Справа №293/595/25
Провадження № 3/293/273/2025
23 червня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Проценко Людмили Йосипівни, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи невідоме, за ч.1 ст.130 КУпАП
22.05.2025 до Черняхівського районного суду Житомирської області з відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №332558 від 16.05.2025 ОСОБА_1 16.05.2025 о 18:55:00 в селищі Черняхів по вул.Житомирська, 17, керував автомобілем ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився з добровільної згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, чим порушив п.2.9 а ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
23.06.2025 ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час розгляду справи в суді був повідомлений судовою повісткою направленою на адресу місця проживання. Однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.15).
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд адміністративної справи відбудеться за викликом в Черняхівському районному суді Житомирської області (а.с.2).
Відтак, ОСОБА_1 достеменно знав, про складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, розгляд якого повинен відбутися в Черняхівському районному суді Житомирської області та повинен був цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд керується ч.1 ст.268 КУпАП, яка вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 , у зв'язку з чим розглядає справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд, відповідно до положень ст.1 КУпАП, здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Продорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі- ПДР). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №332558 від 16.05.2025 ОСОБА_1 16.05.2025 о 18:55:00 в селищі Черняхів по вул.Житомирська, 17, керував автомобілем ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився з добровільної згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, чим порушив п.2.9 а ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених ч.1 статті 130 КУпАП.
Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п.3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Інструкції).
Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 1 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №332558 від 16.05.2025, складений щодо ОСОБА_1 за керування ним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується доданими до матеріалів про адміністративне правопорушення доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №332558 від 16.05.2025 (а.с.2);
тестуванням на алкоголь тест 424 ОСОБА_1 результат тесту 2,33 проміле (а.с.3);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводився за допомогою Алкотестер Драгер 6820, прилад №2614, результат огляду 2,33 проміле. ОСОБА_1 від підпису відмовився (а.с.4);
розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КупАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.8);
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4747068 від 16.05.2025 щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.9);
відеозаписом, що міститься на оптичному диску, який долучений до матеріалів справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий працівником поліції під час спроби втекти з місця вчинення правопорушення. Поліцейський вказав, що ОСОБА_1 , рухався на транспортному засобі ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 та порушив ПДР - не ввімкнув показчик повороту. ОСОБА_2 вказав, що то є малозначною дорогою і показчик повороту не потрібно було вмикати. Він нічого не порушив. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції вказав на наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода та запропонував йому пройти тест на вживання алкоголю. ОСОБА_2 вказав, що вживав сьогодні алкогольні напої. Результат тесту Драгер позитивний - 2,33 проміле. Просив йому пробачити і не складати протокол. Правопорушення вчинив вперше. Протокол за ч.1 ст.130 КупАП складено у присутності водія (а.с.12).
Окрім того, матеріали справи містять:
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Черняхівського ТМО від 16.05.2025 19 год. 05 хв.(а.с.5);
розписку про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.6);
розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.7);
свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5930 чинне до 30.10.2025 (а.с.11).
Оцінюючи всі докази в сукупності, суд вважає що вина правопорушника доведена в повному обсязі, у суду відсутні сумніви в належності та допустимості наданих працівниками поліції доказів.
Суд також звертає увагу, що ОСОБА_1 при можливій недовірі до працівників поліції при огляді на місці за допомогою приладу "Драгер", мав беззаперечну змогу скористатись своїм правом та пройти відповідний огляд саме у найближчому медичному закладі.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Суд встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Згідно ст.34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 та обставин, передбачених ст.35 КУпАП, які обтяжують його відповідальність судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у межах санкції ч.1 статті 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 40-1, ч.1 ст.130, 245, 251, 252, 256, 266, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф підлягає сплаті на р/р - UA368999980313060149000006001, отримувач коштів ГУК у Житомирській області/21081300, код отримувача 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (адреса: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)". Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Людмила ПРОЦЕНКО