провадження №2/279/1173/25
Справа № 279/2215/25
24 червня 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Казенного підприємства "Кіровгеологія" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплат при звільненні,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до звернувся до суду з позовом до Казенного підприємство "Кіровгеологія" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплат при звільненні, в якому просив визнати незаконним його звільнення, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду.
Ухвалою від 10.04.2025 року відкрито провадження у справі.
12.05.2025 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, в якій просив визнати незаконними та скасувати накази №37/ос від 20.03.2025 року та №55/0с від 14.04.2025 року, поновити його на роботі на посаді заступника директора КП "Кіровгеологія" з 14.04.2025 року, стягнути з відповідача на його користь недоплачену заробітну плату за жовтень 2024 року-березнь 2025 року в розмірі 97360,08 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 18532,03 грн., вихідну допомогу у розмірі 19985,00 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.04.2025 року по 11.05.2025 року в розмірі 22840,08 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
Уточнена заява позивача є новим позовом, оскільки у ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога стягнення грошових коштів, та вимога про скасування наказу від 20.03.2025 року та наказу від 14.04.2025 року, поновлення на роботі, які не були заявлені первісно.
У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову, такий правовий висновок надано Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у рішенні від 01.11.2021 року в справі № 405/3360/17.
Таким чином, судом встановлено, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України, а саме позивачем не чітко викладено зміст позовних вимог та правові підстави позову, не зазначено обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем при зверненні до суду також заявлено вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.
Моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).
Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).
Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Відповідно до п.п. 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3028 грн.
Тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн. Отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір розміром 1211,20 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди. Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами:Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Коростень/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA338999980313161206000006827, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява по справі оформлена з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 187 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Казенного підприємства "Кіровгеологія" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплат при звільненні залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
В разі неусунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом