Справа № 357/17510/24
Провадження № 2/357/1359/25
24 червня 2025 року місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Каплічної Ж.А., позивачки - ОСОБА_1 , представника позивачки - адвоката Глеваського В.В., представника відповідача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3 , розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду №3 заяву позивачки, про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ТОВ «Спортек», про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину,
02.12.2024 представник позивачки, адвокат Глеваський Віталій Васильович, звернувся до суду з позовом, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», що зареєстрований судом 04.12.2024, у якому просить визнати договір №2 від 02.07.2021 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком ( АДРЕСА_1 ; строк дії договору - з 01.08.2021) за участю та підписами КП БМР ЖЕК № 6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 недійсним, застосувати наслідки недійсності до договору №2 від 02.07.2021 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком ( АДРЕСА_1 ; строк дії договору - з 01.08.2021) за участю КП БМР ЖЕК № 6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , стягнути судові витрати з відповідачів на користь позивача.
20.01.2025, після усунення позивачем недоліків позову, судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.02.2025 - 14:00 год.
19.02.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 17.03.2025- 14:00 год, за клопотанням представника позивачки.
17.03.2025 справу було знято з розгляду, а підготовче засідання перенесено на 08.04.2025 - 14:00 год, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді у справі.
08.04.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 05.05.2025 - 14:00 год, за клопотанням представника позивачки.
05.05.2025 судом постановлено ухвалу, якою залучено у справі співвідповідачів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ТОВ «Спортек».
05.05.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 24.06.2025 -14:00 год, згідно п.2 ч.2 ст. 198 ЦПК України.
23.06.2025 позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді Бондаренко О.В., мотивуючи тим, що у Суді розглядались (розглядаються) три справи за її участі та КП БМР «ЖЕК № 6», причому у всіх справах склад суду однаковий - Олеся Василівна Бондаренко. Вона вважає, що наразі дві справи цим складом Суду розглянуто, відповідно у третій справі, знову ж такий цей склад суду, має сформовану позицію щодо учасників справи, що може впливати на об'єктивність та упередженість судді під час прийняття як рішень щодо процесу, так і рішення по суті справи. Також, ці справи всі стосуються договірних відносин між фізичною особою (ОСОБА_1) та юридичною особою (ЖЕК № 6), тобто, виходить, що всі справи за участю цих осіб розглядаються одним і тим же суддею, за наявності інших суддів: справа № 357/11130/21 - прийнято рішення складом суду (О.В. Бондаренко), справа №357/8692/24 - прийнято рішення складом суду (О.В. Бондаренко) триває оскарження в суді апеляційному та справа №357/17510/24 - розглядається складом суду (О.В. Бондаренко). Вважає, що за наявної кількості судді у складі Білоцерківського міськрайонного суду вищезазначені справи могли бути призначені до розгляду іншим складом суду, тоді як під час розподілу справи всі три справи, де є учасником - ОСОБА_1 , потрапили до судді - О.В. Бондаренко. Вона не є спеціалістом щодо розподілу справ, але об'єктивно виглядає дивним те, що всі справи потрапили до одного судді. Незалежність судді, так як і його відповідальність за судове рішення є складовими принципу незалежності судової гілки влади та між цими категоріями має бути баланс. Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України, просить заяву про відвід судді задовольнити.
Позивачка - ОСОБА_1 у підготовчому засіданні заяву про відвід судді підтримала у повному обсязі.
Представник позивачки - адвокат Глеваський Віталій Васильович у підготовчому засіданні заяву про відвід судді підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача, Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №6, адвокат Ковбасюк-Боброва Альона Іванівна, у підготовчому засіданні заперечила проти задоволення заяви мотивуючи тим, що пропущено строки подання вказаної заяви, не вказано підстави для відводу судді згідно ст. 36, 37 ЦПК України, справи розподілено автоматичним розподілом, справи вказані позивачкою не пов'язані між собою.
Відповідач - ОСОБА_3 у підготовчому засіданні заяву про відвід судді підтримав.
Інші учасники справи у підготовче засідання не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
Суд, при вирішенні даної заяви, дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЦПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, процесуальним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу.
Згідно ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Підстави для відводу судді можуть мати об'єктивний чи суб'єктивний характер.
Тобто, пряма чи побічна заінтересованість судді в результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору в нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
В українському законодавстві гарантії компетентності, незалежності і неупередженості суддів встановлюються Конституцією України, Законом України «Про статус суддів» та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ст. 124, 126 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Положенням ч. 4 ст. 10 ЦПК України також передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 17.10.2015) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади, як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Також, у пунктах 28-32 рішення у справі «Газета «Україна - центр» проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. Аналогічна позиція висловлена ЄСПЛ й у пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у пункті 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презумується.
Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).
Так, підставою для відводу судді позивачка вказує на те, що головуючим суддею Бондаренко О.В. було здійснено розгляд інших справ з тими самими сторонами, а саме: справа № 357/11130/21 - прийнято рішення складом суду (О.В. Бондаренко), справа №357/8692/24 - прийнято рішення складом суду (О.В. Бондаренко) - триває оскарження в суді апеляційному, а тому ці підстави викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Так, 02.02.2023 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, у складі головуючого судді Бондаренко О. В., при секретарі Кононюк П.О., було ухвалено рішення у справі №357/11130/21, за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Житлово-експлуатаційна контора №6, про визнання договору про надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій таким, що припинено (достроково розірвано), яким відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та постановою Київського апеляційного суду від 19.09.2023 рішення суду від 02.02.2023 залишено без змін.
10.02.2025 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, у складі головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Каплічної Ж.А., було ухвалено рішення у справі № 357/8692/24, за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №6 до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, яким позов задоволено у повному обсязі та наразі вказана справа перебуває на розгляді в Київському апеляційному суді.
Отже, судом у складі головуючого судді Бондаренко О.В. вже розглядалися цивільні справи №357/11130/21 та №357/8692/24 за участю сторін: ОСОБА_1 та КП БМР ЖЕК № 6, які були розподілені судді Бондаренко О.В. відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, згідно ст. 33 ЦПК України, як і справа № 357/17510/24, що підтверджено протоколами автоматизованого розподілу судових справ між суддями, тому порядок визначення судді для розгляду справи не можна вважати порушеним, а викладені позивачкою припущення щодо упередженості та необ'єктивності судді під час розгляду справи № 357/17510/24 не підтверджені жодними доказами.
Разом з тим, слід зазначити наступне.
За ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ст. 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (п. 1). Як зазначається у п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухвалених 17.11.2010 року, зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом» (п. 11).
Тобто, у осіб, які беруть участь у справі, не має бути будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді.
Крім того, Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
Враховуючи вищезазначене та те, що позивачка до початку розгляду даної справи по суті заявляє про недовіру судді Бондаренко О.В., у зв'язку із сформованою позицією щодо учасників справи, що на її думку може впливати на об'єктивність розгляду даної справи, суд з метою запобігання негативного ставлення громадян до суду та підтримання довіри, недопущення у сторін сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, забезпечення спокійної атмосфери під час розгляду справи та впевненості сторін у тому, що вони мають однакові можливості доводити перед судом свою правову позицію та ефективності розгляду даної справи в подальшому, дійшов висновку про необхідність відведення головуючого судді Бондаренко О.В. від розгляду даної цивільної справи.
Керуючись ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд
Відвести суддю Бондаренко О.В. від розгляду цивільної справи № 357/17510/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ТОВ «Спортек», про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину.
Передати справу на повторний автоматичний розподіл для визначення нового складу суду в порядку передбаченому ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О. В. Бондаренко