24 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/3618/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та залучення третьої особи у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірними дії, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу по мобілізації позивача та направлення його до Військової частини НОМЕР_1 ;
скасувати накази ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2025 №43 в частині призову до Збройних Сил України солдата ОСОБА_1 та від 14.02.2025 №44 в частині призову до Військової частини НОМЕР_1 позивача;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ, яким виключити позивача зі списків особового складу частини з дня набрання рішенням суду законної сили.
Суд ухвалою від 23.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Необхідність проведення розгляду справи з викликом сторін обґрунтована тим, що вирішення спірних правовідносин вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, встановлення яких можливе лише шляхом надання сторонами пояснень. Також просив залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача - Акціонерного товариства «Укрсиббанк».
Згідно з п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами ч.1 ст.259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Враховуючи наведене, вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, здійснюється судом за власним переконанням, з урахуванням приписів ч.3 ст.257 КАС України або за відповідним клопотанням позивача.
Так, особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження передбачені ст.262 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною п.2 ч.6 ст.262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд наголошує, що підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
З наведеного слідує, що під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, учасники справи не позбавлені права заявляти заяви по суті справи та клопотання з процесуальних питань. У судовому ж засіданні, заслуховуються виключно усні пояснення.
Суд звертає увагу, що за приписами ч.2 ст.152 КАС України заявами по суті справи є позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами подані всі заяви по суті справи, з огляду на що, суд не знаходить достатніх підстав для призначення та проведення судового засідання.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Таким чином, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у задоволенні клопотання про розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін слід відмовити.
Щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача - Акціонерного товариства «Укрсиббанк», суд зазначає про таке.
Приписами ч.2 ст.49 КАС України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Таким чином, обов'язковою підставою для залучення у справу третіх осіб є вплив рішення суду на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Суд зазначає, що рішення чи дії/бездіяльність суб'єктів владних повноважень можуть справляти певний вплив на права, обов'язки та інтереси третіх осіб, проте такий вплив має бути безпосереднім. Тобто, у разі винесення судом рішення, обставини справи, встановлені судовим рішенням, матимуть юридичні наслідки при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
Враховуючи наведене, зважаючи на зміст заявлених клопотань, обсяг і межі спірних правовідносин, визначених у позовній заяві, суб'єктного складу сторін, суд приходить до висновку, що вони не містять в собі фактичних чи юридичних передумов вважати, що судове рішення в цій справі може будь-яким чином вплинути на права і обов'язки АТ «Укрсиббанк».
Таким чином, оскільки суб'єктом звернення не доведено підстав для залучення даної особи у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, та яким чином ухвалене в майбутньому рішення суду безпосередньо впливає на прав чи обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін у справі, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.167, 195, 260, 262, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та залучення третьої особи - відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Житняк