Справа № 291/455/25
Провадження №2/291/322/25
іменем України
24 червня 2025 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Гарбарук І.М.,
за участю секретаря судового засідання Колесник Р.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Ружин цивільну справу №291/455/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та
Короткий зміст позицій сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (надалі по тексту - ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 30.06.2020 ОСОБА_1 уклала із товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» (надалі - ТОВ «ЗАЙМЕР») кредитний договір № 132158 про надання фінансового кредиту (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого сума кредиту становить 1 000,00 грн, строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту 29.07.2020. Стандартна процентна ставка 2% в день або 730% річних.
28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і за кредитним договором №132158 від 30.06.2020.
Розмір заборгованості за кредитним договором №132158 від 30.06.2020 становить 5 200,00 грн., з яких заборгованість за сумою кредиту 1 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 4 200,00 грн.
Зважаючи на вказане, оскільки відповідач не виконала зобов'язання за кредитним договором, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» вищевказану заборгованість, а також 2 422,40 грн судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн.
Представник відповідача у відзиві від 07.05.2025 заперечує сам факт укладення 30.06.2025 кредитного договору, вказує, що розрахунок боргу не ґрунтується на вимогах закону. Відповідач заперечує використання нею абонентського номеру мобільного зв'язку НОМЕР_1 , даний номер не зареєстрований за відповідачем, отримання кредиту в сумі 1 000,00 грн, які були перераховані на банківський рахунок АТ «Укргазбанк», оскільки договірні відносини між банком та відповідачем відсутні, ОСОБА_1 не є клієнтом банку. До відзиву подані докази, а саме - відповідь ПрАТ «Київстар» та АТ «Укргазбанк».
Крім того, представник відповідача Шахрай В.В. подав клопотання про витребування доказів та розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у відповіді на відзив від 12.05.2025 заперечив аргументи представника відповідача, вказав що договір був укладений між сторонами в електронній формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Також вважає безпідставними доводи представника відповідача про неналежність ОСОБА_1 кредитної картки, оскільки укладаючи кредитний договір, вона реалізувала своє суб'єктивне право, визначивши кредитний рахунок, на який відповідно до умов договору було зараховано кредитні кошти. Крім того, зауважив, що позичальник погодився на умови визначені договором щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, заперечує відшкодування витрат на правову допомогу адвоката відповідача.
Заяви (клопотання) учасників справи
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповіді на відзив просив розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з'явилися, представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність за наявними матеріалами справи, позов не визнають.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.
Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами справи.
08.05.2025 ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області здійснено перехід із розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано у АТ «Укргазбанк» інформацію щодо відкритих банківських рахунків відповідача та банківських виписок за даними рахунками.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
30.06.2020 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 132158 (надалі - договір), відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» зобов'язався надати клієнту кошти в розмірі 1 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.2. договору кредит надається строком на 30 днів до 29.07.2020. Строк дії договору 30 днів.
Згідно з п.1.3. договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу. Тип процентної ставки фіксована.
Згідно з п. 1.4. договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Дата укладення договору - дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (1.5. договору).
У розділі 7 договору містяться реквізити рахунку позичальника № НОМЕР_2 .
Позивач вказує, що договір було підписано відповідачем ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL3961.
Відповідно до довідки про ідентифікацію акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua. Одноразовий ідентифікатор KL3961, дата відправки ідентифікатора клієнту 30.06.2020, номер телефону на який було відправлено 380971853941.
Згідно з інформаційної довідки ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» від 25.02.2025 №1286/02 30.06.2020 на картковий рахунок № НОМЕР_2 (емітент картки «UKRGAS BANK») було перераховано кошти в сумі 1 000,00 грн.
28.10.2021 між ТОВ «Займер» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2022 від 28.10.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Правові норми, якими керується суд
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Крім того, за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Суд звертає увагу, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань (Постанова КГС ВС від 22.08.2024 у справі № 916/735/23).
У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23) міститься висновок, «що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором».
Так, виписка з особового рахунка за кредитним договором №132158, на яку посилається позивач, не може вважатися первинним документом, який підтверджує отримання відповідачем кредиту, користування ним та і взагалі укладення договору, адже цей документ створений самим позивачем, який не є стороною кредитного договору, відтак, інформація зазначена в ній, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вона була складена, не може бути доказом наявності заборгованості.
Позивач не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують факт отримання ОСОБА_1 коштів за кредитним договором від 30.06.2020, а також доказів, що платіжна картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 .
Так, відповідно до довідки АБ «Укргазбанк» від 26.05.2025 №148/58164/2025 банківські рахунки на ім'я ОСОБА_1 не відкривалися АБ «Укргазбанк» (а.с.102).
Аналогічну відповідь надав АБ «Укргазбанк» на адвокатський запит представнику позивача, зокрема, про те, що договірні відносини між банком та ОСОБА_1 відсутні, ОСОБА_1 не є клієнтом банку (а.с.59).
Слід зазначити, що інформаційна довідка від 25.02.2025, видана ТОВ «Платежі Онлайн», не містить інформації кому і на якій підставі вона видана, не містить даних повного номера платіжної картки, прізвища, ім'я та по батькові власника банківської картки та не підтверджує факту перерахування грошових коштів саме ОСОБА_1 .
За таких обставин у суду відсутні підстави вважати інформаційну довідку від 25.02.2025 належним, допустимим та достовірним доказом, що підтверджує перерахунок ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 1 000,00 грн за кредитним договором від 30.06.2020 №132158.
Так, згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому згідно п. 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїх постановах із подібних правовідносин виснував, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
Отже, саме виписка з особового рахунку клієнта банку є документом, який може засвідчити надходження грошових коштів на відповідний банківський рахунок відкритий споживачу.
Позивач у справі, звертаючись до суду із даними позовними вимогами не надав суду відповідного доказу, та не заявляв клопотання про витребування даної банківської інформації щодо відповідачки у даній справі, а суд самостійно позбавлений права здійснювати вказані дії, оскільки це може призвести до порушення принципу змагальності.
Варто зауважити, що ПрАТ «Київстар» у листі від 09.04.2025 вказав, що абонентський номер НОМЕР_1 станом на 30.06.2020 обслуговувався відповідно до публічного договору, на умовах передплаченого зв'язку компанії, електронні комунікаційні послуги за яким надавалися знеособлено (анонімно) та за гр. ОСОБА_1 або іншим абонентом не був зареєстрований (а.с.57).
Протилежного суду не доведено.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладання кредитного договору саме з відповідачкою.
У відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, не надав належних та допустимих доказів, первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту укладення договору споживачем із відповідним ідентифікатором підпису особи, а, отже і дійсності кредитних відносин, розрахунку заборгованості відповідача перед первісним кредитором, здійснення нарахувань по вказаному кредитному договору.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.07.2021 в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29.09.2022 в справі 857/7/22).
Верховний Суд у постанові від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17 зазначив, що «в оцінці поведінки та способу ведення справ позивачем суд має враховувати, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами наявність кредитних відносин з відповідачем та не надав обґрунтованого розрахунку заборгованості, що заявлена до стягнення, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити видачу відповідачу кредитних коштів, користування ним кредитними коштами, проведення споживачем оплати (за наявності платежів) на погашення кредитної заборгованості, а також правильності проведеного позивачем розрахунку боргу, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ: 42228158.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3
Повний текст рішення
складено 24.06.2025.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області І.М. Гарбарук