24.06.2025 Провадження по справі № 3/940/419/25
Справа № 940/1168/25
Іменем України
24 червня 2025 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Самсоненко Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 852726 від 19.06.2025 вбачається, що 19.06.2025 о 17 годині 51 хвилина в м. Тетіїв по вул. Першотравнева, ОСОБА_1 здійснив неправдивий виклик працівників поліції, повідомивши неправдиву інформацію, а саме про вчинення грабежу, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив суду, що дійсно того дня до нього підійшов знайомий хлопець та попросив дати йому електронну сигарету, після чого він не повернув йому електронну сигарету назад та втік. У зв'язку з цим він зателефонував до поліції, приїхали працівники поліції та склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-якіфактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, исновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або врежимі фотозйомки(відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у завідомо неправдивому виклику поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 852726 від 19.06.2025, ОСОБА_1 19.06.2025 о 17 годині 51 хвилина в м. Тетіїв по вул. Першотравнева, здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме повідомив про подію грабіж, якої насправді не було.
Однак, у матеріалах справи не міститься жодних беззаперечних доказів, що неповнолітній ОСОБА_1 викликав поліцію безпідставно і завідомо неправдиво, оскільки як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у нього були підстави вважати, що відносно нього відбувся грабіж.
Враховуючи наведене, а також те, що згідно положень КУпАП, розгляд справи про проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі або відшукувати докази на підтвердження вини особи, дослідивши всі надані матеріали, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, в діях неповнолітнього ОСОБА_1 .
Отже, обставини викладені у протоколі, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторін адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, у зв'язку з чим, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 183, 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.
Суддя Р.В. Самсоненко