Справа № 320/47248/24 Головуючий у 1 інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
17 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (далі - Товариство, ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА», ТОВ «МВГ») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА», результати якої оформлені Актом від 14.10.2024 №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві та Державну податкову службу України утриматися від прийняття рішень на підставі Акту 14.10.2024 №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464;
- визнати протиправними дії головного державного інспектора ГУ ДПС у м. Києві Саввона Григорія та головного державного інспектора Державної податкової служби України Запорожця Сергія, що полягають у відображенні в Акті від 14.10.2024 №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464 недостовірної інформації про виробництво ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» необлікованих тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразку;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної податкової служби України від 05.11.2024 №650-р/л «Про анулювання ліцензії»;
- зобов'язати Державну податкову службу України видалити інформацію про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013, дата реєстрації 07.06.2021 (термін дії з 07.06.2021 до 07.06.2026) та поновити інформацію про дію такої ліцензії (внести відомості) в:
1) Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (відповідно до положень Закону №481, які діють до 01.01.2025);
2) Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (згідно з положеннями Закону №3817, які набирають чинності з 01.01.2025);
- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу);
- встановити судовий контроль за виконанням судових рішень у справі №320/47248/24.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року закрито провадження в частині позовних вимог щодо:
- визнання протиправними дій Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА», результати якої оформлені Актом від 14.10.2024 №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464;
- зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві та Державну податкову службу України утриматися від прийняття рішень на підставі Акту 14.10.2024 №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії головного державного інспектора Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Саввона Григорія та головного державного інспектора Державної податкової служби України Запорожця Сергія, що полягають у відображенні в Акті від 14.10.2024 №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464 недостовірної інформації про виробництво Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» необлікованих тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразку.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Державної податкової служби України від 05.11.2024 №650-р/л «Про анулювання ліцензії».
Зобов'язано Державну податкову службу України видалити інформацію про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013, дата реєстрації 07.06.2021 (термін дії з 07.06.2021 до 07.06.2026) та поновити інформацію про дію такої ліцензії (внести відомості) в:
- Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (відповідно до положень Закону №481, які діють до 01.01.2025);
- Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (згідно з положеннями Закону №3817, які набирають чинності з 01.01.2025).
Не погодившись із рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, змінити/доповнити мотивувальну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 із урахуванням обставин, наведених у цій апеляційній скарзі.
Зокрема, апелянт вказує, що спірна фактична перевірка Товариства, проведена згідно наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 09.10.2024 №6779-п, який не містить посилання на будь-яку конкретну фактичну підставу для проведення фактичної перевірки, у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави), лише нумераційне позначення підстави (п.п. 80.2.5). Таким чином, апелянт зазначає, що призначення фактичної перевірки позивача саме на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України за відсутності в наказі від 09.10.2024 №6779-п будь-яких посилань на конкретні підстави її призначення, вказує на те, що цей наказ видано без дотримання норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки.
Також, не погодившись із рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що при проведенні фактичної перевірки перевіряючими була врахована інформація, викладена у листі територіального управління БЕБ в Одеській області від 11.10.2024 № 23.13-03.3/7955-24 (вх. ДПС № 105761/5 від 11.10.2024), надісланого листом ДПС від 14.10.2024 № 28419/7/99-00-09-02-01-07 до ГУ ДПС у м. Києва (ГУ ДПС у м. Києва № 13664/8 від 14.10.2024). В даному листі зазначено, що детективами БЕБ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024171100000002 від 18.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч.2 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України. При проведенні досудового розслідування, у період з 08.08.2024 по 07.09.2024, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.08.2024 у справі № 947/18651/24 БЕБ проведено обшук за місцем провадження господарської діяльності ТОВ «МВГ», за адресою: м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6 (корпус № 2, літ. Е). В ході обшуку детективами виявляю та вилучено: сигарети ТТ RED CORKR у кількості 4 пачки без марок акцизного податку, сигарети ТТ SILVER у кількості 4 пачок без марок акцизного податку, сигарети ТТ GOLD у кількості 1 пачка без марок акцизного податку, що свідчить про виробництво необлікованих тютюнових виробів немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка. У зв'язку з цим, територіальне управління БЕБ проінформувало контролюючий орган про врахування зазначених відомостей при проведенні фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА». Отже, на переконання апелянта, висновки контролюючого органу зроблені на підставі листа територіального управління БЕБ в Одеській області є законними. Перевірючі під час здійснення фактичної перевірки не виходили за межі своїх повноважень, а діяли в межах, що передбачені Конституцією та Законами України, що спростовує позовну вимогу про визнання такий дій протиправними.
