Справа № 359/4685/24
Провадження № 2/359/344/2025
24 червня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Служби у справах дітей та сім"ї Бориспільської міської ради Київської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на їх утримання, -
встановив :
08 травня 2024 року Служба у справах дітей та сім"ї Бориспільської міської ради Київської області звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом, уточнивши який 10 вересня 2024 року, просить суд : відібрати у громадянки ОСОБА_3 її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбав-лення її батьківських прав. Відібрати у громадянина ОСОБА_4 його малолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення його батьківських прав. Стягнути аліменти з громадянки ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Стягнути аліменти з громадянки ОСОБА_3 на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Стягнути аліменти з громадянина ОСОБА_4 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала у цивільному шлюбі з громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є батьком малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянка ОСОБА_3 є одинокою матір?ю відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька хлопчика в свідоцтві про народження дитини записані, відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. На даний час громадянин ОСОБА_4 перебуває в місцях позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України на підставі вироку Бориспільського міськрайонного суду від 13 жовтня 2021 року справа № 359/8629/20. Відповідно наказу служби у справах дітей та сім?ї Бориспіль-ської районної державної адміністрації малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку, як такий, що опинився в складних життєвих обставинах, від 21 червня 2018 року та у зв?язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров'я дитини, малолітній ОСОБА_1 був вилучений у матері громадянки ОСОБА_3 . На даний час родина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають на обліку в службі у справах дітей та сім?ї, як така, що опинилась в складних життєвих обставинах, від 05 лютого 2021 року, де з батьками постійно проводиться роз?яснювальна - виховна бесіда, яка спрямована на оздоровлення всіх членів сім?ї та мінімізації негативних наслідків в подальшому.
Відповідачка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, у порядку статті 184 КУпАП, за неналежне виконання своїх батьківських обов'язків, але батьки продовжували вести антигромадський спосіб життя зловживаючи алкогольними напоями, продовжуючи нехтувати належним відношенням та утриманням своїх мало-літніх дітей, практично не маючи запасів батьківського потенціалу.
Відповідно рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2014 року (справа №359/6625/14ц, провадження №2/359/1897/2014) громадянка ОСОБА_3 за позовом органу опіки та піклування Бориспільської міської ради вже позбавлялась батьківських прав, відносно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім того, ОСОБА_3 мала малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер.
ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала родина ОСОБА_3 із двома малолітніми дітьми, сталася пожежа, у результаті чого були пошкоджені стіни та дах будинку. Зі слів, ОСОБА_3 , стало відомо, що остання планує проживати за місцем реєстрації по АДРЕСА_2 , покращити матеріа-льне становище, але для цього потрібен час та грошові кошти на облаштування помешкання, так як на даний час будинок знаходиться в занедбаному стані.
Наразі, малолітні діти на підставі заяви матері влаштовані до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Оберіг». За період перебування дітей в закладі ОСОБА_3 відвідувала своїх малолітніх дітей лише два рази. Враховуючи викладене, представник позивача звернулася до суду з даним позовом, який просить задовольнити.
Ухвалою суду від 03 червня 2024 року позовну заяву Служби у справах дітей та сім"ї Бориспільської міської ради Київської області як органу опіки та піклування залишено без руху.
Ухвалою суду від 10 липня 2024 року провадження у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом і повідомлення. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
Ухвалою суду від 21 січня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомленаналежним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала і не заперечувала проти їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений через офіційний вебпортал судової влади України.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, дослідивши подані представником позивача та відповідачем заяви, матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встанов-леному цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_1 . Наведене підтверджується копією свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 19 липня 2018 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області. Батьками дитини вказано : мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_7 , записаний на підставі ст. 135 СК України (а.с. 10, 13).
ІНФОРМАЦІЯ_9 народиласб ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого 12 грудня 2019 року Бориспільським міськ-районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіаль-ного управління юстиції у Київській області. Батьками дитини зазначено: мати - ОСОБА_3 , батько : ОСОБА_4 (а.с.11).
Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради №71 від 22 січня 2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність відібрання у ОСОБА_3 її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення батьківських прав (а.с.10-11).
22 травня 2023 року сталась пожежа за адресою : АДРЕСА_1 , про що було складено акт про пожежу (а.с. 18).
На підставі заяви ОСОБА_3 малолітніх дітей поміщено до комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр соціально - психологічної реабіліта-ції дітей «Оберіг». Наведене підтверджується листом № 87/01-20 від 28 лютого 2024 року комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний соціально-психологічної реабілітації дітей «Оберіг», довідки № 239 від 17 липня 2023 року та довідки № 242 виданих комунальним закладом Київської обласної ради «Київський обласний соціально-психологічної реабілітації дітей «Оберіг» (а.с. 19, 20, 22-23).
