Пулинський районний суд Житомирської області
Справа № 292/691/25
Номер провадження 2/292/453/25
23 червня 2025 року селище Пулини
Суддя Пулинськогорайонного суду Житомирської області Гуц О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області Іващенко Наталія Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК України до позовної заяви.
Так, позовна заява на ряду з іншими вимогами, повинна містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві вказані адреси сторін, однак не конкретизовано, чи це адреси їх місцезнаходження, листування (для юридичних осіб), реєстрації чи фактичного проживання або перебування (для фізичних осіб) та у адресі позивача та відповідача відсутній поштовий індекс. Такі недоліки в подальшому можуть бути перешкодою в своєчасності отримання сторонами повідомлень про час проведення судових засідань та прийнятих судом рішень у справі, що порушить права учасників та вплине на строки розгляду справи.
Адресою третої особи зазначена: АДРЕСА_1 .
Однак, з 19.07.2020 на території України такого району як Пулинський, не має, оскільки згідно постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020 у Житомирській області утворено Житомирський район до складу якого увійшли Курненська сільська та Пулинська селищна територіальні громади, а Пулинський район ліквідовано.
Крім того, як роз'яснено в п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Пред'являючи даний позов, позивачкою в якості відповідача було заявлено ОСОБА_2 , однак з копії довідки Курненської сільської ради №226 від 16.04.2025 вбачається, що ОСОБА_3 на день смерті та шість місяців після смерті проживав та був зареєстрований один. ОСОБА_2 , який у позовній заяві зазначений відповідачем, згідно долученої до позову заяви від 11.03.2025 останнього, від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , відмовився. Тому, ОСОБА_2 згідно ст.1272 ЦК не є відповідачем за даними вимогами.
Суд зауважує, що Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.
Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Водночас, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Однак, в позові позивачем не зазначено жодних поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій та відповідно доказів цього.
Суд також звертає увагу, що подані до суду документи до позовної заяви, а саме: державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку, заповіт, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не мають належної якості, що унеможливлює дослідити їх зміст у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Суд наголошує, що метою участі третіх осіб у цивільній справі є захист ними своїх прав, свобод чи інтересів, відмінних і незалежних від прав, свобод чи інтересів сторін.
Правовим становищем третіх осіб наділяються особи, які мають особистий юридичний інтерес до результатів розгляду цивільної справи, але цей інтерес, не рівноцінний інтересам сторін (позивача і відповідача). Інтерес третіх осіб проявляється в тому, що рішення суду безпосередньо вплине на їх суб'єктивні права чи охоронювані законом інтереси, чи навіть, встановивши між сторонами відповідні правовідносини, порушить права, свободи чи інтереси таких осіб.
За приписами ч.ч. 4,5 ст.53 ЦПК України визначено, що у заявах про залучення третіх осіб ів заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Вважаю за необхідне звернути увагу позивачки на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати встановленим вимогам, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
За наявності зазначених недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрито.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивачку і надати їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 188, 353 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області Іващенко Наталія Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, залишити без руху, про що повідомити позивачку.
Надати позивачці строк в межах десяти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених в ній недоліків.
Роз'яснити позивачці, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Гуц