Крім того, апелянт зазначає, що внесення до акту перевірки певних висновків ніяким чином не створює правових наслідків у вигляді виникнення обов'язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, а лише містить оціночні судження осіб, що її проводили. Таким чином, діяльність контролюючих органів з проведення перевірок, складання актів перевірки та викладення в них обставин і висновків є службовою діяльністю працівників таких контролюючих органів на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкового законодавства.
Також, не погодившись із рішенням суду, відповідач - Державна податкова служба України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до ДПС України та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в зазначеній частині, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою для визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Тому, за обставин даної справи, позовна вимога про визнання протиправних дій щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Місцева виробнича група» не підлягає розгляду у судовому порядку, чим виключає підстави для задоволення зазначеної позовної вимоги до ДПС України, та навпаки, в порядку п. 1 ст. 238 КАС України, обумовлювало закриття провадження у цій частині, як «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства». Також, апелянт зазначає, що відповідачами при проведенні фактичної перевірки позивача обґрунтовано взято до уваги лист територіального управління БЕБ від 11.10.2024 № 23.13-03.3/7955-24 щодо фактів недобросовісної підприємницької діяльності ТОВ «Місцева виробнича група» з підстав зазначених у зверненні територіального управління БЕБ, а саме, щодо порушення платником податків абзацу третього пункту 226.9 статті 226 ПК України, абзацу другого частини шостої та частини дев'ятої статті 65 Закону № 3817.
11 квітня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА», в якому просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення.
30 квітня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» надійшов відзив, в якому просить апеляційні скарги ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №320/47248/24 в цій частині (зважаючи на подання апеляційної скарги ТОВ «МВГ» про доповнення та зміну мотивувальної частини цього рішення) - без змін.
09 червня 2025 року до суду апеляційної інстанції від відповідача - Державної податкової служби України надійшли додаткові пояснення у справі.
13 червня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» надійшли додаткові пояснення у справі.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню частково, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 09 жовтня 2024 року №6779-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» проведено фактичну перевірку ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за період з 01.11.2023 по 19.10.2024.
За результатом фактичної перевірки складено Акт від 14 жовтня 2024 року №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення платником податків вимог ПК України, Закону №3817 (виробництво необлікованих тютюнових виробів немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка).
На підставі вищевказаного Акту перевірки, Державна податкова служба України прийняла розпорядження від 05 листопада 2024 року №650-р/л «Про анулювання ліцензії», яким, відповідно до статті 3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», анульовано ліцензію на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013, терміном дії з 07.06.2021 до 07.06.2026 на підставі акта про встановлення факту здійснення суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зберігання необлікованих у такого суб'єкта господарювання тютюнових виробів.
Не погоджуючись із діями та рішеннями податкових органів, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.4, 19-1.1.14, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:
- здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;
- здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;
- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Підпунктами 61.1-61.2 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Положеннями п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатом проведення фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» Головним управлінням ДПС у м. Києві складено Акт від 14 жовтня 2024 року №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464 (далі - Акт №113319).
Так, судом першої судом першої інстанції визнано протиправними дії головного державного інспектора Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Саввона Григорія та головного державного інспектора Державної податкової служби України Запорожця Сергія, що полягають у відображенні в Акті від 14.10.2024 №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464 недостовірної інформації про виробництво Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» необлікованих тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразку.
Разом з тим, як вказує апелянт - Головне управління ДПС у м. Києві, внесення до акту перевірки певних висновків ніяким чином не створює правових наслідків у вигляді виникнення обов'язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, а лише містить оціночні судження осіб, що її проводили. Таким чином, діяльність контролюючих органів з проведення перевірок, складання актів перевірки та викладення в них обставин і висновків є службовою діяльністю працівників таких контролюючих органів на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкового законодавства.
