Єдиний унікальний номер: 379/1007/25
Провадження № 3/379/554/25
23 червня 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли 09.06.2025 з відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої бібліотекаркою Калиновецького ліцею, до адміністративної відповідальності раніше не притягувалася,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №853167, складеного 03.06.2025 інспектором з ЮПСВГ ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Старицьким В.Ю. на ОСОБА_1 за вчинила правопорушення передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП за таких обставин. 27.05.2025 о 10:43 год. в приміщенні Калиновецького ліцею по вул. Молодіжна, буд. 7, с. Калинове гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП, а саме: повідомила на спецлінію «102» про те, що її подруга в мережі інтернет розповсюдила особисті фотографії гр. ОСОБА_2 , хоча цього насправді не було, останній на момент вчинення виповнилося 15 років, а тому у ї матері ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що в той день була на роботі, дитина знаходилась дома. Про дзвінки на спецлінію «102» вона дізналась від працівників поліції. З дитиною поговорила, пояснила, що так робити не можна.
Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
За положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративна відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, що свідчить про ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей передбачена ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Стаття 150 «Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини» Сімейного кодексу України від 10.02.2002 року (з наступними змінами та доповненнями) визначає, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліції, медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Із рапорту ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП УПП поліцейського Глемби І.О. від 27.05.2025 вбачається, що 27.05.2025 о 10:44 надійшло повідомлення за служби «102» про те, що 27.05.2025 о 10:43 за адресою: Білоцерківський район, с. Калинове, вулиця Молодіжна, заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що однокласниця ОСОБА_3 розповсюджує в інтернеті особисті фото та скріни смс, відео заявниці. Наряд зараз не потрібен. 27.05.2025 об 11:21 прибувши за вказаною адресою у виклику та зв'язавшись із заявницею у телефонному режимі остання повідомила, що допомоги працівників поліції не потребує та здійснила виклик на спец.лінію 102 з відміною її попереднього виклику та повідомила, що на місці вказаної адреси її немає, поїхала по своїх справах, куди саме не повідомила, більше інформації не надала. Письмових заяв та пояснень не надходило, скарг до працівників поліції немає.
Неповнолітня ОСОБА_2 в присутності матері ОСОБА_1 відмовилася від надання письмових пояснень згідно ст. 63 Конституції України.
З наведеного суд висновує, що при повідомленні на спец.лінію «102» інформації про розповсюдження однокласницею ОСОБА_3 особистих фото, скрінів смс та відео ОСОБА_2 , остання не переслідувала зрив роботи та даремного виїзду на місце виклику працівників поліції. Навпаки, як вбачається з рапорту працівника поліції (а.с. 2) вона повідомила, що наряд поліції не потрібен. За таких обставин суд висновує, що неповнолітня ОСОБА_2 виклик працівників поліції не здійснювала, а лише повідомила про, на її думку, неправомірні дії іншої особи. Тому в діях неповнолітньої ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Враховуючи те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, - ОСОБА_1 , як наслідок, не може бути притягнута до відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки вцілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи усе вищевикладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, висновую про те, що провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.7, 9, 183, ч.3, ст.184, 245, 247, 251, 252, 266, 283-287, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД