24 червня 2025 р. Справа № 440/12350/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/12350/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №163850008173 від 29 травня 2024 року про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 травня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоди роботи: в колгоспі 07 квітня 1984 року по 04 листопада 1987 року, з 18 серпня 1991 року по 16 серпня 1993 року згідно із записами трудової книжки від 13 травня 1987 року серія НОМЕР_1 ; періоди роботи в колгоспі «Прапор комунізму» Кобеляцького району Полтавської області відповідно до уточнюючої довідки від 12 квітня 2024 року № Б-01-09/118, виданої трудовим архівом Кобеляцької міської ради Полтавської області; період роботи з 13 грудня 1993 року; період роботи з 12 липня 2002 року по 15 липня 2003 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії № 163850008173 від 29 травня 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 07 липня 1984 року по 04 лютого 1987 року, з 13 лютого 1987 року по 12 серпня 1991 року, з 18 серпня 1991 року по 16 серпня 1993 року та з 13 грудня 1993 року по 15 липня 2003 року згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 13 лютого 1988 року та вкладення у трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_2 від 10 січня 1991 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за призначенням / перерахунком пенсії від 22 травня 2024 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на п. 3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Коли в трудовій книжні відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудової договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 163850008173 від 29.05.2024 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-ІV.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції, шо суд І інстанції дійшов до хибного висновку щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи з 07 липня 1984 року по 04 лютого 1987 року, з 13 лютого 1987 року по 12 серпня 1991 року, з 18 серпня 1991 року по 16 серпня 1993 року та з 13 грудня 1993 року по 15 липня 2003 року, оскільки трудова книжка містить недоліки в оформленні. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивачки становив 14 років 2 місяць 25 днів, що не достатньо для призначення пенсії за віком.
Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому остання зазначає, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою за призначенням / перерахунком пенсії від 22 травня 2024 року, у якій просила призначити пенсію за віком.
До вказаної заяви згідно розписки-повідомлення додано, зокрема: диплом (свідоцтво, атестат) про навчання; довідку про відкриття рахунку в банку; довідку про зміну назви організації; довідку про прийняття на роботу (навчання); довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт або ID-картка або посвідку; свідоцтво про народження дитини; свідоцтво про шлюб; трудову книжку або документи про стаж.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії № 163850008173 від 29 травня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Вказане рішення обґрунтоване тим, що: дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 22 травня 2024 року. Пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить 60 років. Вік заявниці 60 років 7 місяців 27 днів. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить 30 років. Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. Страховий стаж з 01 липня 2000 року зараховується згідно даних персоніфікованого обліку. Підпунктом 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 (далі - Інструкція), передбачено, що всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення з роботи вносяться після видання наказу (розпорядження) та виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів. У разі звільнення працівника всі записи про роботу, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Згідно зі статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Результати розгляду документів, доданих до заяви: страховий стаж особи становить 14 років 2 місяці 25 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи в колгоспі 07 квітня 1984 року по 04 листопада 1987 року, з 18 серпня 1991 року по 16 серпня 1993 року згідно із записами трудової книжки від 13 травня 1987 року серія НОМЕР_1 , оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні). Крім того, в уточнюючій довідці від 12 квітня 2024 року № Б-01-09/118 відсутнє або скорочено по батькові заявниці; період роботи з 13 грудня 1993 року, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи. Крім того, записи в трудовій книжці не підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків); період роботи з 12 липня 2001 року по 15 липня 2003 року, оскільки в записі про звільнення з роботи наявне виправлення в даті наказу. Період роботи з 12 липня 2001 року по 15 липня 2003 року зараховано страхового стажу згідно інформації про сплату страхових внесків, яка міститься в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Для зарахування до страхового стажу: періодів в колгоспі 07 квітня 1984 року по 04 листопада 1987 року, з 18 серпня 1991 року по 16 серпня 1993 року, необхідно надати уточнюючий документ про приналежність даних, зазначених в архівній довідці від 12 квітня 2024 року № Б-01-09/118, заявниці; періоду з 13 грудня 1993 року, необхідно надати довідку про заробітну плату помісячно та підтвердження первинними-документами (наказами на прийняття та звільнення, особовими рахунками та відомостями про нарахування заробітної плати), а сервісному центру Пенсійного фонду України за місцем звернення заявниці ініціювати зустрічну перевірку; періоду з 12 липня 2001 року по 15 липня 2003 року, необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи на підставі первинних документів за час виконання робіт та довідку про реорганізацію підприємства.
Не погодившись з протиправними діями відповідача, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.05.2024 № 163850008173 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
З метою належного та повного захисту порушених прав позивачки, суд першої інстанції зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 07 липня 1984 року по 04 лютого 1987 року, з 13 лютого 1987 року по 12 серпня 1991 року, з 18 серпня 1991 року по 16 серпня 1993 року та з 13 грудня 1993 року по 15 липня 2003 року згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 13 лютого 1988 року та вкладення у трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_2 від 10 січня 1991 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за призначенням / перерахунком пенсії від 22 травня 2024 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом №1058-IV.
Частиною 1 ст. 5 Закону №1058-IV встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно зі ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, зокрема, мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частинами 1 і 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі по тексту також - № 10588-IV) визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу; з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Судова колегія відмічає, що позивачка досягнула 60-річного віку 25.09.2023. Таким чином, для призначення позивачці пенсії за віком після набуття нею встановленого законом 60-річного віку, її загальний страхований стаж повинен був становити не менше 29 років.
За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Обсяг страхового стажу (стажу роботи) є одним із основних чинників для визначення розміру пенсійних виплат.
За змістом частини першої ст. 1 Закону №1058 термін “страховий стаж» визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях. (ч.ч.2,3 ст. 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абз.1 ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Як встановлено судовим розглядом, 22.05.2024 позивачка звернулася із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком.
Рішенням від 29.05.2024 №163850008173 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачці в призначенні пенсії за відсутності необхідного стажу роботи, так страховий стаж особи становить 14 років 02 місяця 25 днів. До страхового стажу не зараховані:
- періоди роботи в колгоспі 07 квітня 1984 року по 04 листопада 1987 року, з 18 серпня 1991 року по 16 серпня 1993 року згідно із записами трудової книжки від 13 травня 1987 року серія НОМЕР_1 , оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні). Крім того в уточнюючій довідці від 12 квітня 2024 року № Б-01-09/118 відсутнє або скорочено по батькові заявниці;
- період роботи з 13 грудня 1993 року, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи. Крім того, записи в трудовій книжці не підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків);
- період роботи з 12 липня 2001 року по 15 липня 2003 року, оскільки в записі про звільнення з роботи наявне виправлення в даті наказу.
Для зарахування до страхового стажу:
- періодів роботи в колгоспі 07 квітня 1984 року по 04 листопада 1987 року, з 18 серпня 1991 року по 16 серпня 1993 року - необхідно надати уточнюючий документ про приналежність даних, зазначених в архівній довідці від 12 квітня 2024 року № Б-01-09/118, заявниці;
- періоду з 13 грудня 1993 року - необхідно надати довідку про заробітну плату помісячно та підтвердження первинними-документами (наказами на прийняття та звільнення, особовими рахунками та відомостями про нарахування заробітної плати), а сервісному центру Пенсійного фонду України за місцем звернення заявниці ініціювати зустрічну перевірку;
- періоду з 12 липня 2001 року по 15 липня 2003 року - необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи на підставі первинних документів за час виконання робіт та довідку про реорганізацію підприємства.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
З 11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі по тексту також - № 1058-IV).
Відповідно до п.4.2 розділу ІV Постанови від 25.11.2005 № 22-1 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування.
Трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Проте окремі недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №428/7863/17 та враховується судом на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Вищезазначеній правовій нормі кореспондують приписи п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, згідно з якими основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів.
За змістом п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Поряд із цим, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи-працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права та інтереси.
Як вбачається з копії трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 від 13.02.1988 серії НОМЕР_1 (а.с.11-12, 55-59), з 07 липня 1984 року прийнята в члени колгоспу «Прапор комунізму» та 04 лютого 1987 року звільнена з членів колгоспу (з 07 липня 1984 року прийнята на роботу в колгосп «Прапор комунізму» різноробочою, з 23 листопада 1986 року переведена на роботу в дитячий садок №3 та 04 лютого 1987 року звільнена); з 13 лютого 1987 року зарахована на роботу учнем друкаря високого друку в Кобеляцьку міжрайонну друкарню, з 05 жовтня 1987 року присвоєний 3-й розряд друкаря високого друку, 12 серпня 1991 року звільнена з роботи; з 18 серпня 1991 року прийнята в члени колгоспу «Прапор» та направлена в бригаду №3 дояркою та 16 серпня 1993 року звільнена з членів колгоспу «Прапор».
Згідно із відомостями в такій трудовій книжці колгоспника у розділі «Трудова участь в громадському господарстві» зазначено про виконання ОСОБА_1 річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві: в 1984 році - мінімум 120, виконано 129; в 1985 році - перебувала в дискретній відпустці; в 1986 році - мінімум 95, виконано 99; в 1987 році - мінімум 21, виконано 22; в 1991 році - мінімум 220, виконано 113; в 1992 році - мінімум 200, виконано - 307; в 1993 році - мінімум 200, виконано 175.
Відповідно до змісту архівної довідки № Б-01-09/118 від 12 квітня 2024 року, виданої Трудовим архівом Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 66/, у відомостях нарахування заробітної плати колгоспникам колгоспу «Прапор комунізму» Кобеляцького району Полтавської області значиться ОСОБА_2 за 1986,1987,1991,1993 роки та є такі дані про відпрацьовані вихододні: серпень 1986 року - 11, вересень 1986 року - 26, жовтень 1986 року - 21, листопад 1986 року - 16, грудень 1986 року - 24,5; серпень 1991 року - 18, вересень 1991 року - 27, жовтень 1991 року - 25, листопад 1991 року - 24, грудень 1991 року - 19; січень 1993 року - 29, лютий 1993 року - 23, березень 1993 року - 26, квітень 1993 року - 25, травень 1993 року - 25, червень 1993 року - 17, липень 1993 року - 15, серпень 1993 року - 13. (*- так у документах. Підстава: ф. №69 , од.зб.1, спр.465,470,489,500,арк.54,27,213,15.) У відомостях нарахування заробітної плати колгоспникам КСП «Прапор» Кобеляцького району Полтавської області значиться ОСОБА_1 * 1992, 1998, 1999 роки, ОСОБА_1 .* за 1994 рік, ОСОБА_1 * за 1995, 1997 роки, ОСОБА_1 Вас.* за 1996, 2001, 2002 роки, ОСОБА_1 .* за 2000, 2003 роки та є такі дані про відпрацьовані вихододні по роках: 1992 - 307; 1994 - 267; 1995 - 301; 1996 - 37; 1997 - (прочерк); 1998 - 6; 1999 - (прочерк); 2000 - 132; 2001 - 180 ТОВ «АФ «Прапор»; 2002 - 264; 2003 - 51 (*-так у документах. Підстава: ф. №69 , од.зб.1, спр.86,91,95,102,107,арк.14,1,1,1,1.). Згідно наказів директора з особового складу по Кобеляцькій міжрайонній друкарні Полтавської області ОСОБА_3 * прийнято на роботу з 13 лютого 1987 року (наказ №19 від 13.02.1987 року), звільнена з 12 серпня 1991 року (наказ №40 від 09.08.1991 року). (*-так у документах. Підстава: ф. №112 , од.зб.1, спр.21,27,арк.51,42).
