провадження №1-кс/279/872/25
Справа № 279/3435/25
23 червня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно ,-
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшло вищезазначене клопотання в якому заявник просить слідчого суддю скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду від 06.06.2025 по справі 279/3435/25 (провадження 1-кс/279/796/25) на транспортний засіб марки «Nissan Qashqai» р.н. НОМЕР_1 .
В обґрунтування заявлених вимог в клопотанні зазначено, що на даний час потреба в арешті відпала так, як експертом вже проведено огляд автомобіля та зафіксовано інформацію, яка цікавила слідство.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що в межах кримінального провадження з автомобілем щодо якого подано клопотання про скасування арешту на майно проведені всі необхідні слідчі дії, в подальшому утриманні автомобіля відпала потреба.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.
Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.
Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.
У контексті клопотання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності примусового, тобто без добровільної згоди особи, вилучення з її володіння та користування речей, предметів, документів, а також їх подальше утримання органом досудового розслідування.
Так, процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.
У силу ст. 9 КПК при виконанні вказаного вище обов'язку слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, статтею 8 КПК наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, саме слідчий суддя шляхом безпосереднього застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження, та зобов'язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Таким чином, вищенаведене доводить, що на теперішній час потреба у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відсутня, оскільки подальше перебування майна під арештом не відповідає наведеній у ст. 170 КПК меті та завданню його застосування, що вимагає від слідчого судді прийняття рішення, яке б усунуло спричинені негативні наслідки та відновило у повному обсязі права власників.
У той же час, враховуючи характер кримінального правопорушення, за яким розпочато кримінальне провадження, та обставини, які можуть виникнути під час здійснення досудового розслідування, свідчить про необхідність залишення у кримінальному провадженні заборони відчужувати та розпоряджатися автомобілем «Nissan Qashqai» р.н. НОМЕР_1 .
Таким чином, клопотання власника майна підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду від 06.06.2025 по справі 279/3435/25 (провадження 1-кс/279/796/25) на транспортний засіб марки «Nissan Qashqai» р.н. НОМЕР_1 , шляхом скасування заборони позбавлення права користування вказаним транспортним засобом, залишивши заборону відчужувати та розпоряджатися вказаним майном.
Транспортний засіб марки «Nissan Qashqai» р.н. НОМЕР_1 передати власнику ОСОБА_3 на відповідальне зберігання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1