Справа № 201/7456/25
Провадження № 1-кс/201/2810/2025
20 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання прокурора Сватівської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000422 від 31.07.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
Органом досудового розслідування було встановлено, що в березні 2023 року, але не раніше 09.03.2023, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, раніше вже перебуваючи на посаді у не законному правоохоронному органі на окупованій території, будучи обізнаною про незаконність органів влади, в тому числі правоохоронних, створених представниками окупаційних військ держави-агресора та підконтрольних їй незаконних збройних формувань так званої «лнр» на тимчасово окупованій території України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території смт. Білокуракине Луганської області, маючи умисел на зайняття посади, в незаконному правоохоронному органі, а саме: ВМВС Росії «Білокуракинський», добровільно, умисно погодилася на зайняття посади у новоствореному незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_5 , не раніше 09.03.2023, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, будучи громадянкою України, перебуваючи на території смт Білокуракине Сватівського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання зайняла посаду заступника начальника слідчого відділу ОМВС Росії «Білокуракинський», зайнявши посаду в незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території - у смт Білокуракине Сватівського району Луганської області.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням Білокуракинської громади Сватівського району Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що особа має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території України, а також те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 133, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр», та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального опубліковано повістку про виклик особи - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Враховуючи наведені вище обставини, 06.06.2025 прокурором, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку смт. Білокуракине, Луганської області, громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджену 15 вересня 2023 року Шевченківським районним судом міста Києва за ч.7 ст.111-1 КК України, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 133, 135, 278 КПК України, у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 06.06.2025 та в газеті «Урядовий кур'єр» №114 (8039) від 06.06.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження), повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Таким чином, 06.06.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Постановою прокурора від 12.06.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 7 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 30.05.2025, який підтвердив факт скоєння злочину ОСОБА_5 ;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.06.2025, який підтвердив факт скоєння злочину ОСОБА_5 ;
-Протоколом огляду мережі Інтернет від 18.11.2024;
-Іншими матеріалами кримінального провадження.
Про те, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджуються такими доказами:
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 30.05.2025, який підтвердив факт скоєння злочину ОСОБА_5 ;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.06.2025, який підтвердив факт скоєння злочину ОСОБА_5 ;
-Протоколом огляду мережі Інтернет від 18.11.2024;
-Іншими матеріалами кримінального провадження.
Про те, що підозрювана переховується від слідства та суду свідчить неодноразові виклики останнього до слідчого та прокурора відповідно до КПК України.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Враховуючи те, що підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме - через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та згідно показань свідків перебуває на тимчасово окупованій території, необхідно вважати, що підозрювана ОСОБА_5 переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Таким чином, наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні №22024130000000422 від 31.07.2024 стосовно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні поданого клопотання.
Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням Білокуракинської громади Сватівського району Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що особа має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території України, а також те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 133, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр», та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального опубліковано повістку про виклик особи - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Враховуючи наведені вище обставини, 06.06.2025 прокурором, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку смт. Білокуракине, Луганської області, громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджену 15 вересня 2023 року Шевченківським районним судом міста Києва за ч.7 ст.111-1 КК України, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 133, 135, 278 КПК України, у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 06.06.2025 та в газеті «Урядовий кур'єр» №114 (8039) від 06.06.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження), повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Таким чином, 06.06.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Постановою прокурора від 12.06.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрювана могла вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Той факт, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території підтверджується матеріалами кримінального провадження
Про те, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджуються протоколами огляду мережі Інтернет, протоколами допитів свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваної в розшук.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрювана виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибула на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України.
Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрювана вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрювана переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаних кримінальних правопорушень, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Сватівської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000422 від 31.07.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024130000000422 від 31.07.2024 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений і оголошений 24.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1