Справа № 201/7478/25
Провадження № 1-кс/201/2825/2025
20 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 3 управління( з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях підполковника юстиції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023130000000909 від 15.11.2023, за підозрою:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вахрушеве Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
В провадженні слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях знаходяться матеріали зазначеного кримінального провадження.
Органом досудового розслідування, встановлено, що ОСОБА_6 , приблизно з листопада 2023 року, точної дати встановити не виявилося за можливе, будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 4 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території міста Кадіївка (кол. Стаханов) Луганської області, діючи умисно, протиправно, достеменно знаючи про те, що окупаційні війська, так званої «луганської народної республіки», є незаконними і провадять свою діяльність на території України всупереч нормам чинного законодавства України та міжнародних договорів при невстановлених органом досудового слідства обставинах, під час воєнного стану, маючи злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, добровільно увійшов до штату так званого «відділу внутрішніх справ міністерства внутрішніх справ Російської Федерації «Стахановський»» та добровільно обійняв посаду так зв. «врио начальника отдела МВД РФ «Стахановский»» (мовою оригіналу), створеного на тимчасово окупованій території Луганської області. У складі даного незаконно створеного правоохоронного органу останній в якості співробітника надає безпосередню допомогу окупаційним структурам Російської Федерації на території Алчевського району у межах Кадіївської міської територіальної громади Луганської області.
29 серпня 2024 року відповідно до вимог ст. ст. 40, 42, 111, 133, 135, 137, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням Кадіївської міської територіальної громади Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, 22.08.2024 в газеті «Урядовий кур'єр» №170 (7830), яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора в установленому законом порядку, було здійснено виклик ОСОБА_6 для участі у слідчих діях.
Крім того, 29.08.2024 в газеті «Урядовий кур'єр» №175 (7835), яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора в установленому законом порядку, було здійснено повторний виклик ОСОБА_6 для участі останнього у слідчих діях.
Жодного разу у призначений час підозрюваний ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 29 серпня 2024 року, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру.
Таким чином 29.08.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
12 вересня 2024 року у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України та не з'являється без поважних причин на виклики слідчого, в порядку ст. 281 КПК України, його оголошено в розшук.
У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, проведенням бойових дій, тимчасовим захопленням та окупацією
Кадіївської міської територіальної громади Луганської області, конкретне фактичне місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 на цей час не відомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окуповані території Луганської області, де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду від 18.12.2023, в ході якого оглянуто інтернет-публікацію під назвою «Состоялась церемония принятия Присяги сотрудника органов внутренних дел Российской Федерации личным составом отдела МВД России «Стахановский»». Вказаним оглядом підтверджується факт діяльності так зв. «отдела МВД России «Стахановский»» (мов. оригіналу), перебування ОСОБА_6 у складі співробітників вказаного незаконного утворення, а також знаходження останнього на тимчасово окупованій території Луганської області;
- показаннями свідка ОСОБА_7 , який підтвердив факт перебування ОСОБА_6 у штаті співробітників так зв. «отдела МВД России «Стахановский»» (мов. оригіналу), заняття останнім посади так зв. «начальника МВД России «Стахановский»» та перебування останнього на тимчасово окупованій території Луганської області;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімком зі свідком ОСОБА_7 , в ході проведення якого свідок упізнав ОСОБА_6 ;
- показаннями свідка ОСОБА_8 , який підтвердив факт перебування ОСОБА_6 у штаті співробітників так зв. «отдела МВД России «Стахановский»» (мов. оригіналу), заняття останнім посади так зв. «начальника МВД России «Стахановский»» та перебування останнього на тимчасово окупованій території Луганської області;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімком зі свідком ОСОБА_8 , в ході проведення якого свідок упізнав ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Про те, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України свідчать наступні докази:
- протоколом огляду від 18.12.2023, в ході якого оглянуто інтернет-публікацію під назвою «Состоялась церемония принятия Присяги сотрудника органов внутренних дел Российской Федерации личным составом отдела МВД России «Стахановский»». Вказаним оглядом підтверджується факт діяльності так зв. «отдела МВД России «Стахановский»» (мов. оригіналу), перебування ОСОБА_6 у складі співробітників вказаного незаконного утворення, а також знаходження останнього на тимчасово окупованій території Луганської області;
- показаннями свідка ОСОБА_7 , який підтвердив факт перебування ОСОБА_6 у штаті співробітників так зв. «отдела МВД России «Стахановский»» (мов. оригіналу), заняття останнім посади так зв. «начальника МВД России «Стахановский»» та перебування останнього на тимчасово окупованій території Луганської області;
- показаннями свідка ОСОБА_8 , який підтвердив факт перебування ОСОБА_6 у штаті співробітників так зв. «отдела МВД России «Стахановский»» (мов. оригіналу), заняття останнім посади так зв. «начальника МВД России «Стахановский»» та перебування останнього на тимчасово окупованій території Луганської області.
Наведені докази в своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території та станом на листопад 2023 року, приймає участь в протиправних діях, а саме займає посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Про факт переховування підозрюваного ОСОБА_6 від слідства та суду свідчить те, що ОСОБА_6 на виклики до слідчого (26.08.2024, 27.08.2024, 28.08.2024, 03.09.2024, 04.09.2024 та 05.09.2024) для проведення слідчих дій, вручення письмового повідомлення про підозру не з'явився, а тому в повній мірі можна стверджувати про переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Так, вище наведені у даному клопотанні докази також свідчать про факт переховування підозрюваного ОСОБА_6 від слідства та суду.
Враховуючи те, що підозрюваний належним чином не одноразово викликався до органу досудового розслідування, в тому числі для вручення повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій у спосіб, передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, беручи до уваги той факт, що на опублікованих інтернет-публікаціях ОСОБА_6 в листопаді 2023 року перебував в м. Кадіївка Луганської області, тобто на території, яка на цей час тимчасово непідконтрольна Україні, оскільки тимчасово окупована РФ та незаконними збройними формуваннями, з урахуванням наведеного необхідно вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Наведені обставини унеможливлюють завершення досудового розслідування без проведення спеціального досудового розслідування, оскільки підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території та переховується там від органів досудового розслідування.
Враховуючи наведене, з метою досягнення завдання кримінального провадження, дотримання належної правової процедури, необхідним вбачається отримати дозвіл слідчого судді на проведення спеціального досудового розслідування.
Таким чином, наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні №22023130000000909 від 15.11.2023 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні поданого клопотання.
Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням Кадіївської міської територіальної громади Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, 22.08.2024 в газеті «Урядовий кур'єр» №170 (7830), яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора в установленому законом порядку, було здійснено виклик ОСОБА_6 для участі у слідчих діях.
Крім того, 29.08.2024 в газеті «Урядовий кур'єр» №175 (7835), яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора в установленому законом порядку, було здійснено повторний виклик ОСОБА_6 для участі останнього у слідчих діях.
Жодного разу у призначений час підозрюваний ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 29 серпня 2024 року, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру.
Таким чином 29.08.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
12 вересня 2024 року у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України та не з'являється без поважних причин на виклики слідчого, в порядку ст. 281 КПК України, його оголошено в розшук.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Той факт, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території підтверджується матеріалами кримінального провадження
Про те, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України свідчать наступні докази протоколи огляду Інтернет публікацій, показаннями свідків, та тим що останнього оголошено у розшук.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваної в розшук.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибув на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України.
Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрюваний належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрюваний переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаних кримінальних правопорушень, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 3 управління( з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях підполковника юстиції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023130000000909 від 15.11.2023, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023130000000909 від 15.11.2023 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде складений і оголошений 24.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1