Крім того, апелянт - ДПС України, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, вказує, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою для визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Тому, на переконання апелянта, за обставин даної справи, позовна вимога про визнання протиправними дій щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Місцева виробнича група» не підлягає розгляду у судовому порядку, чим виключає підстави для задоволення зазначеної позовної вимоги до ДПС України, та навпаки, в порядку п. 1 ст. 238 КАС України, обумовлювало закриття провадження у цій частині, як «спір, який не підлягає розглядуй порядку адміністративного судочинства».
Надаючи оцінку вищевказаним доводам апелянтів - відповідачів, колегія суддів вказує наступне.
Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок від 20 серпня 2015 року № 727), а також, Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 01 червня 2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації від 01 червня 2017 року № 396).
Відповідно до Порядку від 20 серпня 2015 року № 727 та Методичних рекомендацій від 01 червня 2017 року № 396, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Одним із невід'ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.
Як вказала Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19: «…Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов'язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.
…акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, й не є обов'язковим рішенням суб'єкта владних повноважень.
… Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта».
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 дійшла висновку, що «…Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».
Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто, такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов'язків та не покладають відповідальність, а тому, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових особі контролюючого органу і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких у порядку адміністративного судочинства.
«Спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №П/9901/135/18, постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 640/19671/18, від 16.09.2021 у справі № 640/20588/18, від 06.12.2022 у справі № 804/8776/15, від 16.08.2024 у справі № 640/12981/21.
За таких обставин, враховуючи наведені вище правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що дії головного державного інспектора Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Саввона Григорія та головного державного інспектора Державної податкової служби України Запорожця Сергія, що полягають у відображенні в Акті від 14.10.2024 №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464 певної інформації - не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що, в силу положень частини 1 статті 5 КАС України, унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевказане, рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій головного державного інспектора Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Саввона Григорія та головного державного інспектора Державної податкової служби України Запорожця Сергія, що полягають у відображенні в Акті від 14.10.2024 №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464 недостовірної інформації про виробництво Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» необлікованих тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразку - слід скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.
Матеріали справи свідчать, що оскаржуване розпорядження від 05.11.2024 №650-р/л «Про анулювання ліцензії» прийнято Державною податковою службою України за наслідками проведеної Головним управлінням ДПС у м. Києві фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА».
Підставою для проведення перевірки став наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 09 жовтня 2024 року №6779-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА».
Суд першої інстанції, надаючи оцінку доводам ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА», дійшов висновку, що, в даному випадку, умови та процедура проведення фактичної перевірки дотримані відповідачем по справі, а отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв'язку з чим, доводи позивача в частині порушень відповідачем законодавства під час проведення фактичної перевірки не знайшли свого підтвердження.
Разом з тим, апелянт - ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» вказує, що спірна фактична перевірка Товариства, проведена згідно наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 09.10.2024 №6779-п, який не містить посилання на будь-яку конкретну фактичну підставу для проведення фактичної перевірки, у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави), лише нумераційне позначення підстави (п.п.80.2.5).
Таким чином, апелянт вважає, що призначення фактичної перевірки позивача саме на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України за відсутності в наказі від 09.10.2024 №6779-п будь-яких посилань на конкретні підстави її призначення, вказує на те, що цей наказ видано без дотримання норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки.
З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
В силу вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України, однією з обов'язкових умов для початку проведення фактичної перевірки встановлено пред'явлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки. Також визначено вимоги до такого наказу, а саме - він має містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Абзацами 5 - 6 пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Згідно висновків Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23, податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
У зазначеній постанові суду Судова палата, також, акцентувала увагу на застосовності у спорах цієї категорії висновків Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до яких, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Судова палата звернула увагу на наявність істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
В подальшому, на розвиток викладеної у постанові Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 правової позиції, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23 звернув увагу, що правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.
Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України таких встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.
Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.
Судова палата у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23 наголосила, що, оскільки, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.
Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23.
Із матеріалів справи вбачається, що наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 09 жовтня 2024 року №6779-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» сформульовано наступним чином: «На підставі п.п. 19-1.1.4, п.п. 19-1.1.14, п.п. 19-1.1.16, п.п. 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 розділу ІІ, п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), Закону. України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС».
Отже, з вищевказаного слідує, що наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 09 жовтня 2024 року №6779-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» не містить жодних посилань на те, що саме є підставою для проведення перевірки - податкова інформація чи покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин; або інформація від державних органів чи органів місцевого самоврядування, та чого саме така інформація стосується.
Призначаючи перевірку, відповідач у наказі від 09 жовтня 2024 року №6779-п обмежився лише посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України і не конкретизував, у зв'язку з чим саме проводиться фактична перевірка позивача.
Враховуючи вищезазначене, наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 09 жовтня 2024 року №6779-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» не може вважатися правомірним, та, з огляду на приписи пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу не мали право приступати до проведення фактичної перевірки платника без наявності підстав для їх проведення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 160/2480/22.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в Акті від 14 жовтня 2024 року №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464 вказано, що перевірка проведена з підстав для проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних навоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються у електронних сигаретах, пального.
Разом з тим, таке обґрунтування підстав перевірки відсутнє в наказі Головного управління ДПС у м. Києві від 09 жовтня 2024 року №6779-п.
Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідачем дотримані умови та процедура проведення фактичної перевірки.
Враховуючи вищезазначене, оскільки, контролюючим органом не дотримано порядку проведення фактичних перевірки позивача, у тому числі, щодо обґрунтування її підстави, прийняте на підставі такої перевірки розпорядження Державної податкової служби України від 05.11.2024 №650-р/л «Про анулювання ліцензії» не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Отже, оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у даній справі в частині висновків суду щодо дотримання Головним управлінням ДПС у м. Києві умов та процедури проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» підлягає зміні в мотивувальній частині, у відповідності до висновків, що викладені вище.
Щодо посилання ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» на те, що перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому, такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки, колегія суддів зазначає, що Податковим кодексом України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20.06.2024 у справі №240/714/21.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР, в редакції, чинній на час отримання позивачем ліцензії).
За визначенням статті 1 Закону №481/95-ВР, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Згідно приписів статті 2 Закону №481/95-ВР, виробництво та/або зберігання тютюнової сировини може здійснюватися лише, зокрема, суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів.
Статтею 16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
У відповідності до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Статтею 11 Закону України №481/95-ВР встановлені вимоги щодо маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За приписами статті 3 Закону №481/95-ВР, ліцензії на виробництво тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, видаються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або на інших не заборонених законодавством підставах володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, за умови що використання для виробництва таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованим у такого суб'єкта господарювання спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним.
Розпорядження про анулювання ліцензії приймається, зокрема, на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб'єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії.
Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії: вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті; направляє суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.
Розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування.
Отже, з вищевказаного слідує, що ліцензія на виробництво тютюнових виробів може бути анульована шляхом прийняття уповноваженим органом рішення про її анулювання у формі розпорядження на підставі акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованим у такого суб'єкта господарювання спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним.
Також, слід зазначити, що 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-ІХ крім окремих його норм (далі - Закон № 3817-ІХ).
Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» вищевказаного Закону № 3817-ІХ встановлено, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-BP втрачає чинність з 1 січня 2025 року. Положення Закону №481 до дня втрати ним чинності застосовують в частині, що не суперечить положенням Закону №3817.
Матеріали справи свідчать, що до Головного управління ДПС у м. Києва надійшло звернення Територіального управління БЕБ в Одеській області від 11.10.2024 № 23.13-03.3/7955-24 (вх. ДПС №105761/5 від 11.10.2024), надіслане листом ДПС України від 14.10.2024 №28419/7/99-00-09-02-01-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києва №13664/8 від 14.10.2024), щодо фактів недобросовісної підприємницької діяльності ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА».
Так, ТУ БЕБ в Одеській області поінформувало контролюючий орган про те, що детективами БЕБ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024171100000002 від 18.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України.
При проведенні досудового розслідування, у період з 08.08.2024 по 07.09.2024, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.08.2024 у справі №947/18651/24 БЕБ проведено обшук за місцем провадження господарської діяльності ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА», за адресою: м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6 (корпус № 2, літ. Е).
В ході обшуку детективами виявлено та вилучено: сигарети TT RED COPER у кількості 4 пачки без марок акцизного податку; сигарети TT SILVER у кількості 1 пачка без марок акцизного податку; сигарети TT GOLD у кількості 1 пачка без марок акцизного податку, що свідчить про виробництво необлікованих тютюнових виробів немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, що підтверджується протоколом обшуку від 08.08.2024 - 07.09.2024.
