Справа № 154/908/25
Провадження № 2/159/1022/25
(заочне)
24 червня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого судді Лесика В.О.,
з участю секретаря судового засідання Куптій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами ,
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, у якому прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість:
1)за кредитним договором № 7914352 від 08.04.2024 року в розмірі 27025 грн., що складається з: 5000 грн.- сума заборгованості за основним зобов'язанням; 14685 грн.- сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 550 грн. - заборгованості за комісією за надання кредиту; 6790 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);
2)за кредитним договором № 34309-04/2024 від 20.04.2024 року в розмірі 8250 грн., що складається з: 2500 грн.- сума заборгованості за основним зобов'язанням; 4500 грн.- сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1250 грн. - сума заборгованості по штрафним санкціям;
3)за кредитним договором № 13287-04/2024 від 08.04.2024 року в розмірі 16800 грн., що складається з: 4800 грн.- сума заборгованості за основним зобов'язанням; 12000 грн.- сума заборгованості за процентами за користування кредитом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач уклала вищезазначені кредитні договори та отримала кошти. Незважаючи на виконання позивачем умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання по кредитних договорах перед позивачем не виконала, внаслідок чого у позичальника перед позикодавцем виник борг, сума якого заявлена до стягнення.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на позов.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Рух справи в суді.
Позовну заяву подано до суду 11.04.2025.
Ухвалою судді від 11.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання. Одночасно, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Позиція учасників судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач в силу вимог ст. 128 ЦПК України, будучи двічі належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася без повідомлення причин.
Враховуючи згоду позивача, керуючись ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Щодо укладення договору про споживчий кредит №7914352 від 08.04.2024 року.
Відповідно до копії договору про споживчий кредит №7914352 від 08.04.2024 року між ТОВ «Мілоан та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про споживчий кредит. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 381227.
За умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 5000 грн. строком на 345 днів, з 08.04.2024 ( п.1.2, п.1.3 договору).
Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитів здійснюється позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів , наведеними додатку №1 до Договору (п.1.4 договору). Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом )за умови дотримання Графіку платежів) - 19.03.2025.
Згідно п.1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 342287,50 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 124569,83 відсотків річних.
Комісія за надання кредиту становить 575 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1 договору).
Тип процентної ставки за цим Договором - фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановленні п.п.2.2.2.,2.2.3 цього Договору.
Згідно із пунктами 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Укладення ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Отримання коштів відповідачем в сумі 5000 грн., підтверджується платіжним дорученням №127756345 від 08.04.2024 року.
28.08.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №280820242, у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 від 28.08.2024 року до договору факторингу №280820242 заборгованість відповідача в розмірі 27025 грн., з яких:
-5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-14685 грн. - сума заборгованості за відсотками;
-550 грн. - заборгованість за комісією;
-6790 грн. - заборгованість за неустойкою (штраф, пенею).
Щодо укладення кредитного договору №34309-04/2024 від 20.04.2024 року
20 квітня 2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 34309-04/2024 та паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до умов укладеного між сторонами фінансового кредиту, ТзОВ «Аванс Кредит»» надало ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності позику в сумі 2500 гривень. Позика надана на строк 120 днів. Дата надання кредиту 20.04.2024 року (п.1.1. п.1.2 договору).
Денна процентна ставка - 1,5 % на день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в 1.2 цього Договору (п.1.4.1 договору).
Згідно п.1.6. кредит надається клієнту в безготівковій формі у національні валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5167-80ХХ-ХХХХ-5359.
Згідно із пунктами 7.1. договору, цей договір вважається укладеним з моменту й ого підписання електронним підписами Сторін та діє протягом строку вказаного в п.1.2. цього Договору.
20 серпня 2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТзОВ «Аванс Кредит» був укладений договір факторингу №20082024. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ТзОВ «Аванс Кредит» , а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 20.08.2024 року до договору факторингу №20082024 заборгованість відповідача в розмірі 8250 грн., з яких:
-2500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-4500 грн. - сума заборгованості за відсотками;
-1250 грн. - заборгованість по штрафним санкціями.
Розрахунком суми заборгованості по кредитному договору доводиться та обставина, що у відповідача перед позивачем наявна сума заборгованості станом на 31.01.2025 року в розмірі 8250 грн., що складається з: 2500 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 4500грн. - заборгованості за відсотками та 1250 грн. заборгованість по штрафним санкціями.
Щодо укладення кредитного договору №13287-04/2024 від 08.04.2024 року
08 квітня 2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 13287-04/2024 та паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до умов укладеного між сторонами фінансового кредиту, ТзОВ «Аванс Кредит» надало ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності позику в сумі 5000 гривень. Позика надана на строк 120 днів. Дата надання кредиту 08.04.2024 року (п.1.1. п.1.2 договору).
Денна процентна ставка - 2,50% на день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в 1.2 цього Договору (п.1.4.1 договору).
Згідно п.1.6. кредит надається клієнту в безготівковій формі у національні валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5167-80ХХ-ХХХХ-5359.
Згідно із пунктами 7.1. договору, цей договір вважається укладеним з моменту й ого підписання електронним підписами Сторін та діє протягом строку вказаного в п.1.2. цього Договору.
19 вересня 2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТзОВ «Аванс Кредит» був укладений договір факторингу №19092024. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ТзОВ «Аванс Кредит» , а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 19.09.2024 року до договору факторингу №19092024 заборгованість відповідача в розмірі 16800 грн., з яких:
- 4800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 12000 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Розрахунком суми заборгованості по кредитному договору доводиться та обставина, що у відповідача перед позивачем наявна сума заборгованості станом на 31.01.2025 року в розмірі 16800 грн., що складається з: 4800 грн. - заборгованості за основною сумою боргу; 12000 грн. - заборгованості за відсотками.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов до таких висновків.
Щодо порядку укладення кредитних договорів та стягнення відсотків.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст.ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення договорів» доведено факт укладення 08.04.2024 року між первісними кредиторами ТОВ «Мілоан» , ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 кредитних договорів № 7914352 від 08.04.2024 року, №13287-04/2024 від 08.04.2024 року, №34309-04/2024 від 20.04.2024 року в електронній формі, які підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Аванс Кредит» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, надавши кредит в сумах : 5000 грн., 2500 грн. та 5000 грн. відповідачу ОСОБА_1 .
За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми кредитних коштів, сплати відсотків, не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість
Отже, беручи до уваги те, що відповідач, отримавши кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернула, а також відсотки, у встановлених у договорах розмірі на користь позивача не сплатила, суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення основного боргу у загальному розмірі 12300 грн. та сплати відсотків 31385 грн. підлягає задоволенню, що разом становить 43685 грн.
Щодо стягнення комісій за договором №7914352 укладеним 08.04.2024 між ОСОБА_1 і ТОВ «Мілоан».
Так, у договорі про споживчий кредит №7914352 укладеним 08.04.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» містяться умови про комісію за надання кредиту, за управління та обслуговування кредиту, а саме:
У пунктах 1.5.1 та, зокрема, у пункті 2.2.1 визначено «позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1-1.5.3 договору, в термін (дату), вказаний в п. 1.4.
Аналіз змісту вказаного договору, який є ідентичним щодо порядку нарахування комісії свідчить про те, що в них не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому ТОВ «Мілоан» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення договорк про споживчий кредит щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати комісії за надання кредиту, є нікчемними відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Вказане відповідає змісту правової позиції Верховного Суду у справі № 582/202/22 від 09 жовтня 2024 року.
Отже, підстав для нарахування та стягнення комісії за таким договором немає, а тому в цій частині вимога позивача про стягнення комісії в розмірі 550 грн. не підлягає задоволенню.
Щодо стягнення пені та штрафних санкцій.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафних санкцій за договором №7914352 укладеним 08.04.2024 між ОСОБА_1 і ТОВ «Мілоан» та договором № 34309-04/2024, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Аванс Кредит», суд зазначає таке.
Так, згідно з доданими розрахунками нарахована позивачем (неустойки, штраф ,пені) з 08.04.2024 року в розмірі 6790 грн. та штрафні санкції з 20.08.2024 по 31.05.2025 в розмірі 1250.
Разом з тим, відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд робив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Так, з 24.02.2022 і дотепер в Україні діє воєнний стан.
Отже, нарахування позивачем з 08.04.2024 року пені в розмірі 6790 грн. та штрафних санкцій з 20.08.2024 по 31.05.2025 в розмірі 1250 грн. у період дії воєнного стану є безпідставними, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача заборгованості за тілом кредиту 12300 грн. та сплати відсотків 31385 грн., а всього 43685 грн.
Щодо укладення договорів факторингу.
У частині укладення договору факторингів, а саме: укладених між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Мілоан» та між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Аванс Кредит», то суд вважає їх належними доказами переходу прав вимог до боржника за кредитними договорами № 7914352 від 08.04.2024 року, №13287-04/2024 від 08.04.2024 року, №34309-04/2024 від 20.04.2024 , при цьому керується наступним.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Відповідно до договору факторингів, а саме: №28082024/25 від 28.08.2024 передбачено відступлення прав вимоги згідно з Реєстром боржників №1 від 28.08.2024 року, №20082024 від 20.08.2024 передбачено відступлення прав вимоги згідно з Реєстром боржників від 20.08.2024 року та №19092024 від 19.09.2024 передбачено відступлення прав вимоги згідно з Реєстром боржників від 19.09.2024 року в яких зокрема, міститься інформація щодо заборгованості відповідача.
Отже, матеріалами справи підтверджено перехід права вимоги за вказаним договором позики до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, виходячи з такого розрахунку: сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 43685 грн., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2540,14 гривень: 43685 грн. х 100 % : 52075 грн. х 3028 грн. = 2540,14 грн
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 247, 263, 265, 268,280-282 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 546, 625, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів » заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 43685 (сорок три тисячі шістсот вісімдесят п'ять грн.) .
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів » 2540,14 (дві тисячі п'ятсот сорок грн.14 коп. ) гривень сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місце знаходження: 01032, вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ, 01032.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 .
Судове рішення складено 24 червня 2025 року.
Головуючий: В.О.Лесик