Справа № 932/1407/25
Провадження № 3/932/504/25
24 червня 2025 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Орчелота А.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Негробова О.В., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департамента патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , якій роз'яснені права відповідно до ст.63Конституції України та ст.268КУпАП,
за ч.1 ст.130КУпАП, -
Водій ОСОБА_1 - 03 січня 2025 року о 16 годині 35 хвилин в м. Дніпро, Шевченківський район, вул. Виконкомівська, буд. 24-б, керувала транспортним засобом «RENAULT-MEGANE» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, у встановленому законом порядку водійка відмовилась пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП.
У судове засідання, призначене на 18.02.2025 року о 09 год 00 хв. особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилася, проте від захисника Негробова О.В. надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи. Судове засідання було відкладено на 12.03.2025 року о 09 год. 00 хв., дату судового засідання було узгоджено із захисником.
В судовому засіданні - 12.03.2025 року:
ОСОБА_1 - заперечувала обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, вину не визнала, вказала на упередженість працівників поліції до її особи.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Негробов О.В. надав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, яке підтримав в залі суду. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_1 , під час керування транспортним засобом, поліцейськими, взагалі не було зупинено, вона прямувала додому та самостійно зупинилась у себе у дворі. Також жодними належними доказами не підтверджується ані факт зупинки транспортного засобу «RENAULT-MEGANE» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ані законність такої зупинки; матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння саме керувала транспортним засобом; у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння; наданий до суду відеозапис фіксації не є безперервним, переривається. Крім того, вказує, що оформлення матеріалів справи відносно ОСОБА_1 поліцейськими відбулось з порушенням порядку складання протоколу та подальшого викладення фактів в ньому.
У судове засідання, призначене на 08.04.2025 року о 10 год 30 хв. особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Негробов О.В. не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи. Клопотання про відкладення слухання справи від них не надходило. Судове засідання було відкладено на 30.04.2025 року о 10 год. 00 хв., дату судового засідання було узгоджено із захисником.
ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 30.04.2025 року о 10 год. 00 хв. та захисник Негробов О.В. не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, а саме телефонограмою. Клопотання про відкладення слухання справи від них не надходило. Судове засідання було відкладено на 27.05.2025 року о 09 год 00., дату судового засідання було узгоджено із захисником.
У судове засідання, призначене на 27.05.2025 року о 09 год 00 хв. особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилася, проте від захисника Негробова О.В. надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням останнього на лікарняному. Судове засідання було відкладено на 24.06.2025 року о 10 год. 00 хв., дату судового засідання було узгоджено із захисником.
ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 24.06.2025 року о 10 год. 00 хв. та захисник Негробов О.В. не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, а саме телефонограмою. Клопотання про відкладення слухання справи від них не надходило.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника Негробова О.В. з огляду на наступне.
ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи про адміністративне правопорушення, була обізнана, що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, та про те, що судове засідання було призначено на 24.06.2025 року о 10 год. 00 хв.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Стаття 268КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.130КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Учасники справ про адміністративні правопорушення наділені диспозитивними правами на звернення до суду з метою реалізації своїх прав, визначених Конституцією України та КУпАП. Серед різноманіття прав осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності, визначають право особи на звернення до суду з метою відкладення судового розгляду. Реалізація даного права особою, що притягається до адміністративної відповідальності створює передумови для проміжного рішення суду про перенесення або відкладання судового розгляду (за наявності поважних обставин). Так, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисником було реалізовано таке право.
Заслуговує на увагу та обставина, що правопорушення було вчинено 03 січня 2025 року, під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 працівники поліції повідомляли про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно неї в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська (Шевченківський районний суд міста Дніпра) та судові засідання були неодноразово відкладені як за клопотанням захисника Негробова О.В. так і за відсутності таких клопотань, за таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 мала об'єктивну можливість реалізувати своє право на ефективний захист.
До того ж, суд наголошує, що Соболєва Є.М. не була позбавлена можливості участі в розгляді справи в режимі відеоконференції або шляхом забезпечення участі у справі захисника для захисту її інтересів під час даного судового розгляду, як і не була позбавлена можливості подати відповідні письмові пояснення по суті справи.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відтворивши та переглянувши відеозапис зафіксованої події, дістаю наступних висновків.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №212125 від 03 січня 2025 року, дані, відображені в якому, враховуючи положення ст.251КУпАП, є доказом того, що ОСОБА_1 , 03 січня 2025 року о 16 годині 35 хвилин в м. Дніпро, Шевченківський район, вул. Виконкомівська, буд. 24б керувала транспортним засобом «RENAULT-MEGANE» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, у встановленому законом порядку водійка відмовилась пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП.
Отже, в протоколі зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 (зі змінами та доповненнями, далі Інструкція), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом не скористалася та в протоколі про адміністративне правопорушення графа «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» порожня.
ОСОБА_1 відмовилася від підписання протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст.256КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Законом України від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесені зміни, зокрема до ст.266КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021 року, та з цього часу Закон надає можливість поліцейським під час проведення огляду осіб застосовувати технічні засоби відеозапису, та лише в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
При цьому, логічне тлумачення положень ч.2 ст.266КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч.1 ст.130КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп'яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп'яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов'язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджується відеозаписом та усними пояснення ОСОБА_1 в суді, яка фактично не заперечувала факт її відмови від проходження огляду, а тільки конкретизувала підстави такої відмови.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 - 03 січня 2025 року о 16 годині 35 хвилин, підтверджений, як поясненнями останньої наданими в судовому засіданні та і матеріалами справи, зокрема відеозаписом на якому зафіксовано факт керування автомобілем ОСОБА_1 безпосередньо перед її зупинкою працівниками поліції.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції в повній мірі дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я №1452/735 від 09.11.2015 року, приписами якої встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів.
Так, відповідно до Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейським у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, про що зазначено поліцейським в протоколі та у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції.
За такого, поліцейським обґрунтовано було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі підтверджений дослідженим судом відеозаписом, проведеним працівниками поліції, на якому зафіксовано як працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, на що вона відповіла відмовою.
Так, з відеозапису вбачається, що працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповіла: «що відмовляється». Після чого працівником поліції було роз'яснено, що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130КУпАП.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмовою ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у передбаченому законом порядку.
Приймаючи до уваги посилання захисту на те, що документування на відео з бодікамери не є безперервним, а відтак неналежність відеодоказу, суддя зазначає наступне.
Перевіряючи наданий доказ, на якому ґрунтується інкриміноване правопорушення, суддя вважає необхідним звернути увагу на правові висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України», де зазначено наступне:
«…Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (рішення "Хан проти Сполученого Королівства" і "Аллан проти Сполученого Королівства"). При цьому має бути врахована якість таких доказів і, зокрема те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності…».
Так, Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Тобто, положення вказаного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
При перегляді вказаного відеозапису, судом встановлено, що досліджений відеозапис є інформативним і на ньому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинка, а також відмова ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Крім того, хоча відеозапис з бодікамери працівника поліції є не безперервним, проте будь-якого підроблення, псування чи спотворення запису під час судового розгляду не виявлено. Не зазначає про таке і сторона захисту та не спростовує події, зафіксовані на відеозаписі та те, що під час події, яка міститься на відеозаписі присутній саме ОСОБА_1 , в той день та час, відповідно до обставин зазначених за фабулою протоколу.
До того ж, відеозапис не є єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Він узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
Доводи ОСОБА_1 , що з боку працівників поліції було здійснено психологічний тиск на неї не мають під собою підґрунтя та спростовуються матеріалами відеозапису, на якому факти здійснення тиску працівниками поліції на ОСОБА_1 відсутні, будь-яких інших доказів тиску на неї працівниками поліції, ОСОБА_1 та її захисник не надали, тому такі доводи необхідно оцінювати критично. Відомостей про те, що вона чи її захисник зверталася з цього приводу до органів які здійснюють розслідування злочинів з боку правоохоронних органів суду не надано.
Досліджені судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції. Ними роз'яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп'яніння і наслідки відмови від його проходження.
Інші доводи захисника суд відхиляє, вважає їх способом захисту та такими, що не є суттєвими і не мають своїм правовим наслідком визнання протоколу чи інших матеріалів справи недопустимими доказами.
За приписами ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ч.1 ст.130КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами ч.2 ст.251КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно приписів ст.245КУпАП - аналізуючи надані та досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши поясненнями осіб, які були допитані, відтворивши та переглянувши відеозаписи, приймаючи та оцінивши перелічені вище докази в їх сукупності, приходжу до переконання, що подія адміністративного правопорушення мала місце, а провина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення повністю доведена, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та категорична відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі.
За вищенаведеним, вважаю, що підстав для звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не вбачається. Клопотання захисника Негробова О.В. про закриття провадження у справі, разом із доданими до нього матеріалами, жодним чином не спростовують надані суду, особою уповноваженою на складання протоколу докази, а позиція сторони захисту розцінюються судом як самозахист задля уникнення адміністративної відповідальності, оскільки проаналізував вищезазначені нормативно правові акти та вимоги діючого законодавства, достеменно вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №212125 від 03 січня 2025 року складений відносно ОСОБА_1 та додані до нього матеріали, відповідають вимогам вищенаведеної Інструкції та складені у відповідності із нормами передбаченими КУпАП..
Вина водія ОСОБА_1 у порушені п.2.5ПДР України за, що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП, відповідно до ч.1 ст.251КУпАП та за приписами ст.252КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №212125 від 03 січня 2025 року, складеним відносно ОСОБА_1 про порушення останнім п.2.5ПДР України, відеозаписом зафіксованої події поліцейськими, а також іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які, повною мірою були дослідженні в судовому засіданні у відповідності до ст.245КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи положення ч.1 ст.130КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, характер скоєного правопорушення, даних щодо особи ОСОБА_1 , вважаю необхідним накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде цілком відповідати обставинам справи, та, у свою чергу, сприятиме профілактиці даного виду правопорушень.
Згідно із ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
З урахуванням положень п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2% прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на час ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 - визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) UA758999980313020149000004001, код отримувача ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕПА), ККДБ: 21081300, призначення платежу - адміністративний штраф, призначення платежу: протокол серії ЕПР1 №212125 від 03 січня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, який перерахувати на рахунок IBAN) UA908999980313111256000026001, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕПА), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу.
В порядку примусового виконання відповідно до положень ст.308 КУпАП, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі на користь держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Дніпра А.В. Орчелота