Справа № 296/2961/25
2/296/1838/25
"19" червня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі: головуючого судді Драча Ю.І.,
за участю секретаря судового засідання Дальянської В.Ю.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління житлового господарства Житомирської міської ради про визнання права постійного користування квартирою та права на приватизацію квартири
ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом в якому просить суд: визнати за нею, як за наймачем, право постійного користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 та визнати право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона є донькою та спадкоємицею після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 1978 мати працювала у Державному Житомирському обласному музичному театрі та їй було надано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . У даній квартирі позивач зареєстрована та проживає з народження. Після смерті матері ОСОБА_2 дізналась, що квартира не приватизована та розпочала займатись оформленням документів, однак їй не вдалося віднайти ордер на підставі якого відбулось вселення у спірну квартиру. 18.02.2025 позивач у справі звернулась до Начальника управління житлового господарства Житомирської міської ради із заявою про приватизацію квартири, однак отримала відмову у зв'язку з відсутністю ордеру, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
01.04.2025 відповідачем у справі подано заяву про розгляд справи за відсутності представника. Заперечують проти стягнення з відповідача судових витрат, так відповідачем не порушено жодних прав позивача та в позові не ставиться питання щодо порушення прав позивача міською радою.
30.05.2025 протокольною хвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
Представник відповідача в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити з підстав викладених в ньому.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 (до шлюбу - ОСОБА_5 ) є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
ОСОБА_3 з 21.09.1978 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 працювала у Державному Житомирському обласному музичному театрі, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 29-31) та їй було їй було надано у користування квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповіді Комунального підприємства «Житомирського академічного українського музично-драматичного театру ім. І.А. Кочерги» № 149/3 вбачається, що ОСОБА_3 дійсно працювала у театрі 1978-1996 рр. Жодних документів щодо надання квартир (копії ордерів взагалі не робились) в архіві театру немає. Також зазначено, що можливо у той час квартири видавались за рішенням профспілкового комітету. Протоколи засідання профспілкового комітету за 1993 рік передані на постійне зберігання в Державний архів Житомирської області (а.с. 35).
Відповідно до відповіді Державного архіву Житомирської області від 28.12.2023 № М-5348/02 у протоколах засідань профспілкового комітету Житомирського державного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.А. Кочерги за 1993 рішення щодо надання квартири ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ) в м. Житомир не виявлено. Протоколи засідань профспілкового комітету, накази з основної діяльності Житомирської обласної державної філармонії та накази з основної діяльності Житомирського державного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.А. Кочерги за 1993 на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходили, тому надати інформацію щодо надання квартири ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ) в м. Житомир неможливо (а.с. 36).
Разом з цим, ОСОБА_3 користувалась квартирою та оплачувала житлово-комунальні послуги, що підтверджується копією договору № 64995 про надання послуг з газопостачання від 14.12.2006 року (а.с. 38-39), копією розрахункової книжки з оплати за квартиру, комунальних та інших послуг та електроенергії на 1997-1998 роки (а.с. 40-42).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 14).
Дочка померлої, яка є позивачем у даній справі, проживає у спірній квартирі, за її словами з народження. Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 02.01.2025 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 26.04.2006 року (а.с. 11).
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні, яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Відповідно до пп. 17, 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань жилого-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 № 109/17404), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім її на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, та надає чітко визначений перелік документів, зокрема, копію ордеру про надання жилої площі.
Однак, у позивача, як спадкоємиці після матері ОСОБА_3 та у квартиронаймача ОСОБА_3 відсутній ордер на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 зверталась до Управління житлового господарства Житомирської міської ради з метою приватизації квартири, однак їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю ордеру на вселення (а.с. 18-19).
Згідно ч. 10, 11ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають право відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Відповідно до ч. 2ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідниках, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-памяток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обовязкового) віднесення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться у користуванні позивача, до зазначеного переліку не відноситься.
Згідно ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Згідно до змісту ч.3ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду", передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженогонаказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396( далі - Положення) громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації.
Відповідно до п.18 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 №396зареєстрованому у Міністерстві юстиції України від 29.01.2010 за №109\17404 громадянином до органу приватизації подаються: заява на приватизацію, довідка про склад сім'ї, копія ордеру, документ, що підтверджує про невикористання такого права.
Відповідно до п. 10 ч. 1ст. 15 ЖК України, до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів віднесено видача ордерів на жилі приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
За змістом ст. 58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.
Відповідно до п. п. 69, 70, 72 Постанови ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»(розділ IV), ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.
Ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.
При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 і 5статті 2 цього Закону.
Відповідно до п. 11ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» об'єктом приватизації є квартири, які перебувають в віданні місцевих Рад, державних підприємств, установ, організацій, незалежно від їх відомчої належності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», - приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
З аналізу вказаних правових норм випливає, що ордер це документ, що має тимчасову дію та є законною підставою вселення особи до житлового приміщення.
Матеріалами справи також встановлено, що квартиронаймачем неможливо надати ордер на підставі якого її матері було надано у користування квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з цим, судом встановлено, що матері позивача та на час розгляду справи судом сама позивач ОСОБА_2 користується вказаною квартирою, зареєстрована в ній, оплачує житлово-комунальні послуги.
Тому, суд приходить до висновку, що позивач має право на проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та на її приватизацію.
Позивачка не заявляла вимог про стягнення судового збору, тому на підставі ст. 13 ЦПК України, суд залишає витрати по сплаті судового збору за позивачем.
Керуючись ст. ст.4,5,12,13,76-81,89,258,263-265ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , як за наймачем право постійного користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 24,15 кв.м., житловою площею 11 кв. м.
Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 24,15 кв.м., житловою площею 11 кв. м.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя Ю. І. Драч