Справа № 357/9492/25
1-кп/357/915/25
24.06.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі судді ОСОБА_1 , одноособово розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до вимог статей 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025116030000120 від 17.02.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Узин Білоцерківського району Київської області, громадянина України, не працюючого, із загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 30.10.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, шляхом вивчення обвинуваченого акту та доданих до нього матеріалів,
В рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025116030000120 від 17.02.2025 відповідно до обвинувального акту встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме, те, що відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон), якою передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці I «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (далі по тексту - Перелік), в тому числі і «PVP», включеного до таблиці І вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 15, 19 та 20 цього Закону, а саме: діяльність з культивування рослин, включених до таблиці I Переліку (ст. 15 Закону); використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону); діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону).
Однак, в порушення вищевказаних вимог Закону, ОСОБА_2 17.02.2025 близько 15 години, перебуваючи поблизу Бази «МТС», що по вул. Сквирське шосе, 227 у м. Біла Церква Київської області, на земельній ділянці незаконно придбав - знайшов безбарвний пакет з полімерного матеріалу з пазовим замком, з вмістом кристалоподібної речовини бежевого кольору, ззовні схожої на психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP».
ОСОБА_2 , маючи в минулому досвід вживання вказаної психотропної речовини, та переконавшись за зовнішніми ознаками, що придбана-знайдена ним речовина є психотропною, а саме - «PVP», поклав її до правої кишені куртки та залишив при собі незаконно зберігати для подальшого вживання, без мети збуту.
В подальшому, 17.02.2025 в період часу з 16 год. 11 хв. по 16 год. 17 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу Бази «МТС», що по вул. Сквирське шосе, 227 у м. Біла Церква Київської області, під час проведення огляду місця події добровільно видав працівникам поліції безбарвний пакет з полімерного матеріалу з пазовим замком, з вмістом кристалоподібної речовини бежевого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP». Маса «PVP» у речовині становить 0,492 г, яку ОСОБА_2 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин і охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
Таким чином, з'ясовано, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Із долучених до обвинувального акту матеріалів слідує, що обвинувачений був забезпечений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, йому відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України.
Тим самим обставини щодо вчинення кримінального проступку встановлені органом досудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.
Таким чином, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.
Також суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчинених діянь конкретним складом кримінального проступку, передбаченого Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, вважає кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, дійсною та вірною.
Тим самим, вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Те, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, судом встановлена обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Крім цього, суд враховуючи дані про особу обвинуваченого, наведені у вступній частині вироку, а саме ОСОБА_2 раніше судимий, вчинив поступок в період іспитового строку, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, перебуває на обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_2 , не одружений, не має на утриманні членів сім'ї, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім, не працевлаштований, має місце реєстрації, яке співпадає з місцем проживання, також суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, який є кримінальним проступком, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що достатньою мірою для виправлення та упередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_2 є міра покарання, передбачена санкцією ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі.
Крім того, судом встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного Київської області від 30.10.2024 ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки
Таким чином, у цьому кримінальному провадженні судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку, що свідчить про існування у нього на момент вчинення нового кримінального правопорушення невідбутого покарання за попереднім вироком у виді 5 років позбавлення волі.
Частиною 3ст. 78 КК України визначено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,72 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
На підставі ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання - обмеження волі переводиться в більш суворий вид покарання - позбавлення волі із розрахунку: два дні обмеження волі відповідають одному дню позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність переведення призначеного покарання за цим вироком з обмеження волі на позбавлення волі.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таким чином, на підставі ч. 1 та ч. 4 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного Київської області від 30.10.2024 та з урахуванням ч.1 ст. 72 КК України, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 під час досудового слідства не обирався, отже до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно останнього не обирати.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати - в межах обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 у порядку статей 122, 124 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 302, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК Українита призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, за правилами п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, повністю приєднати невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначене вироком Білоцерківського міськрайонного Київської області від 30.10.2024 та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 5 (п'ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі обраховувати з моменту його фактичного затримання після набрання даним вироком законної сили.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3183,60 грн.
Речовий доказ по справі, а саме особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0,492 г, що згідно квитанції № 727 від 17.02.2025 зберігається в камері зберігання речових доказів Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, після вступу вироку в законну силу - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_3