За змістом ст. ст.128, 153 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, право укладати договори купівлі-продажу і реєструвати їх на товарній біржі передбачено статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» № 1956-ХІІ від 10 грудня 1991 року, згідно ч. 2 якої - угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Положеннями ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.
Договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин України. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Відповідно з п. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року, зі змінами № 15 від 15 травня 1998 року «Про судову практику по справам про визнання угод недійсними», з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею.
Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року за № 1952-1 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
Таким чином, у період укладання спірного договору купівлі-продажу існував пробіл у чинному законодавстві, оскільки згідно ст. ст. 242, 227 ЦК України (1963 року) договір купівлі-продажу житлових квартир повинен бути нотаріально засвідчений, якщо хоча б одна зі сторін є громадянином, а недотримання даної вимоги тягне недійсність договору. Разом з тим, у відповідності зі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» біржі мають право вчиняти угоди з будь-якими видами нерухомості і такі угоди не підлягають наступному нотаріальному посвідченню.
За загальним правилом, право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР), а у відповідності до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.
Як убачається з положень укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна, сторони за договором - уклали даний договір, здійснили купівлю-продаж належного продавцю на праві власності нерухомого майна. ОСОБА_1 , як покупцем, усі умови за договором виконані.
Згідно з п. 3 вищевказаного Договору об'єкт нерухомості проданий ОСОБА_1 за 7836 гривень, які були повністю отримані Продавцем від Покупця до підписання договору. Доказів того, що сторони заперечували укладений договір, згідно до вимог ст. 237 ЦК України, суду не було надано, а тому, суд вважає укладений договір дійсним.
Оскільки, ОСОБА_1 повністю виконала умови договору купівлі-продажу, сплатила за придбане майно грошові кошти, фактично володіє об'єктом нерухомості, право власності було зареєстровано за нею у встановленому на час спірних правовідносин порядку, угода купівлі-продажу не визнавалась недійсною, таким чином він на підставі ст. 128, 153 ЦК УРСР і ст. 49 Закону України «Про власність» набула право власності на спірний об'єкт нерухомості і правомірно володіла ним. Передбачених законом підстав для не визнання дійсним неоспореного договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості в судовому порядку не має.
Таким чином, суд вважає, що сторони в договорі домовилися про усі істотні умови договору купівлі - продажу об'єкту нерухомості, факт повного виконання договору встановлений, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги про визнання угоди дійсною підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Руденко Юлія Вікторівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, треті особи: Комунальне підприємство «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Придніпровська товарна біржа, про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 08 квітня 1999 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , зареєстрований на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржи, реєстраційний номер 142-Н/99.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради, ЄДРПОУ 04052531, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2.
Треті особи: Комунальне підприємство «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, ЄДРПОУ 03341799, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 34;
Придніпровська товарна біржа, ЄДРПОУ 13420399, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Січеславська, 15а.
Повне судове рішення складено та підписано 24 червня 2025 року.
Суддя: О. В. Колочко