Ухвала від 24.06.2025 по справі 156/703/25

Справа № 156/703/25

провадження № 2/156/304/25

УХВАЛА

24 червня 2025 року сел.Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., перевіривши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Санфорд Капітал» звернувся через систему «Електронний суд» до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №Р24.22184.004185437 від 07.08.2018 у розмірі 93843,38 грн., а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право вимоги за вищевказаним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 . Відповідач умови вказаного договору не виконав, у зв'язку з чим утворилась вказана заборгованість.

Ухвалою суду від 16.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме надання обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.

Від представника позивача 23.06.2025 надійшла заява про усунення недоліків та зменшення позовних вимог.

В обґрунтування заяви зазначено, що серед додатків до позовної заяви міститься виписка з рахунку позичальника за кредитним договором №P24.22184.004185437 зі змісту якої вбачається, коли і в якому розмірі відповідач отримав грошові кошти від банку, і коли, в якій сумі повернув на користь банку кошти, а також, яким чином повернуті кошти були розподілені банком. Відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 98639,00 грн.; сплачено банку 60017,06 грн., з яких на погашення тіла кредиту 10521,83 грн., на погашення процентів 2019,11 грн. Таким чином, з урахуванням суми погашення основного боргу у розмірі 10521,83 грн., заборгованість за тілом кредиту становить 88117,17 грн. (98639,00 - 10521,83). Щодо заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками, які були розраховані банком, то з графіку щомісячних платежів за кредитним договором слідує, що банком розраховано суму процентів за користування кредитом у розмірі 5953,44 грн. Водночас, відповідно до виписки з рахунку позичальника ОСОБА_1 за період з 07.08.2018 (дата укладення угоди) і до 17.09.2019 (дата останньої операції по рахунком) було сплачено 2019,11 грн. усіх процентів, тому, з урахуванням наведеного, позивачеві залишалось сплатити лише 3934,33 грн. (5953,44 -2019,11).

На підставі викладеного представник позивача заявляє про зменшення позовних вимог та просить вважати недоліки позовної заяви такими, що відсутні.

Суд, дослідивши позовну заяву та заяву представника позивача про усунення недоліків та зменшення позовних вимог, дійшов висновку, щовимоги ухвали про залишення позову без руху не виконані.

Так, залишаючи даний позов без руху, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.

Однак, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а саме заборгованості за кредитним договором №Р24.22184.004185437 від 07.08.2018 у розмірі 93843,38 грн., позивачем не надано.

При цьому, суд не може врахувати заяву представника позивача від 23.06.2025, як усунення недоліків.

Суд наголошує, що обґрунтований розрахунок повинен містити обчислення суми заборгованості за усіма її складовими, періоду нарахування, відсоткової ставки, штрафних санкцій, тощо (суми боргу, процентної ставки, комісії, пені); початок періоду нарахування за усіма складовими: процентів, комісії, пені; закінчення періоду нарахування боргу за усіма складовими; кількість днів прострочення, тощо, та порядок нарахування відповідних сум за кожною складовою заборгованості (додавання, множення, нарахування процентів, підсумок тощо) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору.

Однак, а ні виписка з рахунку позичальника, а ні довідка-розрахунок заборгованості не відображають складових наведених сум заборгованості у заявлених розмірах, зокрема, відсоткових ставок, методики обрахування, періоду нарахування тощо.

Долучена до позову виписка містить лише фактично нараховані та сплачені суми, однак не відображає усіх складових нарахованих сум.

Виписка - це документ, що містить записи про операції на рахунку, тоді як розрахунок - це процес обчислення, який може ґрунтуватися на даних виписки, але включає додаткові дії та обґрунтування. При цьому, з виписки слідує, що відповідач сплатив банку 60017,06 грн., з яких лише 10521,83 грн. пішло на погашення тіла кредиту, а 2019,11 грн. - на сплату процентів.

Таким чином, суд позбавлений можливості дослідити обставини нарахування заборгованості, тобто за який період вона нараховувалась та які при цьому застосовувались вихідні дані.

За таких обставин недоліки позовної заяви не можна вважати усунутими повністю.

Суд зауважує, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

З огляду на викладене, суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.

Аналіз норм законодавства, дає можливість зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви, оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви, суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є недопущення судового процесу в безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною третьою статті 185 ЦПК України передбачено, що у разі якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи вищевикладене, оскільки вимоги ухвали від 16 червня 2025 року позивачем не виконані у повному обсязі, згідно з ч.3 ст. 185 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачеві.

Керуючись статтями 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостівважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Суддя: Н.Н. Комзюк

Попередній документ
128360739
Наступний документ
128360741
Інформація про рішення:
№ рішення: 128360740
№ справи: 156/703/25
Дата рішення: 24.06.2025
Дата публікації: 26.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Іваничівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (24.06.2025)
Дата надходження: 12.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості