154/2410/25
1-кс/154/444/25
24 червня 2025 року м. Володимир
Слідчий суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі, клопотання старшого слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна,
23.06.2025 року старший слідчий СВ Володимирського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Володимирського міського суду Волинської області із клопотанням, належним чином погодженим із прокурором, про арешт майна, яке 21.06.2025 року було виявлено і вилучено під час огляду місця події.
З матеріалів клопотання вбачається, що 21 червня 2025 року, близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи біля службового автомобіля поліції марки «Рено Дастер» р.н. знак НОМЕР_1 наряду СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, що знаходився на проїзній частині вулиці Шевченка, міста Володимир Волинської області, діючи умисно, з метою не притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, запхав під бронежилет сержанту поліції ОСОБА_5 , грошову купюру номіналом 100 доларів США.
21 червня 2025 року, відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та прокурором об'єднанні в одне кримінальне провадження за №12025030510000509 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 369 КК України.
21 червня 2025 року, в ході проведеного огляду місця події, по вулиці Шевченка, міста Володимир Волинської області, під бронежилетом поліцейського СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, наряду поліції «Вояж 12» сержанта поліції ОСОБА_5 , було вилучено грошову купюру номіналом 100 доларів США QJ63064241A.
21.06.2025 року було винесено постанову про визнання речових доказів та передачу на зберігання.
Слідчий вважає, що вилучені кошти підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням, оскільки мають значення речових доказів і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за їх участю ряду судових експертиз та слідчих дій, що дозволить об'єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
В іншому ж випадку, вказані речі та кошти, є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних експертиз, оскільки сліди злочину на них можуть бути знищені.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість слухання справи за його відсутністю, клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце проведення судового засідання неодноразово повідомлявся телефонограмою за номером телефону НОМЕР_2 .
У відповідності до вимог ч.4 ст. 107, ч.3 ст.244 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши та дослідивши матеріали клопотання та оцінивши їх в сукупності, слідчий суддя вважає його підставним та таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Встановлено, що Володимирським РВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025030510000509, внесеного до ЄРДР 21.06.2025 року, з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 369 КК України.
21.06.2025 року, під час огляду місця події по вулиці Шевченка, міста Володимир Волинської області, під бронежилетом поліцейського СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, наряду поліції «Вояж 12» сержанта поліції ОСОБА_5 , було вилучено грошову купюру номіналом 100 доларів США QJ63064241A, яка належить ОСОБА_4 .
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для накладення арешту на вилучену грошову купюру номіналом 100 доларів США QJ63064241A, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що ці грошові кошти є предметом кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти 100 доларів США QJ63064241A, котрі були вилучені під бронежилетом поліцейського СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, наряду поліції «Вояж 12» сержанта поліції ОСОБА_5 та які належать ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6