Справа № 620/3962/25 Головуючий у 1 інстанції: Виноградова Д.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
17 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії у сумі 95665,89 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії у сумі 95665,89 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - стягнення заборгованості з виплати пенсії - є одним із способів виконання рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 620/9025/23 та від 25.06.2024 у справі № 620/7492/24.
Суд першої інстанції зазначив, що, у даному випадку, позовні вимоги у даній справі № 620/3962/25 та у справах № 620/9025/23, № 620/7492/24 за своєю суттю є однаковими та покликані вирішити один і той же спір, щодо погашення заборгованості з пенсійних виплат. Перегляд справи за цих умов та за наявності зазначених судових рішень, якими цей спір вже вирішено по суті, порушить імперативні положення статей 129, 129-1 Конституції України, згідно яких судове рішення є обов'язковим до виконання.
Отже, на переконання суду першої інстанції, наявність спеціальних правових норм КАС України (статей 381-1, 382, 382-2, 382,-3 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Разом з тим, апелянт зазначає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 620/9025/23 та від 25.06.2024 у справі № 620/7492/24 майже виконані, оскільки, йому була перерахована пенсія, знято обмеження її максимальним розміром та нарахована різниця пенсії, на виконання вищезгаданих рішень суду.
Апелянт вказує, що у справах № 620/9025/23, № 620/7492/24 жодним чином не йшлося про погашення заборгованості з пенсійних виплат, адже, основною вимогою було нарахування та виплата пенсії, з урахуванням індексації, без обмеження її максимальним розміром.
Водночас, апелянт зазначає, що у даній справі основною вимогою, якраз є виплата заборгованості, яка виникла під час виконання рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 620/9025/23 та від 25.06.2024 у справі № 620/7492/24. Тобто, позовні вимоги у справах є різними і покликані вирішити зовсім різні питання.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
За приписами частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки, примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно положень частин 1-2 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 26 лютого 2024 року у справі № 120/13369/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 400/3650/24, від 22 серпня 2024 року у справі 160/2735/23, від 14 серпня 2024 року у справі №580/5660/22.
Крім того, Верховний Суд неодноразово застосовував доктрину «ефективного засобу правового захисту», напрацьовану під час застосування статті 13 Конвенції. Ефективним є засіб, який забезпечує поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. Засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Так, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 620/9025/23, залишеним без змін Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2023 максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2023 з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Також, Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 620/7492/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 з обмеженням її максимального розміру, без урахування суми індексації пенсії, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без урахуванням збільшення пенсії відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум індексації (підвищення) пенсії за 2022, 2023, 2024 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2024 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням збільшення пенсії відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум індексації (підвищення) пенсії за 2022, 2023 та 2024 роки, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі № 620/7492/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - повернуто особі, яка її подала.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 09.04.2024 повідомило ОСОБА_1 , що, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 по справі № 620/9025/23, йому проведено перерахунок пенсії з 01.03.2023. Різниця пенсії на виконання вищевказаного рішення суду за період з 01.03.2023 по 31.03.2024 складає 81790,49 грн. Виплата зазначеної суми буде проведена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Також, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом 27.03.2025 повідомило ОСОБА_1 , що, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №620/7492/24, у вересні 2024 року йому проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024. Різниця пенсії на виконання вищевказаного рішення суду за період з 01.03.2024 по 30.09.2024 складає 13875,40 грн. Виплата зазначеної суми буде проведена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що у справах № 620/9025/23 та № 620/7492/24 жодним чином не йшлося про погашення заборгованості з пенсійних виплат, адже, основною вимогою було нарахування та виплата пенсії, з урахуванням індексації, без обмеження її максимальним розміром.
Слід наголосити, що рішеннями Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 620/9025/23 та від 25.06.2024 у справі № 620/7492/24 було не тільки зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, цими судовими рішеннями також зобов'язано пенсійний орган виплати позивачу пенсію.
Отже, обов'язок Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії охоплюється зобов'язальною частиною рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 620/9025/23 та від 25.06.2024 у справі № 620/7492/24.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - стягнення заборгованості з виплати пенсії - є одним із способів виконання рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 620/9025/23 та від 25.06.2024 у справі № 620/7492/24.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі.
З приводу інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.
Повне судове рішення складено 23.06.2025 р.