Романівський районний суд Житомирської області
290/455/25
Іменем України
24 червня 2025 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У квітні 2025 року через систему «Електронний суд» товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (далі ТОВ «Свеа фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 17 квітня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» (далі ТОВ «Стар файненс груп») та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №21874-04/2024 за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
За умовами укладеного договору ТОВ «Стар файненс груп» надало відповідачу грошові кошти у сумі 7500 грн строком на 100 днів шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , погодили процентну ставку 2,5% в день.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, а також на те, що ТОВ «Свеа фінанс» набуло право вимоги по вказаному договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 21562,50 грн; з яких 7500 грн - заборгованість по тілу кредиту, 14062,50 грн - заборгованість по відсотках.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.
Суд, дослідивши письмові докази, що надані позивачем, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 17 квітня 2024 року між ТОВ Стар файненс груп» та відповідачем було укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договір про надання фінансового кредиту №21874-04/2024, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 7500,00 грн строком на 100 днів, погодили процентну ставку в розмірі 2,50% в день. Кредит надається клієнту в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною договору.
Клієнт зобов'язаний своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Договір та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем з використанням електронного підпису W3446.
Відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 18 березня 2025 року на картку № НОМЕР_1 17 квітня 2024 року було зараховано 7500,00 грн.
29 серпня 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Свеа фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-26/24, відповідно до якого кредитор (ТОВ «Стар файненс груп») передав у повному обсязі, а новий кредитор (ТОВ «Свеа фінанс») прийняв у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за договором про надання фінансового кредиту №21874-04/2024 від 17 квітня 2024 року, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до цього договору.
Долучений до матеріалів справи розрахунок свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань, в останнього виникла заборгованість у розмірі 21562,50 грн; з яких 7500 грн - заборгованість по тілу кредиту, 14062,50 грн - заборгованість по відсотках.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 7 та 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
ОСОБА_1 будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитні документи, погодив, таким чином, умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (адреса місця знаходження: бульвар Вацлава Гавела, 6 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 37616221) 21562 (двадцять одна тисяча п'ятсот шістдесят дві) грн 50 коп заборгованості за кредитним договором, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.М. Кірічук