Таким чином, ОСОБА_1 виконала свій річний мінімум трудової участі в громадському господарстві.
Крім того, в архівній довідці від 12 квітня 2024 року № Б-01-09/118 зазначені дані щодо трудової діяльності позивача та дані про відпрацьовані вихододні по роках, що були передані на зберігання до Трудового архіву Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області. При цьому суд враховує, що у вказаній довідці відображено прізвище, ім'я та по батькові у повній відповідності до документів, що перебувають в архіві.
Доказів на підтвердження недостовірності записів в довідці від 12 квітня 2024 року №Б-01-09/118 відповідачем до суду не надано та відповідних доводів не заявлено.
Суд зауважує, що відсутність або скорочення по батькові у такій довідці не може бути підставою для позбавлення права позивача на врахування до страхового стажу періодів її роботи з 07 липня 1984 року по 04 лютого 1987 року як члена та працівника колгоспу «Прапор комунізму», з 13 лютого 1987 року по 12 серпня 1991 року як працівника Кобеляцької міжрайонної друкарні та з 18 серпня 1991 року по 16 серпня 1993 року як члена та працівника колгоспу «Прапор».
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року № 252), заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не записуються /пункт 2.2/.
Усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження). Записи виробляються арабськими цифрами (число та місяць двозначними). Наприклад, якщо робітника або службовця прийнято на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 р.) записується: "1984.05.01", у трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.: "05.01.84 ". Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору /пункт 2.3/.
У разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу /пункт 2.5/.
Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. повинні повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження чи невідповідності їх фактично виконуваної роботі виправлення відомостей про роботу провадиться на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Свідчення не можуть бути підставою для виправлення внесених раніше записів /пункт 2.8/.
У розділах "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. При необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після вказівки відповідного порядкового номера, дати внесення запису у графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою професією (посадою)" і в графі 4 повторюється дата і номер наказу (розпорядження) адміністрації, запис з якого неправильно внесено до трудової книжки /пункт 2.9/.
Разом з тим, судова колегія зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Така правова позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Доказів на підтвердження недостовірності записів у вкладенні до трудової книжки позивача щодо періоду її роботи з 13 грудня 1993 року по 15 липня 2003 року відповідачем суду не надано та відповідних доводів не заявлено.
За таких обставин хибним є мотив відповідача стосовно відсутності підстав для зарахування періоду трудової діяльності позивача з 13 грудня 1993 року по 15 липня 2003 року згідно записів вкладення у трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_2 від 10 січня 1991 року до її страхового стажу.
Відтак, трудова книжка є достатньою підставою для підтвердження стажу роботи для призначення (перерахунку) пенсії. Водночас, не зарахування цього періоду до страхового стажу позивачки лише через не значену дату підстави звільнення - є необґрунтованим та протиправним, оскільки відповідальність за правильність ведення трудових книжок лежить на роботодавцеві, а не на працівникові.
Так, приймаючи оскаржуване рішення, пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку з яким погоджується колегія суддів, що оскільки відповідачем необґрунтовано відмовлено в зараховуванні до страхового стажу періоду роботи позивачки з 07 липня 1984 року по 04 лютого 1987 року, з 13 лютого 1987 року по 12 серпня 1991 року, з 18 серпня 1991 року по 16 серпня 1993 року та з 13 грудня 1993 року по 15 липня 2003 року, оскаржуване рішення від 29.05.2024 № 163850008173 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, належним способом захисту та відновлення права позивачки у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 07 липня 1984 року по 04 лютого 1987 року, з 13 лютого 1987 року по 12 серпня 1991 року, з 18 серпня 1991 року по 16 серпня 1993 року та з 13 грудня 1993 року по 15 липня 2003 року згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 13 лютого 1988 року та вкладення у трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_2 від 10 січня 1991 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за призначенням / перерахунком пенсії від 22 травня 2024 року.
Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 по справі № 440/12350/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк