Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1787/25
Провадження № 2/376/1153/2025
про залишення заяви без руху
24 червня 2025 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна, що є у спільній частковій власності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , про поділ майна, що є у спільній частковій власності.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить провести поділ у натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, припинити право спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та за ОСОБА_2 право власності та визначити порядок користування земельною ділянкою, з кадастровим номером: 32240101100:01:078:0040 загальною площею 1000,00 кв.м..
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Суддя звертає увагу на те, що вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оцінку земель», експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на основі таких методичних підходів: капіталізація чистого операційного або рентного доходу від використання земельних ділянок; зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок; врахування витрат на земельні поліпшення.
У відповідності до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
У позовній заяві позивач вказує ціну позову - 83 745 грн. 00 коп..
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп..
Проте у порушення вказаних вимог закону до позовної заяви не додано документу про грошову оцінку житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером: 32240101100:01:078:0040 загальною площею 1000,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивачем не зазначено обґрунтування ціни позову та відповідно не зазначено обґрунтування порядку сплати суми судового збору у розмірі 1 211,20 грн..
При цьому суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв'язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) земельної ділянки та житлового будинку на день подачі позову.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, проте судовий збір сплачено лише за одну.
Таким чином позивачу слід сплати судовий збір за ще одну майнову вимогу з врахуванням положень Закону України «Про судовий збір» та виходячи з дійсної ціни позову встановленої оцінкою майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, зокрема, повинна містити:
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
Позивач просить визначити порядок користування земельною ділянкою, з кадастровим номером: 32240101100:01:078:0040 загальною площею 1000,00 кв.м.
У той же час дана вимога заявника є нечіткою та незрозумілою, оскільки з неї вбачається, що позивач просить провести поділ земельної ділянки, а не встановити порядок її користуванням.
Таким чином позивачу слід уточнити дану вимогу і вказати чи він бажає здійснити поділ земельної ділянки в натурі чи встановити порядок користування.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У свою чергу позивачем належним чином не дотримано вказаних вимог цивільно - процесуального законодавства та не додано до матеріалів справи жодних правовстановлюючих документів на підтвердження права власності за позивачем на земельну ділянку, з кадастровим номером: 32240101100:01:078:0040 загальною площею 1000,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна, що є у спільній частковій власності - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Батовріна