Згідно листа директора КОЦСПРД «Оберіг» Толочко С., за період перебування дітей в закладі, мати ОСОБА_3 відвідувала дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , лише два рази, а саме : 27 липня 2023 року та 10 грудня 2023 року. Під час останнього відвідування дітей, а саме 10 грудня 2023 року, ОСОБА_3 привезла продукти харчування та нагодувала ними дітей незважаючи на зауваження вихователів, після чого донька ОСОБА_8 потрапила до лікарні. Крім того, старшим вихователям закладу відповідачка пропонувала придбати цигарки та викурити їх. Помітивши неадекватну поведінку ОСОБА_3 та зрозумівши, що вона знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, адміністрація закладу змусила її покинути територію КОЦСПРД «Оберіг» (а.с. 21).
На підставі Акту обстеження житлово-побутових умов громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що відповідачка проживає за адресою: АДРЕСА_3 . На момент обстеження в будинку прибрано. З громадянкою ОСОБА_3 проведено роз'яснювально - виховну бесіду (а.с. 39).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відбуває покарання в державній установі «Коростенська виправна колонія № 71» з 30 липня 2022 року, що підтверджується довідкою № 9 від 11 січня 2023 року виданою начальником ВКВСР Смиковським П. та копією вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року (а.с. 15-17).
Відповідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ч. 1 ст.170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п. 2-5 ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Аналіз зазначених норм права та вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем доведено факт існування виняткових обставин, які безпосередньо загрожують життю та здоров'ю дитини, що є підставою для її відібрання.
Факт того, що дитина може бути поміщена в середовище, яке більш сприятливе для її виховання, виправдовує, в даному випадку, примусове відібрання дитини від батьків. На переконання суду, ненадійність зазначеної вище ситуації, не можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.
Крім того, суд приходить висновку, що застосування такої норми закону, як відібрання відповідно положень ст. 170 Сімейного Кодексу України дитини у відповідачів буде відповідати інтересам дитини і його слід здійснити без визначення конкретного терміну. Такий спосіб надасть можливість збереження сімейних стосунків між батьками та дітьми, та не позбавить відповідачів права в подальшому ставити питання про повернення дитини, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню.
За вказаних обставин, аналізуючи підстави заявлених позовних вимог, надані сторонами докази, норми права у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між сторонами, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про відібрання дітей у відповідачів.
Окрім того, відповідно ч.4 ст.170 Сімейного кодексу України при задоволенні позову про відібрання дитини від батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на утримання дітей.
У відповідності до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непраце-здатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
Беручи до уваги викладене, враховуючи інтереси дітей, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення аліментів у зв'язку з обґрунтованістю та доведеністю. Зокрема, суд вважає, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухиляються від виконання своїх обов'язків стосовно виховання своїх дітей, не проявляють батьківської турботи, не бажають належно їх виховувати, що в свою чергу свідчить про самоусунення відповідачів від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Тому позовні вимоги Служби у справах дітей та сім"ї Бориспільської міської ради Київської області як органу опіки та піклуванняпро стягнення аліментів з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на утримання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також підлягають задоволеню.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE (Хант проти України), № 31111/04, § 54, Страсбург, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Отже, враховуючи наведене, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліментів на утримання дітей.
Відповідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ч. 3 ст. 193 СК України за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище відповідачів, а саме те, що вони є здоровими, працездатними, а тому вважає доцільним сягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 травня 2024 року, до досягнення дитиною повноліття. Крім того, слід сягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 травня 2024 року, до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів.
На підставі ч. 1 ст. 133 та ч.1,2 ст.141 ЦПК України з відповідачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір по 2422,40 грн. з кожного (за вимоги про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів).
На підставі ст.ст. 150, 164, 170, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд, -
Позов Служби у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на їх утримання - задовольнити.
Відібрати у ОСОБА_3 її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.
Відібрати у громадянина ОСОБА_4 його малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення його батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаю-чи з 08 травня 2024 року, до досягнення дітьми повноліття, на особистий рахунок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відкритий у АО «Державний ощадний банк України»
Стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 заробітку(доходу) платника податків, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позовної заяви 08 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, на особистий рахунок ОСОБА_2 , відкритий у АО «Державний ощадний банк України».
Допустити негайне виконання рішення суду щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) гривень 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) гривень 40 (сорок) копійок.
Інформація про позивача : Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради, місцезнаходження : Київська область, м. Бориспіль, вул. Бежівка,1, ЄДРПОУ 38572086.
Інформація про відповідача 1 : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Куликівським РВУ МВС України в Київській області, зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Інформація про відповідача 2 : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - відомості відсутні, паспорт № НОМЕР_4 , виданий 3222 від 21 грудня 2016 року, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 червня 2025 року.
Суддя Л.В. Яковлєва