З огляду на зазначене, ТУ БЕБ в Одеській області поінформувало контролюючий орган про необхідність врахування зазначених відомостей при проведенні фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА».
У зв'язку з цим, посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві, на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києва від 09.10.2024 №6779-п та направлень від 10.10.2024 №№23621/26-15-09-01, 23622/26-15-09-01, 23623/26-15-09-01, проведено фактичну перевірку місця провадження діяльності ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6 (корпус № 2, літ. Е) з питань дотримання вимог законодавства в сфері виробництва та обігу підакцизної продукції.
За наслідками проведення перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено Акт від 14 жовтня 2024 року №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464, в якому вказано, що перевіркою встановлено порушення платником податків вимог Кодексу, Закону №3817 (виробництво необлікованих тютюнових виробів немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка).
Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 65 Закону №3817-ІХ, вимоги до маркування тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вимоги до інформації на одиничних пачках (упаковках) / зовнішньому упакуванні, в яких знаходяться ці товари (продукція), встановлюються Податковим кодексом України, цим Законом, Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» та є вичерпними.
Положеннями ч. 9 ст. 65 Закону №3817-ІХ визначено, що тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, які виробляються в Україні, а також ті, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законами України.
В силу вимог п. 226.9 ст. 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані:
- алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;
- алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
- сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;
- рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Згідно матеріалів справи, посадовими особами контролюючого органу при проведенні фактичної перевірки позивача взято до уваги лист ТУ БЕБ в Одеській області від 11.10.2024 №23.13-03.3/7955-24, а саме, щодо порушення ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА», як платником податків абзацу 3 пункту 226.9 статті 226 Кодексу, абзацу 2 частини 6 та частини 9 статті 65 Закону №3817-ІХ.
В свою чергу, оскаржуване розпорядження про анулювання позивачу ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013, терміном дії з 07.06.2021 до 07.06.2026 видано Державною податковою службою України на підставі Акту №113319.
Слід зазначити, що висновки, викладені в Акті №113319 зроблені з посиланням на лист ТУ БЕБ в Одеській області від 11.10.2024 №23.13-03.3/7955-24 та фактично дублюють його зміст.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві, на підставі наказу від 09.10.2024 №6779-п, з 10.10.2024 проводилась фактична перевірка з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за період з 01.11.2023 по 19.10.2024.
Водночас, як правильного встановлено судом першої інстанції, відповідний період (з тих же питань та підстав, за тим же місцем) охоплений іншими фактичними перевірками ГУ ДПС у м. Києві, під час яких також надавались відповідні підтверджуючі документи.
Так, ГУ ДПС у м. Києві були складені:
1) за період з 01.11.2023 по 11.11.2023 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 13.11.2023 №73657/Ж5/25-15-09-01/43873464;
2) за період з 12.11.2023 по 22.11.2023 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 23.11.2023 №77554/Ж5/26-15-09-01/43873464;
3) за період з 23.11.2023 по 30.11.2023 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 30.11.2023 №79964/Ж5/26-15-09-01/43873464;
4) за період з 01.12.2023 по 10.12.2023 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 11.12.2023 №82129/Ж5/26-15-09-01/43873464;
5) за період з 11.12.2023 по 20.12.2023 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 21.12.2023 №84618/Ж5/26-15-09-01 /43873464;
6) за період з 21.12.2023 по 30.12.2023 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 29.12.2023 №86834/Ж5/26-15-09-01/43873464;
7) за період з 01.01.2024 по 10.01.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 10.01.2024 №786/Ж5/26-15-09-01/43873464;
8) за період з 11.01.2024 по 20.01.2024 - акт ГУ ДПС у м. Києві від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 (скасовано у судовому порядку);
9) за період з 21.01.2024 по 31.01.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 01.02.2024 №7811/Ж5/26-15-09-01/43873464;
10) за період з 01.02.2024 по 14.02.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 15.02.2024 №12030/Ж5/26-15-09-01/43873464;
11) за період з 15.02.2024 по 24.02.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 26.02.2024 №15744/Ж5/26-15-09-01/43873464;
12) за період з 25.02.2024 по 06.03.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 07.03.2024 №19798/Ж5/26-15-09-01/43873464;
13) за період з 07.03.2024 по 16.03.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 18.03.2024 №21907/Ж5/26-15-09-01/43873464;
14) за період з 17.03.2024 по 27.03.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 27.03.2024 №25134/Ж5/26-15-09-01/43873464;
15) за період з 28.03.2024 по 06.04.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 08.04.2024 №29172/Ж5/26-15-09-01/43873464;
16) за період з 08.04.2024 по 17.04.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 18.04.2024 №32479/Ж5/26-15-09-01/43873464;
17) за період з 18.04.2024 по 27.04.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 26.04.2024 №36747/Ж5/26-15-09-01/43 873464;
18) за період з 28.04.2024 по 07.05.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 08.05.2024 №41319/Ж5/26-15-09-01/43873464;
19) за період з 08.05.2024 по 17.05.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 20.05.2024 №49345/Ж5/26-15-09-01/43873464;
20) за період з 18.05.2024 по 29.05.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 30.05.2024 №56423/Ж5/26-15-09-01/43873464;
21) за період з 30.05.2024 по 08.06.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 10.06.2024 №62133/Ж5/26-15-09-01/43873464;
22) за період з 10.06.2024 по 21.09.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 23.09.2024 №106163/Ж5/26-15-09-01/43873464;
23) за період з 23.09.2024 по 02.10.2024 - довідка ГУ ДПС у м. Києві від 02.10.2024 №109156/Ж5/26-15-09-01/43873464.
Під час вищевказаних перевірок контролюючим органом проводився постійний хронометраж господарських операцій Товариства, досліджувались документи в повному обсязі, що підтверджували господарські операції під час придбання, виробництва, переміщення та реалізації тютюнових виробів (запити на відповіді на ці запити наявні в матеріалах перевірок, що зберігаються у контролюючому органі). Також, за участі представників ГУ ДПС у м. Києві, проводились інвентаризації.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі ухвали Київського районного суду міста Полтави від 12.05.2024 у справі №552/380/24 (провадження №1-кс/552/1087/24), з 11 год. 42 хв. 14.05.2024 по 19 год. 47 хв. 11.06.2024 детективом ТУ БЕБ у м. Києві Атабєговим М.І., іншими детективами та оперативними співробітниками проведено обшук, про що складено протокол обшуку від 14.05.2024 в кримінальному провадженні за №72024171100000002 від 18.01.2024 за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела 6, корп. 2-Е.
Під час вказаного обшуку працівниками БЕБ, які проводили обшук, за участі посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві, з добровільної згоди ТОВ «МВГ» проведено слідчий експеримент - запуск обладнання та виготовлення тютюнових виробів, на які під час експерименту не наклеювались марки акцизного податку. Тобто, у цьому кримінальному провадженні під час слідчого експерименту, були вироблені зразки тютюнових виробів на які не наклеювалась марка акцизного податку.
В подальшому, за ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси Федулеєвої Ю.О. від 12.06.2024 у справі №947/18651/24 (провадження №1-кс/947/7865/24) було проведено обшук Підприємства позивача, який тривав з 16:29 12.07.2024 по 18:00 12.07.2024. Після закриття протоколу вказаного обшуку, 12.07.2024, адвокату Товариства вручено ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Тішко Д.А. від 09.07.2024 по справі №947/21468/24 (провадження №1-кс/947/9098/24) та був проведений ще один обшук Підприємства позивача з 18 год. 06 хв. 12.07.2024 по 20 год 48 хв. 08.08.2024.
Надалі, під час вказаних вище обшуків правоохоронними органами не було віднайдено тютюнових виробів без марок акцизного податку.
Після закриття протоколу вищевказаного обшуку, адвокату Товариства вручено ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Федулеєвої Ю.О. від 07.08.2024 №947/18651/24 (1-кс/947/105527/24), на підстав якої здійснено обшук Підприємства позивача з 08.08.2024 по 07.09.2024, про що складено протокол обшуку від 08.08.2024.
Під час зазначеного обшуку детективом БЕБ виявлено та вилучено: сигарети TT RED COPER у кількості 4 пачки без марок акцизного податку; сигарети TT SILVER у кількості 1 пачка без марок акцизного податку; сигарети TT GOLD у кількості 1 пачка без марок акцизного податку.
В подальшому, 26.09.2024 детективом ТУ БЕБ у м. Києві Атабєговим М.І. , представнику позивача пред'явлено ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26.09.2024 №752/20274/24, яку постановлено у досудовому розслідуванні кримінального провадження за №72024102300000035 від 19.09.2024 за ч. 2, ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України та обшук на підставі цієї ухвали з тривав до 25.10.2024.
Крім того, період, що перевірявся, згідно наказу ГУ ДПС у м. Києві від 09.10.2024 №6779-п, визначено з 01.11.2023 по 19.10.2024.
Згідно довідок ГУ ДПС у м. Києві від 23.09.2024 №106163/Ж5/26-15-09-01/43873464 та від 02.10.2024 №109156/Ж5/26-15-09-01/43873464, ці фактичні перевірки проведені після закриття обшуку, який проводився з 08.08.2024 по 07.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Федулеєвої Ю.О. від 07.08.2024 №947/18651/24 (1-кс/947/105527/24), та оформлений протоколом від 08.08.2024 (із описом).
Листом ТОВ «МВГ» № 12/09/2024-1 від 12.09.2024 головному державному інспектору ГУ ДПС у м. Києві були передані протоколи обшуку, під час яких здійснювалось вилучення товарно-матеріальних цінностей, в тому числі, протокол обшуку від 08.08.2024.
12 вересня 2024 року за участі працівників ГУ ДПС у м. Києві була проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей та марок акцизного податку, за якою не встановлено нестач або надлишків. Зокрема, за позиціями Інвентаризаційного опису від 12.09.2024 №21: сигарети з фільтром ТТ RED COPER; сигарети з фільтром ТТ SILVER та сигарети з фільтром ТТ GOLD, підтверджено належний облік тютюнових виробів, а в графі примітка наявна інформація про вилучення пачок згідно протоколу.
Під час спірної перевірки, Інвентаризаційним описом від 10.10.2024 №22 за позиціями: сигарети з фільтром ТТ RED COPER; сигарети з фільтром ТТ SILVER та сигарети з фільтром ТТ GOLD, також підтверджено належний облік тютюнових виробів, а в графі примітка наявна інформація про вилучення пачок згідно протоколу 08.08.2024.
Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції правильно зазначив, що як і 12.09.2024, так і 10.10.2024 - проведеною інвентаризацією за участі працівників податкового органу (ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України) було підтверджено облік, в тому числі, і сигарет з фільтром у кількості 6 пачок, які вилучені за протоколом від 08.08.2024.
Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що ГУ ДПС у м. Києві попередніми і поточною фактичними перевірками підтверджено належний облік тютюнових виробів та марок акцизного податку, як за адресою виробництва (м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, корп.2, Е), так і в цілому по підприємству (перевіряючим надавались загальні по підприємству оборотно-сальдові відомості, одночасно за місцями зберігання тютюнової сировини в м. Харкові та в м. Ужгороді проводились інші фактичні перевірки). Водночас, жодного разу не було встановлено необлікованих тютюнових виробів та відхилень по маркам акцизного податку.
Слід зазначити, що апелянтами-відповідачами не спростовано висновок суду першої інстанції про те, що питання наклеювання марки акцизного податку встановленого зразку за чинним законодавством України має значення виключно в аспекті здійснення продажу/реалізації, як вже готової продукції - тютюнових виробів без марок акцизного податку. Одночасно, коли при виробництві тютюнових виробів обірвано один із етапів (в даному випадку такий як наклеювання акцизної марки), то жодна одиниця тютюнового виробу (пачка сигарет) не покидає місця виробництва допоки не будуть завершені всі його етапи, які дозволяють реалізувати таку одиницю.
Так, фактична перевірка позивача, за результатами якої складено Акт №113319, проводилась контролюючим органом за адресою м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, корпус 2Е, тобто, де розміщені виробничі потужності ТОВ «МВГ», а тому, обґрунтованим є припущення, що, у зв'язку із проведенням слідчого експерименту з виготовлення тютюнових виробів без наклеювання марок акцизного податку, при перериванні такого виробничого процесу могло відбутися: або недоклеєння марок акцизного податку, або залишення залишків зі слідчого експерименту, або відірвання марок.
Разом з тим, ані податковим органом, ані органами БЕБ не зафіксовано, що шісьть спірних пачок сигарет були віднайдені поза межами виробничих потужнотей Товариства або були відвантажені покупцям. Крім того, за місцем обшуку не була віднайдена жодна акцизна марка невстановленого зразка. Іншого відповідачами доведено не було.
Крім того, у Акті №113319 вказано, що в ході проведення фактичної перевірки «на підставі наказу директора ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» від 10.10.2024 №10/10/2024-1 інвентаризаційною комісією проведено 10.10.2024 інвентаризація готової продукції та ТМЦ.
Надлишків або нестач готової продукції та ТМЦ відображених в інвентаризаційних описах від 10.10.2024 №б/н, від 10.10.2024 №22 та фактичною їх наявністю, не встановлено.».
Отже, зазначене не може розцінюватись, як реалізація немаркованої продукції.
Також, підтвердження належного обліку пачок сигарет (в т.ч. тих 6 пачок) є належним чином прийнята звітність за серпень 2024 року (старої форми 3-РС) та вересень 2024 року (вже нової форми 1-ВП). Зокрема, у звітності за вересень 2024 року також чітко вказано, що 6 пачок сигарет вилучених згідно протоколу від 08.08.2024, ураховані в податковому та бухгалтерському обліку підприємства.
Колегія суддів звертає увагу на те, що облік та відображення позивачем вищевказаних 6 спірних пачок сигарет у поданій звітності не свідчить про те, що виробничий процес щодо них вже закінчився.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в Акті №113319, який став підставою для винесення оскаржуваного позивачем розпорядження ДПС України, Головним управлінням ДПС в м. Києві не було встановлено беззаперечних фактів здійснення ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» виробництва необлікованих тютюнових виробів немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка та порушення вимог абз. 3 п. 226.9 ст. 226 ПК України та абз. 2 ч. 6, ч. 9 ст. 65 Закону №3817-ІХ.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправним та скасовано розпорядження Державної податкової служби України від 05.11.2024 №650-р/л «Про анулювання ліцензії».
Щодо доводів апелянта - ДПС України про те, що не є спроможним судове рішення в частині задоволення позовної вимоги про видалення з Єдиного реєстру ліцензіатів запису про анулювання ліцензії №99011122100013, слід зазначити наступне.
Згідно статті 1 Закону №481/95-ВР, Єдиний державний реєстр суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах), - перелік суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі.
Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, містить відомості, зокрема про дату видачі/анулювання та термін дії ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
У зв'язку зі набранням чинності з 01.01.2025 статтею 34 Закону №3817, діє Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
При цьому, слід звернути увагу на те, що положеннями вищевказаних Законів не визначено обов'язку органу ліцензування внести інформацію про скасування рішення про анулювання ліцензії до ліцензійного реєстру або вилучення запису про анулювання ліцензії на підставі судового рішення про скасування рішення щодо анулювання ліцензії.
З аналізу вказаних норм вбачається, що покладення на ДПС України обов'язку видалити запис про анулювання ліцензії з Єдиного реєстру не вважатиметься втручанням дискреційні повноваження.
Таким чином, з метою ефективного захисту порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судом першої інстанції обґрунтовано зобов'язано Державну податкову службу України видалити інформацію про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013, дата реєстрації 07.06.2021 (термін дії з 07.06.2021 до 07.06.2026) та поновити інформацію про дію такої ліцензії (внести відомості) в:
- Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (відповідно до положень Закону №481, які діють до 01.01.2025);
- Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (згідно з положеннями Закону №3817, які набирають чинності з 01.01.2025).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій головного державного інспектора Головного управління Державної податкової служби у м .Києві Саввона Григорія та головного державного інспектора Державної податкової служби України Запорожця Сергія, що полягають у відображенні в Акті від 14.10.2024 №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464 недостовірної інформації про виробництво Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» необлікованих тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразку, а тому, рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.
Також, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Головним управлінням ДПС у м. Києві були дотримані умови та процедури проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА», а тому, мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.
В іншій частині суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Враховуючи вищезазначене, апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України підлягають задоволенню частково, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційних скаргах частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє часткове підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій головного державного інспектора Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Саввона Григорія та головного державного інспектора Державної податкової служби України Запорожця Сергія, що полягають у відображенні в Акті від 14.10.2024 №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464 недостовірної інформації про виробництво Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» необлікованих тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразку - скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в частині висновків суду щодо дотримання Головним управлінням ДПС у м. Києві умов та процедури проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» - змінити у мотивувальній частині.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.
Повне судове рішення складено 23.06.2025