Справа №461/3959/25
Провадження №2/461/2117/25
/заочне/
19 червня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
19.05.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вовк У.Я., через систему Електронний Суд звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований02.03.2022 Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №41, стягнути з відповідача на користь позивача 968,96 грн судового збору та 4031,04 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.03.2022 між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано 02.03.2022 Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №41. Від цього шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останнього часу подружнє життя позивача та відповідача почало погіршуватись, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Через це погіршились відносини між подружжям, які супроводжувались постійними сварками, відсутністю взаєморозуміння, різними поглядами на життя, що негативно впливало на їхні стосунки та призвело до втрати почуття любові та поваги один до одного. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, спроби примиритися позитивного результату не дали. Подружніх відносин сторони не підтримують, шлюб існує лише формально, а тому відсутні підстави для його збереження. Відповідач зловживає наркотичними засобами, що також негативно впливає на атмосферу в сім'ї. Подальше перебування у шлюбних відносин суперечитиме інтересам як сторін, так і їх спільної дитини. Спору стосовно місця проживання дитини немає - дитина проживає разом з матір'ю.
Ухвалою судді від 20.05.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просять розглядати справу без їх участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, повідомлявся про дату, час і місце судового засідання належним чином, причин своєї неявки не повідомив та не подав до суду відзив на позовну заяву.
Враховуючи неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 02.03.2022 Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
02.03.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Залізничному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що складеноактовий запис №41, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 залишила прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 02.03.2022.
Протягом останнього часу подружнє життя позивача та відповідача почало погіршуватись, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Через це погіршились відносини між подружжям, які супроводжувались постійними сварками, відсутністю взаєморозуміння, різними поглядами на життя, що негативно впливало на їхні стосунки та призвело до втрати почуття любові та поваги один до одного. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, спроби примиритися позитивного результату не дали. Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам як сторін, так і їх спільної дитини.
Наведені обставини приводять суд до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, суперечить інтересам позивача, сім'я розпалась остаточно та шлюб існує формально. Враховуючи наведене, суд вважає необхідним формально існуючий шлюб розірвати.
Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України представником позивача - адвокатом Вовк У.Я. долучено до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правничої допомоги від 30.04.2025, укладений між Адвокатським бюро «Уляни Вовк» в особі керуючого Вовк У.Я. та ОСОБА_1 ; акт приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2025; ордер про надання правничої допомоги адвокатом Вовк У.Я. ОСОБА_1 в Галицькому районному суді м. Львова №1369689, на підставі договору про надання правничої допомоги від 30.04.2025.
Згідно ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).
Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов'язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4031,04 грн не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Визначаючи розмір витрат які підлягають стягненню, суд виходить з критеріїв наведених вище, а саме складності справи (справа про розірвання шлюбу розглянута за правилами спрощеного позовного провадження), часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги (час витрачений на обґрунтування позиції сторони і надання консультацій для її погодження), обсягу наданих послуг та виконаних робіт (зміст та обсяг поданих суду документів, обсяг робіт наведених у відповідному акті), ціни позову, а також значення справи для кожної сторони.
З урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, та того, що позовні вимоги задоволено, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача, слід стягнути 2000 грн витрат на правничу допомогу, та суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 02.03.2022 Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №41.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 968,96 грн сплаченого судового збору та 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 23.06.2025.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , номер телефону: НОМЕР_4 ;
представник позивача: Вовк Уляна Ярославівна , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , номер телефону: НОМЕР_6 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , номер телефону: НОМЕР_8 .
Суддя О.Б. Кротова